Categories: Інвестування

Що таке ліквідність?

Регулярно у мережі можна почути вислови типу, на ринок прийшла ліквідність, значить будемо рости, або ліквідність з ринку забрали – значить чекаємо зниження. Але що ж це таке, ця ліквідність?

І у цьому дописі ми пройдемось по питаннях ліквідності, що таке ліквідність, із яких складових вона складається, як вона вимірюється, на що вона впливає і інші важливі суміжні питання.

Це доволі важлива тема, особливо враховуючи те, що часто питання ліквідності не правильно трактують і не правильно застосовують.

І перше питання – що собою являє ліквідність. Узагалі ліквідність – це є питання доступності грошових коштів. А якщо це про гроші, то значить це питання монетарної політики.

В свою чергу, монетарна політика – це політика держави, яка через свої інституції контролює обсяг пропозиції грошей, і через цей обсяг фактично регулюється певна фінансова стабільність економіки, сприяння її росту, контроль інфляції, і навіть регулювання рівня безробіття.

Якщо ми аналізуємо S&P500, тобто американський фондовий ринок, то такою основною державною інституцією, що займається монетарною політикою є федеральна резервна система, а також, за деякі питання відповідає міністерство фінансів.

На які інструменти ринку впливає ліквідність? Ліквідність має найбільший вплив на клас ризикових інструментів, це акції, нерухомість, корпоративні облігації і навіть криптовалюти.

Що мається на увазі, коли говорять «висока ліквідність»? Це означає що гроші є у великій кількості, і вони легкодоступні для підприємств для залучення у вигляді кредитів, інвестицій і інших методів фінансування.

Таким чином, якщо підприємство має доступ до великої кількості грошей і таке фінансування не є дорогим, то таке підприємство починає активно розвиватися. А оскільки таких підприємств багато, то починає зростати уся економіка, і відповідно з’являється попит на ризикові активи.

Давайте тепер розберемо основні показники ліквідності на ринку, по чому можна оцінювати приходить ліквідність в економіку чи її забирають. На усі показники, про які я буду говорити я залишу посилання у кінці допису, щоби ви могли самостійно провести аналіз і за потреби зберегти їх собі.

Отож, перший показник – це грошовий агрегат М2. Якщо коротко, то грошові агрегати – це методи оцінки вимірювання кількості грошей у економіці по різним рівням ліквідності. Але нам цікавий тільки агрегат М2, оскільки він показує активи із найвищою ліквідністю.

У цей агрегат входять усі готівкові кошти, чекові депозити, поточні рахунки, ощадні рахунки, невеликі строкові депозити (до 100 000 доларів) і короткострокові облігації. Тобто, це напряму гроші, або активи які швидко можна перевести у гроші.

На момент створення допису, розмір цього показника ліквідності становить більше 21 трильйона доларів. І дуже гарно видно, як на останніх двох кризах у 2008 і 2020 році США сильно збільшила кількість грошей у системі.

При чому, таке стимулювання – це в основному стимулювання саме споживачів, це різні виплати, субсидії і тому подібне. Тобто, минаючи стандартні методи через кредитування і банківську систему – фактично просто роздача грошей.

Можливо ви чули термін «вертолітні гроші» – це як раз про цей процес збільшення агрегату М2 через пряме грошове стимулювання споживачів. Останнє застосування вертолітних грошей було у 2020 році, що як результат привело до сильного зростання інфляції. А по економічній теорії, таке стимулювання мало б проводитися у періоди дефляції (коли від’ємна інфляція).

Таким чином, наявність грошей у споживача збільшує його витрати, а значить стимулює бізнес, бізнес отримує більші доходи і економіка росте. Відповідно, так само працює і зворотній процес – немає грошей у споживача, значить він не тратить нічого, бізнес не отримує прибуток, економіка занепадає. Думаю причинно-наслідковий зв’язок тут зрозумілий.

Переходимо до наступного показника – це баланс федеральної резервної системи. Фактично, це такий звіт, який показує якими активами володіє ФРС. Якщо грубо взяти, то баланс ФРС можна порівняти із брокерським рахунком, на якому зберігаються їх активи.

З першого погляду, може виглядати дивним, що баланс ФРС може мати до ліквідності – він просто купує певні активи, як це може збільшувати ліквідність?

Але тут є прямий вплив! ФРС, коли збільшує свій баланс, вони купують активи, але взамін вони віддають гроші, які і є ліквідністю. Наприклад, у певного банку не вистачає грошей для кредитування чи для інших потреб, тоді ФРС може викупити активи у банку (як правило, це державні облігації) і тим самим у банку з’являються гроші, а значить вони можуть далі кредитувати, тобто зростає ліквідність.

І саме така схема і використовується для стимулювання економіки – йде викуп активів, за рахунок чого добавляється ліквідність, і з іншої сторони – коли ФРС зменшує баланс (продає активи), вони забирають гроші із доступу, а значить зменшують ліквідність.

Тут до речі, є один цікавий факт – звідки ФРС бере гроші, щоби скуповувати активи на свій баланс? Це величезні суми – на момент створення допису, баланс ФРС становить більше 7 трильйонів доларів.

Але у федеральної резервної системи проблем із цим немає – вони мають право «створювати» гроші, тобто у них є функція емісії грошей. Таким чином, якщо потрібно збільшити баланс щоби щось купити, вони друкують стільки грошей, скільки їм потрібно і викуповують за них активи.

«Друкують» – маю на увазі у електронній формі, фізичний друк банкнот до цього процесу не має жодного відношення.

До речі, коли говорять що ФРС продає активи, напевно, не зовсім точний термін, бо це скоріше «погашення» активів, бо після продажу активів, гроші на баланс ФРС не поступають, вони повністю зникають і перестають існувати.

Узагалі щодо інструментів, які ФРС бере на баланс, то класичними інструментами для цього є казначейські облігації. Але світова фінансова криза 2008 зламала це правило, і ФРС почало купувати іпотечні цінні папери, корпоративні облігації і деякі інші цінні папери.

Можливо ви чули термін «кількісне пом’якшення» – от якраз таке скуповування не цільових активів, а розширення лінійки інструментів і є одним із основних елементів кількісного пом’якшення.

А на падінні ринку 2020 року ФРС пішло ще далі і ще розширила кількість інструментів – вони почали викуповувати муніципальні цінні папери і навіть акції публічних компаній. Цим самим, вони простимулювали не тільки економіку, але не дали фондовому ринку далі падати, і добре так підштовхнули ріст. Ну і на інфляцію також був прямий вплив.

Чи добре що ФРС купує, умовно все підряд із ринку? Як на мене – ні, це просто якесь панічне рятування ринку, яке обов’язково буде мати наслідки у майбутньому.

Наступний елемент ліквідності, який ми розглянемо – це зворотне РЕПО. Узагалі, що таке РЕПО – я думаю, що ви час від часу зустрічалися із цим терміном, але, на всякий випадок, давайте я поясню. РЕПО із англійської repurchase agreement, тобто угода про зворотній викуп.

Тобто, це короткострокова угода про продаж цінних паперів з обов’язком викупу їх у майбутньому за фіксованою ціною. Це така операція короткострокового фінансування, тобто надання ліквідності.

Це в основному операція для надання ліквідності саме банкам. Вони продають цінні папери, як правило, це державні облігації, а за це отримують кошти. А через вказаний період, коли потреби у банку в ліквідності немає, вони роблять зворотну операцію – викуп цінних паперів, за тою ж ціною.

А у контексті ліквідності, ми аналізуємо уже зворотнє РЕПО, тобто, це зворотна операція – коли ФРС продає власні цінні папери комерційним банкам, і забирає у них ліквідність.

Навіщо забирати ліквідність? Тут усе просто, коли у банків «забагато» вільних грошей, вони починають знижувати короткострокові ставки по кредитам, а це знижує ефективність ставки ФРС. Тому, це є засіб для контролю за ставкою ФРС, а також, непрямо – за інфляцією.

Якщо подивитися на графік зворотного РЕПО – то видно, що зворотнє РЕПО почало активно застосовуватися із 2014 року. Саме тоді закінчилася третя хвиля кількісного пом’якшення після світової фінансової кризи 2008 і надлишкову ліквідність у банків почали забирати.

І наступний стрибок росту операцій був у 2021 році, як наслідок заливання ліквідністю на падінні 2020 року, яку також потрібно було забирати із доступу, так як уже почала рости інфляція.

Аналізувати графік зворотного РЕПО також потрібно зворотним методом, тобто, чим більший цей показник – тим менше ліквідності на ринку, оскільки вона перейшла у ФРС. Цей показник – це протилежність до балансу ФРС.

Наступний показник ліквідності, який використовують рідше, але він вартий уваги – це рахунок міністерства фінансів США, в оригіналі – TGA (Treasury General Account). Цей рахунок має важливе відношення до податкових надходжень, видатків, управління бюджетом і фінансування його дефіциту.

Не будемо лізти в деталі, нам цікаво тільки вплив на ліквідність. Коли в бюджеті не вистачає грошей – вони випускають державні облігації і казначейські векселя. Дані цінні папери продаються і таким чином, витягується ліквідність.

Тобто, коли рахунок зростає – це вилучає ліквідність з банківської системи, оскільки кошти переходять на рахунок уряду і виходять з обігу.

І зворотна ситуація – коли міністерство фінансів США активно використовує кошти з рахунку TGA (наприклад, під час фінансування великих програм видатків), ці гроші потрапляють у банківську систему, збільшуючи ліквідність на ринку.

Цей рахунок аналізувати трішки складніше. Тут потрібно дивитися більше на тренди, якщо тренд спадає – то ліквідність зростає (значить уряд витрачає гроші), а коли тренд на ріст – то ліквідність падає. Але аналізувати потрібно завжди у контексті подій.

Наприклад, якщо подивитися на 2020 рік, то видно, що у розпал падіння ринків різко виріс рахунок мінфіну, а це мало б означати ліквідність впала, але це не так. У той період уряд США ухвалив серію великих пакетів допомоги, які фінансувалися через цей рахунок мінфіну, який спочатку виріс із-за залучення коштів, а потім спадав по факту реалізації програми і видачі ліквідності.

До речі, якщо подивитися на графік, то видно, що до 2008 року цей рахунок був майже нульовим. Справа у тому, що у той час підходи до цього рахунку були системно інші, там просто утримувалися деякі залишки. Але після кризи 2008 усе змінилося.

А ще є не прямі показники ліквідності. Але незважаючи на те, що вони непрямі – вплив на ліквідність вони мають безпосередній.

Першим таким непрямим показником є ставка ФРС. Тут, усе доволі просто – ставка ФРС визначає вартість грошей для банків, і відповідно для позичальників.

Тобто, якщо ставка висока – то банки запозичують гроші у ФРС чи у інших комерційних банків значно дорожче. А значить кредитів вони видають менше, оскільки вартість кредиту зростає, а це, у свою чергу, приводить до зменшення ліквідності. І відповідно, при зниженні ставки йде повністю зворотній процес – гроші стають дешевшими і легко доступнішими, а значить – ліквідність росте.

Другий такий показник – це норма обов’язкових резервів банків, тобто це відсоток від депозитів, що розміщені у банку, які мають зберігатися у вигляді резервів. Ці грошові резерви банки тримають на рахунках ФРС.

Тобто, якщо ставка резервування 10% і у банку на депозитах розміщений 1 мільярд доларів, то із цієї суми 100 мільйонів банк повинен перевести на рахунок ФРС, де він зберігається у вигляді резервів.

Відповідно, вплив на ліквідність прямий – чим більші резерви, тим менше грошей у обігу, а значить менша ліквідність, і відповідно – чим менші вимоги до резервування, тим більше грошей доступні, а значить – ліквідність зростає.

Тобто, саме значення норми резервування не так важливе, саме важливе – це коли відбувається зміна цієї норми.

До речі, коли США востаннє заливали ліквідністю ринок у 2020 році, вони знизили цю ставку до 0% (до цього було 10%) – тобто уже далі знижувати немає куди.

Хоча, кризу 2008 вдалось пройти без зміни норми резервування, тобто, незважаючи на ту кризу, економіка в той час була значно сильнішою ніж зараз.

А ще, у деяких джерелах вказують на циклічність глобальної ліквідності. Якщо дуже сильно придивитися, то можна побачити певну модель, що повторюється, але я особисто ставлюсь дуже скептично до цієї циклічності.

Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.

Мої брокери фондового ринку:

Freedom Finance Europe із можливістю поповнити криптою>>>
До 30 листопада 2024 діє акція від брокера – при відкритті рахунку за моїм посиланням і поповненні рахунку від 100$, брокер нараховує бонусом 1 акцію певної публічної компанії (зарахування до 10 грудня)

ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:

Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>

Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!

Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>

Відео версія:

Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.