У цьому дописі ми повністю розглянемо весь процес активного інвестування. А саме, вибір правильної інформації для аналізу та як вірно її інтерпретувати. Подивимося на підтверджуючі фактори, які посилюють або послаблюють аналіз. Розглянемо найбільш ефективний метод входу в позицію і вихід із неї, а також, єдиний коректний варіант, коли можна усереднювати позицію. І звичайно, розглянемо відбір інструментів та ризик менеджмент.
Одразу до справи. І почнемо із типів інструментів, які з дуже високою ймовірністю піддаються аналізу. Це біржові індекси, біткойн, облігації, і товарні активи, такі як золото, нафта, пшениця і так далі (навіть свинину чи деревину можна аналізувати).
Давайте з початку розглянемо інформацію, яка нам дає перевагу при ухваленні рішень.
Першим таким джерелом є позиції хеджерів. Є така організація комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) – її справа регулювати ф’ючерсні ринки. Тобто, захист учасників ринків від маніпуляцій і зловживань, контроль за процесом клірингу і так далі.
І одна із функцій цієї організації проводити облік позицій деяких груп учасників (як правило, це стосується крупних операторів). І для ведення обліку, комісія розділяє усіх учасників на три групи.
Перша група – це дрібні трейдери. Це маленькі спекулянти, тобто це фізичні особи чи невеличкі фонди. Їх позиції є найменшими і вони не роблять жодної погоди для ринку.
Наступна група – це великі спекулянти. В цю групу входять уже доволі крупні гравці ринку, але все одно це спекулянти, які планують заробити на різниці ціни. Різниця між цією групою і дрібними трейдерами тільки у розмірі їх позицій.
І третя група – це комерційні оператори. І ця група найважливіша і несе у собі цінну інформацію. Ця група – це виробники чи споживачі певного товару, і їх ціль захеджувати ризики – вони є хеджерами.
Це найбільш обізнані учасники ринку у своїй ніші, так як вони знають свій ринок із середини. Це одна із причин, чому їх заставляють звітуватися – що був рівний доступ до інформації в усіх.
Як працюють хеджери. Наприклад, якщо компанія із видобутку золота очікує падіння ціни на золото – вони хеджують власні об’єми видобутку шляхом продажу ф’ючерсів на золото.
І таким чином, вони фактично фіксують ціну. Тобто, вони не втратять ні при рості ціни на золото, ні при його падінні. І далі, цей об’єм позиції відображається у звіті, який ми аналізуємо.
Цей звіт називається – звіт СОТ (Commitment of Traders), тобто зобов’язання трейдерів.
І якщо дані по звіту нанести на графік, то буде видна динаміка цих позицій, і по ній можна робити висновки.
Тут є два варіанта оцінки. Узагалі варіантів може бути багато, але я використовую два. Перший – це порівняння поточні позиції із історичними максимумами і мінімумами. При чому можна використовувати як дані за всю історію, так і певні довгострокові значення – наприклад за 5 чи 10 років.
Ось як ви бачите зараз на скріні по золоту. Позиції хеджерів знаходяться біля історичних максимумів, тобто, можемо говорити що все ж таки, можна середньостроково дивитися у сторону зменшення ціни.
На такому графіку, чим ближче до історичних максимумів чи мінімумів по позиціям хеджерів – тим ймовірність зміни тренду сильніша. Але історичні екстремуми бувають не так часто, тому якщо ми будемо використовувати тільки їх, то будемо втрачати багато можливостей заробити.
Для отримання більш локальної динаміки я використовую індекс СОТ. Це є індикатор, який будується на основі даних СОТ, що враховує поточне значення даних по хеджерам, відносно мінімуму та максимуму позицій за певний період.
Цей індикатор дає більш локальну картину. І на графіку чітко можна відслідкувати зони продажів і зони покупок. Але це в жодному випадку не значить, що потрібно бігти купувати чи продавати, якщо ціна досягла певної зони – це лише одна частина аналізу.
Другим сильним джерелом інформації для якісного аналізу – є угоди інсайдерів. Узагалі хто такі інсайдери? Більшість людей вважає, що це щось незаконне. Буває і так, але є цілком законні інсайдери.
По законодавству США інсайдерами є службовці компанії, директори і акціонери, які володіють часткою у компанії 10% і більше акцій. І такі особо зобов’язані звітувати про свої угоди.
Звітують вони у комісію по цінним паперам і біржам, а далі ця інформація стає доступною для всіх.
Чому угоди інсайдерів важливі? Бо інсайдери найкраще знають, що насправді відбувається у своїй компанії, чи є перспективи росту, чи навпаки у компанії величезні проблеми. Вони це знають, бо у них є доступ до непублічної інформації – саме тому їх примушують звітуватися.
На перший погляд, може здатися що інформація по інсайдерам придатна тільки до акцій, але це не так. Інсайдери дають більш широку інформацію.
Наприклад, як можна застосувати інформацію по інсайдерам до ціни на золото. Доволі просто – проводити аналіз угод інсайдерів у компаніях, що видобувають золото.
Якщо є масові покупки інсайдерами акцій власних компаній із сектору видобутку золота – це сильний сигнал, що ціна на золото буде рости.
Відповідно, якщо є масові продажі таких акцій, при чому об’єми продажів значно вищі за середні – то це ознака, що можна очікувати падіння ціни на золото.
Проте, продажі складніше аналізувати ніж покупки. Пояснюю. Якщо інсайдер купує акції – то це на майже 100% можна впевнено сказати, що інсайдер хоче заробити на майбутньому рості ціни.
Коли інсайдер продає – це далеко не ознака, що інсайдер чекає падіння ціни і фіксує прибуток. Часто це банальний продаж, бо інсайдер хоче купити собі нову яхту, чи заплатити дитині за коледж, чи просто інсайдеру дали бонус акціями і він хоче перевести їх у готівку.
Якщо ви порівняєте різницю між кількістю покупок інсайдерів і продажами – то продажів, як правило в рази більше за покупки.
Тому, аналіз продажів – є важчим і менш точним. Продажі є майже завжди, навіть при настроях на покупку, тому якщо ви дивитесь у сторону позиції на продаж, то потрібно враховувати, щоби кількість інсайдерів, що продають – була дуже великою, а об’єми продажів – були екстремальними.
Це до-речі, одна із причин, чому я доволі рідко працюю в сторону продажів – менша точність аналізу.
Як шукати інсайдерів – все аналогічно прикладу із золотом. Якщо ви торгуєте нафту – то дивитесь компанії, що займаються видобутком нафти. Якщо ви торгуєте біткойн – то компанії, що займаються майнингом біткойна, а також криптобіржі, чи компанії, які є великим холдерами біткойна.
Але є і не прямі інсайдери. Наприклад, при аналізі пшениці, не все так прямо – на NYSE і NASDAQ немає жодної компанії, що займається вирощуванням пшениці. Проте є непрямі компанії із прямою кореляцією – це виробники сільськогосподарської хімії, це переробні підприємства і навіть виробники сільгосп техніки. Тому, для пошуку інсайдерів інколи треба прикладати зусилля.
Наступний інструмент – це біржові індекси. Дані по інсайдерам у них – це фактично компанії фінансового сектору, але є кращий показник – це сумарна кількість продажів і покупок інсайдерів. Тут досягнення екстремальних значень є сильним сигналом.
Для аналізу, пошуку і фільтрування угод інсайдерів є доволі багато безкоштовних ресурсів, я користуюсь платформою Open Insider.
Третій показник – це індикатори сентименту, тобто настроїв інвесторів. Тут гарно працює сама головна фізика ринків – реверсивна психологія, або простими словами – більшість, як правило, не права.
Тобто, якщо настрої інвесторів знаходяться у ейфорійних значеннях, скоріш за все ринок буде падати. І відповідно панічні настрої – ознака майбутнього росту активу.
Але мушу зауважити – ми говоримо про високу ймовірність, тут, як і у будь-якому іншому аналізі – не буває 100%. Весь процес інвестування чи трейдингу побудований тільки на ймовірностях.
Які індикатори настроїв можуть бути. Для біржових індексів – це індекс жадності і страху, опитування інвесторів американським інститутом приватних інвесторів є і інші, але мені особисто достатньо і цих.
Для біткойна можна добавити криптовалютний індекс жадності і страху.
По товарним активам таких прямих індикаторів я не зустрічав, але там є інші показники.
Наприклад, аналіз відкритого інтересу. Тут є два моменти – по перше, це історично великі значення відкритого інтересу. Це так само, як і при аналізі звітів СОТ -ймовірність того, що поточний тренд може бути завершений.
Це базується на тому, що кількість трейдерів не безмежна, і відповідно і кількість угод так само. І якщо більша частина уже придбала чи зашортили актив, то паливо для продовження тренду (тобто нові позиції) уже обмежені.
І другий варіант – це дивергенція, тобто розходження, між ціною на актив і відкритим інтересом. Наприклад, ціна на актив росте, а відкритий інтерес падає – це не нормальна поведінка ринку, і прийде час, коли це розходження буде сходитися, тобто – буде падати ціна активу і/або рости відкритий інтерес.
Цю ж саме дивергенцію можна аналізувати по активам під управлінням ETF фондів. При нормальному ринку – якщо росте актив, то ростуть і активи під управлінням. Тобто, присутня пряма кореляція.
А інколи буває, що йде розходження між ціною і капіталом під управлінням, і це є хороший підтверджуючий сигнал для угоди в сторону сходження.
Єдиний момент, тут треба брати до уваги великі фонди, бо малі просто не репрезентують достатню вибірку.
Є ще таке поняття як сезонність. Тобто, поведінка ціни, по багатьом факторам протягом року має певний паттерн. Фундаментальні причини цього не завжди зрозумілі, але вони є.
Важливо – сезонність не повторюється з року в рік, кожного року ціна може поводитись по різному, тому цей індикатор я використовую тільки для підтвердження. Як я практично використовую сезонність – розповім далі у дописі.
І ще один індикатор – це звичайна ковзаюча середня із періодом 200. Цей банальний індикатор показує чи ціна зараз нижча за середню ціну за рік чи ні. Тобто, чи є потенціал чи його немає.
Це допоміжний сигнал, і використовую його до активів де є неповна інформація. Наприклад, якщо торгую облігації – то на них є дані по хеджерам, але немає даних по інсайдерам – тут я враховую 200 ковзаючу.
Інший приклад – це спекуляція на урані. По ньому навпаки немає позицій по хеджерам, а є тільки інсайдери. Тут також 200 ковзаюча буде грати роль для рішення відкривати позицію чи ні.
І перед тим як перейти до технічної складової, як я проводжу свої активні інвестиції, давайте я згрупую усі дані, як я приймаю рішення.
Першим ділом я дивлюсь на дані по хеджерам, а саме індекс СОТ – якщо хеджери у зоні покупки, тоді я переходжу до інсайдерів. Якщо при аналізі є відчутні покупки у інсайдерів у різних компаніях – то це фактично готовий сигнал.
Якщо я працюю із індексом S&P 500 або біткойном – то обов’язково враховую дані сентименту інвесторів. У цих інструментах це базовий елемент аналізу – на рівні із інсайдерами.
Якщо у інструменті не повна інформація – тоді я дивлюсь додатково положення ціни відносно 200 ковзаючої середньої. Для покупки, ціна має бути суттєво нижче 200 ковзаючої.
Це стосується покупки. Узагалі, для купівлі вимоги менші, а з продажами я додатково враховую історичні значення по позиціям хеджерів (не індекс СОТ, а саме чисті позиції). Вони мають знаходитись біля історичних максимумів чи мінімумів, а ще краще перебивати їх.
Також, для коротких продажів я враховую існуючі дивергенції – або по відкритому інтересу по ф’ючерсам, або по капіталу в управлінні по ETF.
І звичайно сезонність – я не відкрию короткий продаж, коли сезонність показує, що зараз сезонний мінімум.
Спочатку може виглядати трохи сумбурно, але із часом все стане на свої місця. У себе в телеграм каналі я постійну публікую усі передумови для відкриття і закриття власних позицій, тому підписуйтесь – це дасть можливість швидше розібратись у аналізі.
І перед розбором методом входу і супроводом позиції, кілька слів по інструментам. Ідеальним ринком для стратегії є строковий ринок СМЕ, але не все так солодко – на СМЕ доволі великі розміри контрактів, і для того щоби утримувати баланс по ризик менеджменту треба депозит на сотні тисяч доларів.
Тому, по-перше, я працюю із ETF фондами на американському фондовому ринку – там є фонди на багато із необхідних інструментів, більше того, є подвійні і потрійні ETF, тобто фонди, які мають уже вбудоване плече.
І по друге – це криптобіржі. Крім біткойна на даний момент доступне тільки золото (це токени PAXG і XUAT), але токенізація активів рухається і думаю, що у найближчі часи лінійка таких інструментів буде розширюватися.
Як ще один альтернативний варіант – можна розглянути форекс брокерів. Вони надають доступ до дуже широкого кола інструментів, і мінімальний розмір контракту у них доволі низький. Але особисто я не користуюсь їх послугами, так як не зовсім довіряю їм.
Якими брокерами і біржами я користуюсь, я залишив інформацію в кінці цього допису.
А тепер технічна частина. Коли є сигнал на покупку, я не одразу входжу у позицію, а чекаю хорошу технічну можливість. Для цього я використовую індикатор власної розробки – адаптивний конверт (Adaptive Envelope).
Цей індикатор схожий на стандартний індикатор конверту, але у ньому є 4 відхилення, і друга основна відмінність – від адаптивний, тобто сам налаштовується під конкретний інструмент чи навіть таймфрейм. Суть в тому, що він будується по волатильності інструменту.
Цей індикатор є на TradingView, тому вибираєте його там і наносите на денний графік інструменту, по якому є сигнал. Мої налаштування індикатору виглядають так:
Ми чекаємо так звану “розтяжку” ціни. Тобто для покупки чекаємо щоби ціна торкнулась нижньої лінії конверту (а ще краще – закрилась під ним). Після цього ставимо стоп ордер на покупку по ціні другої лінії конверту знизу. І переставляємо цей ордер щодня, поки він не спрацює.
Якщо ви використовуєте стоп-лосс ордера, то ставте їх за межі локального мінімуму чи максимуму. Я не користуюсь ними, але тут вирішувати вам.
Для виходу із покупки я чекаю, поки по індексу СОТ хеджери зайдуть у зону продажів. І після цієї події – так само переставляю стоп ордер на вихід по другій зверху лінії.
Щодо шорт позицій – то тут усе дзеркально навпаки.
По докупкам. Усереднення позиції проводжу тільки у єдиному випадку – це поява іще одного повноцінного сигналу на вхід. Жодні інші варіанти не використовую.
Щодо об’єму позиції, то тут також усе просто – якщо я торгую звичайний інструмент (не плечовий), то використовую орієнтовно 10% від депозиту. Але може бути і до 20%, якщо є хороші підтверджуючі сигнали.
Якщо я торгую плечові ETF тоді об’єм позиції становить 5% від депозиту. Об’єм менший, оскільки на плечових інструментах значно вища волатильність і більший потенціал.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.