Такої невизначеності яка є зараз у США, не було уже доволі давно. І усе із-за дій фактично однієї людини – Трампа. При чому, зараз такий стрес світова торгівля, світова економіка, і частково навіть фондовий ринок отримали тільки від запровадження мит, а у Трампа значно ширший план на відновлення США.
І у цьому дописі, спробуємо заглянути на його економічну політику більш ширше, ніж просто митна політика. Бо загалом, трампівські економічні плани зрозумілі – цілі там загалом вірні, але от по реалізації є дуже багато питань. Тому, ця тема доволі важлива, для розуміння процесів, що будуть відбуватися, щоби у найближчому майбутньому не виникало здивування і шоку із-за нових радикальних змін у роботі економіки.
Одразу хочу зазначити, що жодної симпатії до Трампа у мене немає, скоріш навпаки, його політика по відношенню до України викликає у мене дуже негативне відношення. Але цей допис є суто «сухим» без емоційним аналітичним баченням його дій у контексті економіки США і перспектив їх фондового ринку.
А тепер до справи. Отож, основна ціль економічної політики, це реіндустріалізація і повернення виробництва в США. Цього він хоче добитися через політику протекціонізму, скорочення дефіциту бюджету, зниження податків, дешеві енергоносії, дерегуляцію та імміграційну політику.
Усі ці дії прямо впливають на економіку, і відповідно, на фондовий ринок та інші ринки, тобто, це впливає на наші інвестиційні результати. Тому, ми розглянемо усі ці пункти саме у контексті економіки.
На даний момент, на ринку акцій ми маємо відчутний розпродаж, і якщо заглянути глибше, то видимих показників для відновлення ринку просто немає. Як я вже говорив, ринок та економіка США знаходяться у невизначеності. Тобто, замість обіцяного американцям економічного процвітання, вони отримали масові розпродажі американських активів, і великого обсягу відтоку капіталу із США.
Отож, почнемо із політики протекціонізму. Основним інструментом протекціонізму у політиці Трамп, є митні тарифи. Незважаючи на величезну критику, тарифи – це дієвий механізм для економічного зростання. Питання тільки в тому, як їх застосовувати.
Якщо поглянути на історію становлення найбільших економік – того ж США, Великобританії, Японії і так далі, вони усі виросли на протекціонізмі. А коли уже стали лідерами виробництва, і мали велику вагу у експорті, то всі ці держави стали дуже великими шанувальниками «вільної торгівлі». Хоча, і надалі, деякі галузі отримують дотації чи певну іншу підтримку, що є також протекціонізмом.
Загалом, у мене є ціле окремий допис, про історію тарифів у США, рекомендую до прочитання, щоби ви могли побачити причини їх введення і результати.
Такими митами штати повернуть виробництво до себе і вирівняють торговий баланс. Часто зустрічаються думки, що це не правильно, бо можна виробляти у державах, де це виходить дешевше, і таким чином, компанія заробить інвесторам більше коштів, і більше податків заплатить. А також, є думки, що у США дуже сильно розвинута сфера послуг, включаючи із їх експортом, і ставка на реіндустріалізацію є хибною.
Але це не так. Бо індустріалізація забезпечує економічну самодостатність і стратегічну безпеку – це незалежність від інших країн, а особливо коли вони ще й є твоїм ворогом. Це робить можливим мобілізацію виробництва під час війни чи навіть кризи. Ви розумієте, якщо частина літака чи іншої зброї виготовляється, наприклад, Китаєм, і з ним почався якийсь конфлікт, то у вас не буде жодного нового літака, і часто навіть можливості ремонтувати чи обслуговувати існуючі.
А ще індустріалізація – це багато робочих місць, і відповідно, соціальна стабільність держави. І що дуже важливо – це позитивний торгівельний баланс, із яким у США є величезні проблеми.
Свою митну політику Трамп розпочав із масового введення мит. Як показав час, мита введені були введені занадто агресивно, і Трампу, під тиском, довелося частину мит призупинити.
Були розмови, що це одразу було так задумано, але до цього є великі сумніви. Скоріш за все, це рішення було прийняте під тиском бізнес спільноти та інших впливових кіл.
Та й загалом, зараз поганий час для того, щоби проводити будь-яку агресивну політику, оскільки економіка США активно скорочується по усім показникам. То й же ВВП скорочується із середини 2023 року, і на перший квартал очікування у 0,4% – ви вже дивитеся коли вийшли дані по ВВП за І квартал, але я пишу коли ці дані ще не вийшли. І є велика ймовірність, що ВВП може бути від’ємним. Останні дані по Atlanta Fed GDP Now показують прогноз на рівні -2.7%, а вони доволі точно передбачували рівень ВВП. [добавлено – уже відомо, що ВВП складає -0,3%]
Тобто, є досить велика ймовірність, що економіка США уже перебуває в рецесії, а агресивні дії під час рецесії можуть сильно поглибити її.
Ще один фактор, введення мит і іншої трампівської політики – це авторитарний підхід до ведення справ. Трамп ввів в економіці надзвичайний стан, і тим самим забрав багато повноважень із інших органів на себе. Загалом, мито – це податок на імпорт, а значить, цим питанням, по їх конституції, має займатися конгрес.
Загалом, є навіть деякі нюанси із правом президента вводити широкі мита, при надзвичайному стані він має право вводити санкції і обмеження, чи навіть блокування певного імпорту чи секторальних мит, але не широких. Але я сюди глибоко не занурювався, тому точно не можу сказати.
Інша сторона такого екстремального протекціонізму – це порушення серії міжнародних договорів та правил, зокрема, світової організації торгівлі. Якщо вона розпадеться, а так і станеться, якщо США і надалі не будуть враховувати її вимоги, то, інші країни теж перестануть їх виконувати, а це в свою чергу завдасть удару по всій міжнародній торгівлі, і можливо викличе світову велику депресію.
Що зараз доброго виходить із цієї політики протекціонізму? Багато компаній уже переносять чи розширюють виробництво у США, а багато інших компаній уже заявили про такі наміри. Із найбільш відомих, це Johnson & Johnson (інвестиції у розширення на 55 мільярдів), Roche (інвестиції у розширення виробництва на 50 мільярдів і створення 12 000 робочих місць), Hyundai (інвестує у виробництво 21 мільярд), Honda (переносить виробництво із Мексики) і багато інших.
Що виходить «не дуже» – це напруження відносин із багатьма ключовими партнерами, це ризики інфляції, зниження довіри до самого Трампа, і це при тому, що якихось дуже помітних перемог на даний момент не видно.
Досить про протекціонізм, переходимо до скорочення дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету США є доволі високим – це 1,3 трильйони доларів. А по очікуванням на 2025 рік, дефіцит бюджету по відношенню до ВВП буде становити 6,3%.
Трампу потрібно максимально знизити дефіцит бюджету, щоби була можливість впроваджувати свою політику. Самим важливим, в плані зменшення дефіциту, як на мене є його бажання знизити податки. Поки є високий дефіцит – провести зниження податків не буде реальним, оскільки певний час це буде призводити до зниження надходжень до бюджету. Тобто, для появи віддачі від зниження податків потрібен час.
Один із його кроків для зменшення дефіциту, він заснував департамент ефективності уряду (DOGE), який через скандали, але почав скорочувати витрати. Хоча ефективність таких скорочень витрат теж під питанням. Перша ціль DOGE, була зекономити 2 трильйони доларів, потім знизили планку до 1 трильйона, а потім узагалі – до 150 мільярдів. Нещодавно Маск відчитався, що він скоротив витрати на 160 мільярдів, але по розрахункам незалежних аналітиків, це коштувало платникам податків 135 мільярдів, тобто, так собі ефективність.
Це усе відбувається через оптимізацію агентств і їх скорочення. Але не усе так просто, уже є багато судових процесів, включаючи виграшні рішення і поновлення на роботі. Тому, такі скорочення не будуть легкою прогулянкою.
Крім того, після скорочення людина стає безробітною, тобто, якщо не знайде роботу, то держава усе одно буде їй платити. І є інша сторона – такі люди уже не будуть підтримувати Трампа, бо із-за нього їх скоротили.
А 4 листопада 2025 року у штатах відбудуться вибори у палату представників і перевибори третини сенату, а у 2026 році – вибори губернаторів.
Тобто, можливо Трампу, під тиском республіканців, прийдеться знизити свою агресивність дій, бо республіканці зможуть втратити місця і свій вплив. Особливо, враховуючи що рейтинги уже Трампа летять в прірву.
Наступний крок для зниження внутрішніх витрат бюджету – це скорочення різних державних програм і субсидій. Це також зачіпає дуже велику кількість виборців, і на рахунок цього, у республіканців виникають суперечки. Хоча, потенціал скорочення становить 1,5-2 трильйони доларів. Тобто, дуже відчутна сума.
Ще одне – це зниження, а часто і скасування зовнішньої допомоги. Так, це економить кошти, але це зменшує важливість США у геополітиці. І звичайно, нам як державі у війні це дуже погано.
Ну і звичайно, надходження до бюджету через митні тарифи. Загалом, згідно розрахунків, мита мають принести близько 2,2 трильйони доларів за наступні 10 років, тобто, приблизно по 220 мільярдів на рік, що загалом, не є вражаючою сумою. І певний ефект уже є, за квітень американська митниця поставила рекорд по надходження, що становить 15,4 мільярди доларів. Ця сума якраз приблизно співпадає із прогнозами.
Але сумарний очікуваний економічний ефект від тарифів не такий позитивний. Згідно моделювання, такий сумарний ефект може сягати скорочення ВВП на 6%, а реальних зарплат американців – на 5%. Тобто, важко визначити митні тарифи, як позитивне джерело фінансування.
А я нагадаю, США на порозі рецесії, тобто, такі економічні результати можуть призвести до глибокої системної кризи.
Інше питання – це скорочення витрат на обслуговування федерального боргу і, ідеально, зменшення цього боргу. Поточний загальний борг США становить просто космічні 36 трильйони доларів.
При цьому, тільки відсотками, за 4 місяці 2025 року США виплатили 582 мільярди, при середній ставці 3,28%. А до кінця року ця цифра становить більше 950 мільярдів. І це тільки відсотки.
А ще, потрібно цей борг рефінансувати, а це, на хвилиночку – 28 трильйонів доларів на наступні 4 роки. Відповідно, мало що потрібно найти позичальника (а для цього, потрібно бути надійним фінансовим партнером, що у Трампа не виходить), а ще й треба низьку ставку – щоби знизити витрати на обслуговування.
Тому, Трамп постійно тисне на Пауелла, причому переносить це у публічний простір і не цурається обзивати його чи погрожувати. А такі напади не сприяють довірі до США, як до надійного партнера.
ФРС бачить ризики і взаємодіє з ними, а просто так знижувати ставку ніхто не буде. При чому, вони про це відкрито говорять, що мита для США – це інфляційний ризик.
І якщо Трампу якимось чином вийде звільнити Пауелла чи заставити його піти у відставку, то ми, скоріш за все, побачимо ще один провал у вартості біржових індексів і облігацій, та масовий відтік капіталу. Хоча загалом, ФРС усе одно знизить ставки – про це писав і аргументував у окремому дописі. Але зробить це ФРС тоді, коли це буде актуально і виправдано.
Переходимо до такого цікавого питання, як податкові стимули. У Трампа в планах провести масштабні податкові послаблення. Там цілий спектр ініціатив, особливо для середнього класу і робітників. Це скасування податку на чайові та понаднормову роботу, звільнення від податків пенсіонерів і навіть така амбітна ідея, щоби не стягувати податки із доходу до 150 000 доларів на рік.
Тут є певна позитивна логіка – у громадян буде значно більше вільних грошей, а це запустить підвищене споживання і зростання прибутків для бізнесу, і відповідно, податкових надходжень. Але, щоби усе це запровадити потрібно уже мати «здоровий» бюджет, бо як уже казав, економічний ефект від цього буде із певною затримкою у часі, і на початку спричинить зменшення надходжень до бюджету.
Як ця політика буде реалізована, це окреме питання. Але знову ж таки, якісь активні дії у цьому напрямі, скоріш за все, ми зможемо побачити тільки після збалансування бюджету.
До речі, Трамп навіть оголошував про плани ліквідувати податкову службу, що загалом, є ознакою популізму. Хоча загалом, серед республіканців такі податкові ініціативи мають підтримку. Зрозуміло чому, це голоси виборців.
Але є багато нюансів. Таку діру у надходженнях до бюджету потрібно чимось компенсувати. Якщо запровадити ці плани Трампа, то приблизно 90% американців перестануть платити податки, але видатки бюджету при цьому не зменшуються. А це зростання дефіциту бюджету і знову зростання боргу уряду.
Це також може призвести до банкрутства фонду Social Security. Відсутність податку на понаднормові приведе до спотворення ринку праці. А вивільнення великих коштів у громадян призведе до зростання інфляції.
Зараз ще аналізувати рано, оскільки усі ці ініціативи знаходяться на стадії обговорення і мінімального впровадження (наскільки я знаю, зараз зміни пройшли тільки в оподаткуванні чайових).
Наступне – це дешеві енергоносії і дерегуляція. Дешева енергетика надзвичайно корисна для бізнесу, оскільки знижує витрати на виробництво, доставку і тому подібне.
Дерегуляція робить абсолютно це саме – вона спрощує і пришвидшує розвиток компаній. Уже ведуться роботи, щодо максимального спрощення отримання дозволів на буріння і видобуток, а також, на розширення кількості земель і акваторій для видобутку нафти і газу.
Також, анульовують і переглядають десятки екологічних і кліматичних правил – відновили видачу дозволів на буріння в Арктиці, скасовано заборону на гідравлічний розрив (фрекінг) на федеральних землях, послаблено стандарти викидів метану для нафтових компаній. Більше того, адміністрація наклала мораторій на появу нових правил регуляції.
Тобто, максимально стимулюється збільшення об’ємів видобутку і буріння. А це відчутно знижує залежність від імпорту нафти чи інших енергоносіїв, а також, здешевлює паливо для промисловості і транспорту. Окрім того, дерегулювання збільшує довіру від бізнесу і зростання ділового оптимізму.
Але, різке і непродумане згортання кліматичних та екологічних правил у довгостроковій перспективі може мати дуже негативні наслідки. Включаючи зростання кількості екстремальних погодних явищ, збитками для сільськогосподарської галузі та здоров’я громадян. По цих питаннях у деяких штатах (Каліфорнія, Нью Йорк) уже готуються юридичні позови на рішення адміністрації Трампа.
Також, страждає сектор чистої відновлювальної енергетики. А ще великі ризик несе дерегуляція фінансового ринку і трудових відносин, що може призводити до масштабних фінансових криз і соціальних хвилювань. Та й вихід США із міжнародних кліматичних та екологічних угод можуть із часом теж може мати наслідки безпосередньо для США (наприклад, вуглецевий податок на товари).
Багато галасу наробила імміграційна політика. Якщо без деталей, тільки з ухилом на економіку, то це прямий вплив на робочі місця, тобто зниження безробіття, зменшення конкуренції збоку нелегальних працівників, тобто, зростання зарплати для американців, зростання ефективності праці і безпеки громадян.
Але, як завжди є і прямі мінуси – різке скорочення імміграції може викликати гостру нестачу робочої сили та, відповідно, загальмувати економічне зростання. Крім того, нестача робочої сили може викликати розкручування інфляції, оскільки коли не вистачає людей, роботодавці зобов’язані піднімати зарплати працівникам, щоби утримати їх, а це накладається на ріст цін на продукцію.
Експерти порахували, що така агресивна імміграційна політика може призвести до втрати 0,4 в.п. у ВВП. Не говорячи про те, що сам процес повернення мігрантів додому – це дуже дорога затія. І до того ж, не потрібно забувати, що іммігрнати – це великий споживчий ринок, від продуктів до автомобілів і оренди житла. А ще вони платять податки.
Зараз, по даним що я знайшов, в основному імміграційна політика найбільше працює у вимірі зупинки імміграції, і менше у депортації. Що загалом, напевно є оптимальним рішенням.
Таким чином, цілі економічної політики Трампа позитивні, але підходи – викликають дуже багато запитань. Як на мене, вони занадто агресивні, і багато де прийдеться визнавати провал і повертати зміни у політиці назад.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Підтримка проекту Capitalizator UA, а також, отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.