Новий Голова ФРС. Акції, Крипта, Золото, Нерухомість, Облігації – ось що зміниться

Щоби зрозуміти майбутню монетарну політику ФРС, яка буде мати прямий вплив на усі класи активів – акції, облігації, нерухомість і звичайно, на крипту, потрібно зрозуміти, хто такий Кевін Ворш. Епоха Джерома Павела закінчується, і це не просто зміна обличчя в кріслі голови ФРС, а із дуже великою ймовірністю – радикальна зміна правил гри.

Тому, у цьому дописі ми познайомимось із Кевіном Воршом. Трішки розглянемо його досвід – щоби розуміти його кваліфікацію загалом, розглянемо його відставку із ФРС у 2011 – дуже важливі розбіжності тоді виникли із комітетом, подивимось як змінилося його бачення політики ФРС на даний час, і що від нього варто очікувати.

І звичайно, саме цікаве – що очікувати по акціям, нерухомості, крипті, золоту та облігаціям після вступу Ворша на посаду, згідно політики дій, яку він заявляє.

Один момент перед початком. Трамп публічно назвав Кевіна Ворша своїм кандидатом на посаду наступного Голови ФРС. Але надалі мають бути ще слухання у сенаті та голосування. Проте, у сенаті більшість республіканці, тому, це вважається суто технічним і вирішеним питанням.

А тепер до справи. І почнемо із досвіду та послужного списку Кевіна Ворша. Професійна біографія Кевіна Ворша є поєднанням досвіду в інвестиційному банкінгу на Уолл-стріт, розробки державної політики в Білому домі та безпосереднього управління кризою в Раді керуючих ФРС.

На відміну від багатьох своїх попередників, які прийшли з академічного середовища, Ворш сформував своє бачення економіки через реальний досвід ринкових механізмів та потоків капіталу.

Першим етапом його кар’єри стала робота в Morgan Stanley (1995–2002), де він піднявся до посади виконавчого директора в департаменті злиттів та поглинань. Цей період дав йому критичне розуміння того, як фінансові ринки реагують на регуляторні зміни та монетарні сигнали.

У лютому 2002 року Ворш перейшов до державного сектору, і приєднався до адміністрації Джорджа Буша-молодшого як спеціальний помічник президента з питань економічної політики.

Але найважливіше – це його призначення до Ради керуючих ФРС у 2006 році. Це спочатку викликало певний скепсис через його молодість, проте його внесок під час світової фінансової кризи 2008 року став вирішальним. Він діяв як головний посередник між центральним банком та фінансовим сектором Нью-Йорка. Його інсайдерські знання про стан Уолл-стріт дозволили йому ще до початку паніки попередити колег, що фінансова система катастрофічно недокапіталізована.

Детальніше зупинимось на його відставці із ФРС у 2011 році – це важливо у розумінні Ворша. Його відставка була зумовлена передусім його принциповою незгодою з монетарною політикою тогочасного керівництва ФРС.

Головним тригером став запуск другого раунду «кількісного пом’якшення» (Quantitative Easing 2). Ворш був великим критиком ідеї масового викупу казначейських облігацій на суму 600 мільярдів доларів.

Внаслідок цього, у нього були побоювання інфляції та «бульбашок». Ворш мав репутацію інфляційного «яструба». Він вважав, що надлишок ліквідності та тривале утримання ставок біля нуля призведуть до неконтрольованої інфляції в майбутньому та викривлення цін на фінансових ринках – що фактично ми і маємо. На його думку, ФРС занадто сильно втручалася в ринкові механізми.

Ворш також критикував «викривлення капіталу». Він стверджував, що політика ФРС сприяє неправильному розподілу ресурсів в економіці, змушуючи інвесторів йти на надмірні ризики в пошуках дохідності (бо ставки нульові), замість того, щоб стимулювати реальний економічний розвиток через прямі інвестиції.

Були також і загальні розбіжності. Ворш вважав, що монетарна політика не є «панацеєю» від усіх економічних проблем і що ФРС не повинна намагатися замінити собою фіскальні реформи. Це те, що ми бачимо зараз – замість реального вирішення проблем під час криз, просто йде заливання грошима.

Тобто, на той час у нього максимально правильне бачення. Він проти затикання дір через необдумане стимулювання, бо розуміє, що це не вирішення, а перенесення проблем у майбутнє.

Тому давайте пройдемось по тому, що Ворш говорить зараз, що змінилося із того часу. Та, про це за хвилинку, а зараз попрошу вас долучитися до збору для ЗСУ. Це масштабний збір, мета якого зібрати 100 мільйонів гривень на гарячі потреби третього армійського корпусу, який тримає 130 км фронту.

Кошти необхідні на дрони, РЕБи, транспорт і спорядження для бійців, які терміново потрібні для утримання позицій та проведення успішних контрнаступальних дій.

Окрім цього, за донат від 300 грн на конверт збору кожен отримує можливість виграти одну із трьох квартир у Києві, Львові чи Вінниці. Ось посилання на конверт у приватбанку. Долучайтесь, кожна гривня важлива.

Отож, основна зміна у баченні Ворша – це відношення до ставок. Ворш вважає, що величезний баланс ФРС (як наслідок років кількісного пом’якшення) є «субсидією для уряду» та джерелом інфляції. Його головна ідея – прискорене скорочення балансу, тобто, кількісне посилення, яке дозволить ФРС безпечно знизити відсоткові ставки.

Його логіка у тому, що менший вплив ФРС на ринок облігацій поверне ринкові механізми, а це дасть змогу підтримати економіку через дешевші кредити без ризику перегріву.

Як на мене, скорочення балансу ФРС – це необхідна дія для стабілізації монетарної системи, але постійно тримати ставку низько, незалежно від стану економіки, не впевнений, що це оптимальне рішення. Це суттєво відрізняється від його бачення у 2011 році, коли він вважав, що ставки також можуть привести до неконтрольованої інфляції. Певний вплив трампа відчувається.

Наступна його теза це те, що штучний інтелект та цифрова трансформація створюють своєрідну дефляційну силу. На відміну від Павелла, який обережно ставився до прогнозів продуктивності, Ворш ставить на штучний інтелект. Він стверджує, що штати на порозі «найбільшої хвилі продуктивності в нашому житті».

У нього присутня така логіка – якщо ШІ різко підвищує ефективність бізнесу, це дозволяє економіці зростати швидше без зростання цін. А це, відповідно, виправдовує ФРС у тому, щоби тримати ставки нижчими, навіть якщо економіка «перегріта» за певними мірками.

Він вважає, що ФРС повинна «звільнити дорогу» приватному капіталу, знижуючи вартість запозичень для інвестицій у фізичну інфраструктуру ШІ – дата-центри, напівпровідникові заводи та енергетику.

Ворш часто порівнює поточний момент із епохою Алана Грінспена наприкінці 1990-х, коли революція персональних комп’ютерів дозволила США зростати швидкими темпами при низькій інфляції. Але знову ж таки, він має важливу умову: зниження короткострокових ставок повинно супроводжуватися агресивним скороченням балансу ФРС, щоб вилучити надлишкову ліквідність з фінансових ринків та переспрямувати її в реальний сектор, замість того, щоби надувати бульбашки.

Як на мене, ставка ризикована, бо нові технології – це часто невизначеність, і прив’язувати до них монетарну політику, не знаю наскільки це правильно і безпечно.

А ще він хоче відмовитися від «рабської залежності» від даних. Ворш критикує нинішню модель ФРС за надмірну увагу до щомісячних звітів (інфляція, безробіття), які він називає «шумом».

Його логіка виглядає так, що він пропонує фокусуватися на структурних факторах та довгостроковій стабільності цін, а не реагувати на кожне коливання індексу інфляції. Це, на його думку, зробить політику ФРС більш передбачуваною та менш волатильною.

Тут я з ним абсолютно не згідний – якщо перестануть публікуватися дані по цим показникам, то ринок просто буде сліпим. Не буде видно тенденцій, можливості щось аналізувати і прогнозувати, та й як бачимо, поточні дані часто сильно впливають безпосередньо на політику ФРС.

А ще, що досить цікаво, Ворш хоче більш глибше співпрацювати з Казначейством. Найбільш радикальною пропозицією Ворша є укладення нового «Акорду з Казначейством», тобто, повернутися до колишньої домовленості, яка уже фактично перестала діяти. Для розуміння, давайте трішки в історію заглибимся.

До 1951 року ФРС фактично була «кишеньковим» банком Казначейства США. Після Другої світової війни ФРС зобов’язували тримати відсоткові ставки низькими, щоб уряд міг дешево обслуговувати свій величезний воєнний борг. І у 1951 році відбулося укладання угоди про відділення ФРС від Казначейства, це і є тим акордом, на який посилається Ворш. Як раз цей документ офіційно встановив незалежність центрального банку. Тільки з того моменту ФРС отримала право піднімати ставки для боротьби з інфляцією, навіть якщо це робило державний борг дорожчим для уряду.

Ворш стверджує, що нинішня модель незалежності ФРС застаріла, бо борг США знову став «воєнним» за масштабами (особливо, якщо брати відношення державного боргу до ВВП).

Його бачення нового акорду включає кілька факторів. Перше це – синхронізація балансу та випуску боргу. Тобто, ФРС та Казначейство повинні чітко визначити цільовий розмір балансу центрального банку, а Казначейство – адаптувати свої плани запозичень. І відповідно, якщо уряд скорочує податки для стимулювання бізнесу, ФРС не повинна «гасити» цей ефект високими ставками.

Наступне, це ротація в короткострокові папери (T-bills). Ворш пропонує змінити склад портфелю ФРС, переходячи від довгострокових облігацій до казначейських векселів із терміном погашення до 12 місяців. Це дозволить Казначейству зменшити випуск довгострокових бондів, а для ФРС швидше скорочувати свій баланс (QT).

Наступне, це «приватизація» кількісного пом’якшення. План полягає в тому, щоб передати функцію утримання державного боргу від центрального банку назад приватному сектору, одночасно послаблювати вимоги для комерційних банків, щоб вони могли забирати на себе цей борг.

Тобто, Ворш хоче, щоб ФРС перестала бути єдиним «рятівником» економіки, переклавши частину відповідальності за стабільність на фіскальну політику уряду та приватний бізнес.

Критики цього підходу бачать ризики втрати незалежності ФРС, тобто, наприклад, вона втратить здатність приймати болючі, але необхідні рішення для зниження інфляції коли це буде потрібно. Та й узагалі, довіра світу до американської фінансової системи лежить якраз у площині незалежності ФРС.

Але  загалом, якщо усе спрацює так, як це було заплановано, то це стабілізує баланс ФРС і поверне бюджетну дисципліну. Давайте розглянемо, як політика Ворша може вплинути на фондовий ринок, нерухомість, крипту, золото і довготермінові облігації.

Отож, вплив на акції. Тут є дві сторони. Почнемо із позитиву. Технологічний сектор та ШІ може бути у виграші, оскільки Ворш є оптимістом щодо штучного інтелекту як драйвера продуктивності. Це може підтримувати акції техгігантів, оскільки він готовий прощати «перегрів» економіки, якщо він спричинений технологічним стрибком.

Другим бенефіціаром будуть банки. Перше – це дерегуляція і зменшення вимог, щоби банки могли викуповувати борги уряду. А друге – це те, що утримання ставки низькою і перехід до коротких облігацій веде до крутішої кривої доходності (коли короткі ставки значно нижчі за довгі). Це збільшує чисту процентну маржу банків, дозволяючи їм заробляти більше на кредитуванні.

Також, кредитування без надлишкової ліквідності допоможе реальному сектору, оскільки кредитування стане цілеспрямованим. Тобто, буде підвищений потенціал у компаній вартості.

Але із іншої сторони, для компаній із високим борговим навантаженням та різним ризиковим активам (типу венчурних) жорстке скорочення ліквідності (QT) може стати шоком, незважаючи нижчі короткострокові ставки.

По нерухомості також більше плюсів. Зниження ставки і утримання її на низькому рівні дозволить знизити і кредитні ставки на нерухомість, що сприятиме росту ринку. Але скорочення ліквідності прямо вплине на можливості споживачів придбати нерухомість.

А от для крити може бути не солодко. Криптовалюта, сама по собі є умовною похідною від ліквідності. І відповідно, жорстке зниження грошової маси М2, яке відбудеться автоматично із-за скорочення балансу ФРС, сильно вдарить по вартості крипти.

Та й узагалі, Кевін Ворш не прихильник біткойна, але зате він великий прихильник CBDC.  Він вважає, що CDBC необхідні для боротьби з експансією китаю. А це може означати посилення регуляторного тиску на приватні стейблкойни та криптобіржі. І це проблема, бо все ж таки, стейблкойни – це кров криптовалютної індустрії.

У золота теж не найкращі часи із Воршом. Деякі аналітики вважають, що для золота лютий 2026 року став періодом «холодного душу» саме через номінацію Ворша. І це цілком логічно.

По перше, Ворш – прихильник «твердого долара». Його репутація борця з інфляцією повертає довіру до американської валюти. Коли долар росте, золото має схильність дешевшати. Тобто, стратегія торгівлі на знеціненні долара перестає бути актуальною.

А також, питання реальних ставок. Якщо Ворш зможе приборкати інфляційні очікування, як він заявляє, то реальні відсоткові ставки зростуть. Золото не приносить купонного доходу, тому програє конкуренцію облігаціям, на які знову з’явиться попит.

По довгим облігаціям є дві сторони. Якщо казначейство перестане випускати довгі облігації (тобто, відбудеться ротація у короткі облігації), то їх вартість може зростати, оскільки пропозиція сильно знижується. Також, плюсом є контроль над борговим навантаженням: якщо все ж таки вийде Воршу разом із казначейством взяти державні борги під контроль – це також суттєво знизить пропозицію по облігаціям і збільшить довіру до них.

Сильний долар – теж буде плюсом для облігацій, оскільки буде зростати ще й їх реальна вартість. Це теж може збільшити приплив коштів у цей інструмент.

Контроль над інфляцією – напевно самий сильний показник, який впливає на дохідність, і відповідно вартість облігацій.

Але, є і сторона тиску – якщо ФРС буде проводити розвантаження балансу, як про це говорить Ворш, то на ринку може з’явитися велика пропозиція облігацій, а це уже тиск на їх ціну. Хоча, якщо запрацює запланований механізм для банків, щоби вони могли поглинати у себе цю пропозицію, то якогось відчутного тиску може і не бути.

Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.

Доступ до прикладного інвестиційного контенту:

  • Прикладна і розширена аналітика
  • Угоди в реальному часі (із поясненням логіки та обговоренням)
  • Склад моїх портфелів та перспектив для угод
  • Пряме спілкування
  • Цикл матеріалів із власного досвіду “Свідомий інвестор” (в розробці)
  • Регулярні практичні матеріали

Мій брокер фондового ринку:

Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>

Інвестування завжди пов’язане з ризиком втрати капіталу

Найкраща криптобіржа, якою я користуюсь:

 Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>

Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!

Відео версія:

Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.

 

Олександр Янчак

Recent Posts

Про що вам не кажуть під час інвестування в ETF фонди — уникайте цих 6 помилок

Стрімке зростання індустрії біржових інвестиційних фондів (ETF) за останні років 20, повністю змінила підхід до…

6 днів ago

Фінансисти не хочуть, щоб ти сюди вкаладав

Глобальні ринки заходять у фазу високої волатильності, які вказує на те, що на ринках по…

3 тижні ago

Ось чому золото НЕ зробить тебе багатим

Подолання золотом відмітки у 5000 доларів за унцію, а срібла – у 100, породило величезне…

4 тижні ago

Про це НЕ пишуть у книгах по інвестуванню

Фінансова індустрія дуже вміло формує інвестиційні міфи, по типу того, що фондовий ринок - це…

1 місяць ago

Куди вкласти гроші в Україні (продовження)? Про що мовчать “експерти”?!

Український інвестиційний ландшафт змінюється щороку – і навіть із 2025 роком є велика різниця. А…

1 місяць ago

Якщо ви хочете, щоб 2026 став найкращим роком для вашого портфелю, прочитайте цей допис

Інвестори звикли, що ринок працює за певними шаблонами останні практично 20 років, але 2026 рік…

2 місяці ago