У цьому дописі хочу розповісти про усі поширені (і не дуже) види цінних паперів, які нюанси можуть виникати при інвестуванні у них та інші важливі властивості цих паперів, які обов’язково потрібно враховувати. Цей допис буде актуальним не тільки новачкам, буде інформація і для інвесторів із досвідом.
Одразу до справи. Починаємо із найвідомішого інструменту – це акції. Якщо коротко, то акція – це цінний папір, що засвідчує ваше право власності на частку компанії, і відповідно, на частку прибутку і участь в управлінні компанією.
Акції бувають як звичайні, так і привілейовані. Щоби не поринати у теорію, основна різниця полягає у тому, що власники привілейованих акцій мають пріоритетне право на отримання прибутку від компанії (у вигляді дивідендів). Вони можуть отримувати дивіденди навіть тоді, коли власники звичайних акцій їх не отримують.
Із іншої сторони, власники привілейованих акцій, як правило, не можуть брати участь в управлінні компанією.
По акціям США є трішки різниця – там деякі компанії випускаюсь кілька класів акцій – А, В, С. Чим вищий клас – тим умовно якіснішою є акція. Наприклад, клас А є умовно кращою, за клас В.
У чому полягає різниця. Перше – це участь в управлінні компанією. Клас А має більший вплив на рішення, а чим нижче клас – тим більше обмежень.
Дивідендна політика – акції вищого класу можуть отримувати більші дивіденди. І так далі, повну різницю можна прочитати уже у проспекті емісії кожної конкретної компанії.
Напевно найвідомішим прикладом такої компанії є Google – у 2004 році на лістинг вийшли акції із тікером GOOGL – це клас А, а у 2014 році вийшли акції із тікером GOOG – це акції класу С (вони без права голосу). Клас В також існує – але він узагалі не торгується на біржі, а розподілений між 64 інвесторами.
Ну і ще у Google є спеціальні акції – вони дають 10 голосів на 1 акцію, але вони є лише у двох засновників компанії і одного колишнього генерального директора.
Наступний вид цінних паперів – це облігації, або як їх іноді називають бонди. Це доволі простий вид цінного паперу – фактично це надання кредиту у вигляді боргової розписки. Тобто, особа що придбала облігацію – є кредитором, а хто випустив облігацію – боржником.
Звичайно, за те що боржник отримав гроші – він має дати кредитору якусь премію. Найпоширеніший варіант такої премії – це виплата відсотків чи, по іншому – купонів за облігацією – виплата може бути періодичною (наприклад раз в квартал), так і у кінці терміну обігу облігації. До речі, назва купон залишилась зі старих часів, коли облігації були паперовим документом і під час чергових виплат від облігації відрізали спеціальні частинки – купони.
Другий вид отримання премії – це дисконт. Тобто, кредитор купує облігації дешевше її номіналу. Наприклад, номінал облігації 1000, а боржник продає за 800, а коли приходить термін погашати, то боржник віддає 1000. Таким чином, прибуток складе 200.
Крім премії, у облігації є ще така характеристика, як термін погашення – це термін, коли боржник має повернути тіло облігації (суму позики) і часто, останній купон.
Хто може випускати облігації? Це може бути держава – як правило, це робиться для покриття дефіциту бюджету. Такі облігації називаються державними.
Позичальником можуть бути місцеві органи самоврядування – наприклад, для фінансування певних програм чи проектів. Такі облігації називаються муніципальними.
Ну і звичайно, позичальником може бути бізнес. Такі облігації називаються корпоративними.
Облігації рахуються найбільш надійним інструментом інвестування, особливо якщо говоримо про державні облігації, які номіновані у національній валюті. Наприклад, якщо українська облігація випущена у гривні, або американська у доларі. У такому випадку, ризики мінімальні, так як держава може, умовно надрукувати гроші.
Щодо вибору корпоративних облігацій, то існують рейтингові компанії, які оцінюють компанії і їх здатність виплачувати борги.
А ще важливо – те що компанія випускає облігації, не означає, що у неї проблеми. Випустити облігації виходить дешевше ніж брати позику у банку. Величезні корпорації, що входять у індекс SP500 і Dow Jones 30 регулярно випускають облігації.
І якщо виникає питання, що безпечніше, володіти акціями, наприклад, McDonalds чи її облігаціями? Відповідь однозначна – облігаціями. Якщо справа доходить до банкрутства, то першими гроші отримують саме кредитори (власники облігацій), а тільки потім, якщо ще щось залишається – то розділяється між акціонерами.
А є ще такий цінний папір, про який не всі чули – це конвертовані облігації. Це така облігація, яка на термін погашення може бути конвертована у інший актив.
Як найпоширеніший варіант, інвестор купує таку облігацію, і на період її дії отримує купони, як по стандартній облігації. А коли приходить час погашення – то інвестор має вибір, отримати назад тіло облігації, або конвертувати його у акції.
При чому, такі акції – це не викуплені із ринку акції, а нова емісія, тобто отримати їх можуть виключно власники конвертованих облігацій. Окрім цього, ціна таких акцій як правило нижча за ринкову, оскільки при випуску таких облігацій визначається коефіцієнт конвертації та при потребі інші додаткові умови.
Наступний вид цінних паперів – це вексель. Фактично вексель – це вид боргового зобов’язання, складеного в строго визначеної формі, що дає безперечне право вимагати сплати позначеної у векселі суми після закінчення терміну на який він виписаний.
Дуже схоже на облігацію, але це різні цінні папери. Яка ж різниця між ними. По-перше, вексель – це часто документ у одному екземплярі або невеликим тиражом, в той час, облігації – випускаються масовим тиражом.
Друге, вексель – це завжди документ на папері, а облігації, як правило, уже не випускаються у документарній формі.
Вексель завжди передбачає виплату виключно у грошовій формі, а облігація не тільки у грошах, а й у іншому майні.
Навіщо тоді узагалі існують векселя? Вони зручні у взаєморозрахунках, вони не емісійні цінні папери, тому їх простіше випускати і проводити із ними операції.
Наступний цінний папір, варрант – це цінний папір, який дає право купити певну кількість активу (як правило акції) за певною ціною. Кількість акцій, ціна і час, протягом якого можна обміняти варрант на акції компанії, вказані в умовах варранта.
Як правило, термін дії варранта доволі довгий – може бути і до 10 років, навіть бувають безстрокові варранти.
Цей цінний папір використовується, як правило, як інструмент страхування ризиків. Тобто, якщо інвестор сумнівається у компанії, він купує варант, а коли бачить, що у компанії все гаразд – він може виконати його, і перейти в акції.
Корпорації випускають варранти по тій же причині, що і облігації – для залучення капіталу. А придбати варранти можна на біржі, як правило, вони мають тікер як у компанії, що випустила варрант, але у кінці буде буква «W».
Наступний, доволі популярний цінний папір – це депозитарні розписки. Депозитарна розписка — це цінний папір, що є посвідченням права власності на оригінальний актив (наприклад акції іноземних компаній).
Тобто, якщо якась акція торгується закордоном, але по різним причинам ви не можете її придбати напряму, то можете скористатися послугами посередника-гаранта (як правило це великі надійні банки). Який придбає акції на свій рахунок, а вам видасть депозитарну розписку.
Залежно де вони випущені і торгуються, вони поділяються на американські депозитарні розписки (ADR, торгуються у США), європейські депозитарні розписки (EDR, торгуються на європейських майданчиках) та глобальні депозитарні розписки (GDR, торгівля ведеться на різних майданчиках світу, окрім США).
Депозитарні розписки торгуються як звичайні акції і є доволі популярним інструментом. Наприклад, великий відсоток китайських компаній на американських майданчиках є депозитарними розписками.
Навіть популярна серед інвесторів компанія Alibaba Group на нью-йоркській фондовій біржі не є прямою акцією, а є депозитарною розпискою.
Проте інвестуючи у ADR потрібно детальніше цікавитись додатковими витратами. Часто з інвестора додатково знімають депозитарну чи торгову оплату.
Наступний цінний папір – це контракт на різницю (CFD). Це є домовленість двох сторін (продавця та покупця) про передачу різниці між цінами активу, коли відкривається угода, та під час її закриття.
Тобто, якщо трейдер чи інвестор купив контракт на різницю, наприклад, на акцію Амазон, то він не є власником акції, не має права на прибуток і так далі. Він просто отримає прибуток якщо, на момент закриття позиції по контракту вона буде в плюсі (тобто ціна буде вищою ніж він придбав), або отримає збиток, якщо ціна впаде.
Цей інструмент став популярним у нас коли появились форекс брокери, фактично усі інструменти, окрім валютних пар там є контрактами на різницю.
Такі контракти мають велику популярність серед інвесторів і трейдерів, в тому числі і крупних, так як вони дають серію переваг.
По-перше, це можливість відкривати позиції у будь-якому напрямку, чи на покупку, чи на продаж. Наприклад, на ринку акцій є правила, згідно яких, заборонено відкривати короткі позиції. До CFD жодного стосунку такі правила не мають.
По-друге, можливість використовувати плечі. Наприклад, на американській фондовій біржі максимальне внутріденне плече рівне 4, а на CFD воно не обмежене.
А також, можливість торгувати з одного рахунку різні типи і класи інструментів, можливість обійти правила торгівлі основного інструменту і так далі.
Узагалі, контракт на різницю – це є частково похідний інструмент. А якщо вам цікаво дізнатися про похідні фінансові інструменти, такі як форварди, ф’ючерси, опціони, свопи, біржові ноти і товари та інші – пишіть у коментарях.
Якщо буде інтерес – зроблю допис із поясненням таких інструментів, як і де їх варто застосовувати, де є ризики і усю іншу важливу інформацію по ним.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.
Я згідний, доволі дивна назва для допису, коли біткойн обновлює свої історичні максимуми, але давайте…
Європейські акції доволі часто недооцінюють, порівняно із американськими – я не виключення, але виявляється, що…
Думаю що багато із вас чули, що Воррен Баффет масово продає акції, і має на…
У цьому дописі ми розглянемо 4 важливих набори економічних індикаторів США, які варто використовувати для…
Нажаль, переважна більшість інвесторів сліпо довіряє теорії пасивного інвестування, яке часто базується просто на довгостроковому…
У цьому дописі пропоную розглянути два самі актуальні на даний момент інструменти – біржовий індекс…
