Думаю, що ви читали багато дописів про поради Воррена Баффета, які побудовані на його розповідях про інвестування. Але є нюанс, те що говорить Баффет, і те що він робить кардинально відрізняється, часто його дії повністю протилежні його словам. До того ж, про багато речей які він робить, він узагалі замовчує. І, забігаючи наперед, деякі його дії можуть будуть доволі несподіваними.
І щодо назви на картинці допису, що інвестування це просто – ви побачите по висновкам із дій Баффета, що для успішного інвестування, і навіть, щоби випереджувати біржові індекси, непотрібно нічого геніального.
Звичайно, аж такого спрощення як ідея «пасивного інвестування» чи інших дурниць ви від Баффета не побачите, але дотримання простих правил точно покращить результат інвестицій. І те, що його дії щось варті – демонструє його інвестиційний результат, який він показував протягом дуже довгого часу.
Тому, у цьому дописі ми розглянемо різницю між словами Воррена Баффета і його діями, а також, виведемо із цього практичні інвестиційні правила.
Розглядати невідповідності дій Баффета і його слів будемо від більш очевиднішого, до менш очевидного. Тому, до справи. І починаємо із першого – горизонт інвестування. Фраза Баффета «Наш улюблений термін володіння акціями – назавжди» стала крилатою. Вона відображає його філософію купувати якісні бізнеси і ніколи їх не продавати. І дійсно, деякі компанії у його портфелі не продавалися із моменту покупки, наприклад, Coca-Cola, American Express, Moody’s і деякі інші.
Але якщо подивитися звітність Баффета, то у нього постійно йде рух по портфелю. Він щось продає, щось купує – тобто, більша частина його інвестицій далеко не назавжди.
Так, у Беркшир є ще й непублічні компанії у власності, тобто, якими його холдинг володіє повністю, наприклад, як GEICO чи See’s Candies. Але і такі компанії Баффет продавав, із останнього – це продаж страхової компанії Applied Underwriters, пакет газет BH Media Group, Kirby Company і багато інших. Тобто, і такі компанії, якими Беркшир володіє повністю теж час від часу продаються.
А з цього можна вивести важливе правило. Не потрібно прив’язуватися до конкретних компаній чи активів. Так, є час коли вони актуальні, але інколи наступає період, коли такі компанії вичерпують свій потенціал. Чи може бути ситуація, коли є активи, які є більш актуальними за певну компанію у портфелі.
Тобто, коли з’являються нові фактори – технологічні зрушення, регуляторні зміни, чи банально занадто висока ціна акцій відносно перспектив – Баффет не буде тримати таку акцію, він її продасть, чи як мінімум зменшить її алокацію в портфелі.
Наступне, про що говорить Баффет це те, що він не слідкує за можливими спадами ринку чи рецесією. Він це говорить регулярно протягом десятиліть як у листах акціонерам, так і в своїх інтерв’ю. Але як ви уже здогадуєтесь – це не так.
Він говорить, що якщо є хороші компанії по хорошим цінам, то він купує їх. Якщо ні, то просто не купує нові компанії – логіка доволі зрозуміла, і як на мене – правильна.
У Баффета навіть є свій улюблений показник – відношення капіталізації фондового ринку США до ВВП. Цей індикатор дуже гарно показує моменти перегріву ринку і підтверджує його слова – коли цей індикатор має високі значення, в компанії Баффета накопичується готівка. Але якщо подивитися детальніше, то усе сходиться окрім періоду перед світовою фінансовою кризою.
Може виникнути питання, що це абсолютний показник у грошах, але у % це може бути менша частина портфелю. Так, таке можливе, тому я знайшов графік готівки у % від портфелю, і там чітко видно, що у 2008 році у Беркшир були рекордні запаси готівки – більше ніж перед бульбашкою доткомів і більше ніж перед рецесією 2020 року, коли ринки дійсно були дорогими.
Але от перед світовою фінансовою кризою ринки були оцінені нормально. Для підтвердження, можемо просто поглянути на показник P/E для широкого ринку, і бачимо, що значення у той час були середніми відносно усієї історії фондового ринку. І, якщо взяти об’єктивно, то на даний час Беркшир купує компанії із набагато вищими мультиплікаторами.
Тобто, з однієї сторони Баффет говорить, що нібито він не аналізує ймовірність рецесії, але із іншої, він постійно наголошував у листах до акціонерів, що відбувається безумство кредитування, ризики іпотеки – особливо про проблеми структурованих продуктів, надмірний левередж банків і т.п.
Розуміючи це, він бачив ризики у ринку акцій, і активно накопичував готівку. Тобто, він безпосередньо робив ставку на кризу, як би він це не називав. До речі, у 1990 році перед рецесією була така ж ситуація – нормально оцінені ринки (навіть дешевші ніж перед 2008), але Баффет теж не купував акції, а накопичував готівку.
А із таких дій можна вивести правило – слідкуйте за економікою та ринками. На перший погляд, це може звучати складно, але вистачає тримати на контролі кілька базових індикаторів, щоби бачити що відбувається.
І, до речі, це є один із самих вагомих показників, чому дохідність Баффета випереджує дохідність індексу S&P 500. Саме у такі моменти коли перед кризами він накопичує кошти, а потім у активній фазі рецесії він купує, він отримує перевагу над ринком.
А з цього походить і інша річ – у періоди коли у нього є вільні гроші, він практично усіх їх тримає у облігаціях. Не те щоби він говорив, що це погано, він просто практично ніколи не згадує про це. Тобто, замовчує про це у листах акціонерам.
Звичайно, із-за того, що компанія Berkshire Hathaway публічна, вони зобов’язані здавати звітність, по якій ми уже можемо бачити, що кошти зберігаються у коротких облігаціях.
Єдине про що Баффет говорить, то це про те, що довготермінові державні облігації, муніципальні і навіть корпоративні – це поганий інструмент. Звичайно він має своє бачення і причини так говорити, але історично, під час усіх криз і рецесій, саме довготермінові облігації показували себе найкращим чином.
І з цього можна вивести логічне правило – готівка також повинна працювати. Якщо у вас накопичуються кошти в очікуванні того, щоби проінвестувати, то такі кошти теж повинні працювати. І це не тільки облігації можуть бути, існує багато варіантів– це можуть бути фонди грошового ринку, депозити чи навіть крипто депозити.
Світ не стоїть на місці, і сучасні технології відкривають абсолютно нові можливості. Нещодавнє дослідження WhiteBIT та Ipsos показує: 25% українських інвесторів вже мають досвід інвестування в криптовалюту.
І якщо ви думаєте, що інвестування в крипту — це тільки трейдинг, то я хочу показати вам простий спосіб почати отримувати пасивний дохід у цифрових активах. Це криптодепозити, на прикладі біржі WhiteBIT, що пропонує до 18,64% річних в залежності від обраного активу!
Подивіться, як це працює на практиці. Заходимо на WhiteBIT, переходимо у вкладку Криптодепозит.
Ось тут ви можете обрати для себе найпривабливіший план та актив. Наприклад, візьмемо USDT і термін рік. Натискаємо “Відкрити план”.
Візьмемо умовну інвестицію в 1000 USDT і через рік ви отримаєте 186 USDT. Це еквівалент 186$, за які можна придбати, наприклад, Apple AirPods.
Отже, криптодепозити — це сучасний і конкурентний спосіб змусити ваші цифрові активи працювати. Якщо цей інструмент вам цікавий, ось посилання на WhiteBIT.
А ще на словах Баффет говорить, що деривативи – це зло. Тобто, похідні фінансові інструменти, як фючерси, опціони і тому подібне – і говорив він про це неодноразово. Із найбільш відомих є його фраза, що «деривативи це зброя масового ураження», про що він написав у листі акціонерам у 2002 році.
Він критикував їх за високий левередж, непрозорість та системні ризики, що проявилося у випадках типу краху хедж-фонду LTCM у 1998 році. І безперечно деривативи несуть величезний ризик як для інвесторів, які ними користуються, так і для всієї системи загалом – тут я повністю згідний із Баффетом.
Ринок деривативів сильно роздутий, наприклад по золоту, фізичного золота у 293 рази менше, ніж паперового, і якщо прийшлось би робити фізично поставку, це могло би «порвати» ринок золота. Більше того, це стосується не тільки золота, але загалом майже усіх ринків.
Однак пізніше з’ясувалося, що Berkshire Hathaway сама укладала значні угоди з деривативами. З середини 2000-х Баффетт продав ряд довгострокових пут опціонів на світові фондові індекси та кредитні свопи, отримавши від контрагентів мільярдні премії наперед.
Суть цих угод: Berkshire отримала багатомільярдні премії авансом, із погляду на те, що в довгостроковій перспективі ринки зростуть. Цей розділ бізнесу Баффета був настільки масштабним, що до 2010 року загальна експозиція Berkshire в деривативах сягала $63 млрд, з них близько $38 млрд – саме опціони на фондові індекси.
Коли ці ставки принесли паперові збитки під час кризи 2008, Баффетт присвятив значну частину листа акціонерам поясненню, чому його деривативні позиції відрізняються від спекулятивних «бомб» інших фінансистів. Він наголошував, що ретельно підбирав кожен контракт і що всі вони були вигідно оцінені на старті (тобто Berkshire отримала значну плату за взяті зобов’язання). Але кожен хто купує чи продає деривативи бачить потенціал у своїй позиції.
Простіше кажучи, той, хто остерігався «зброї масового ураження» і всіх попереджував, щоби уникати її, сам нею і скористався, причому, в кінці-кінців доволі успішно: коли контракти зрештою закрилися, Berkshire заробив на них кілька мільярдів доларів прибутку.
Звідси можна вивести ще одне правило – не обмежуйте себе якимось конкретним інструментами. У різних фазах ринку є свої унікальні можливості, які варто використовувати, щоби покращити свій результат. Звичайно, потрібно пам’ятати про ризики і чітко розуміти інструменти з якими плануєте працювати.
Що цікаво, Баффет не купив кол опціон, щоби заробити на рості, а продав пут – тобто, взяв позицію із необмеженим ризиком. Як мінімум, не дуже консервативна угода, як позиціонує себе Баффет.
А ще думаю, що ви чули фразу Баффета – «Ніколи не втрачайте гроші». Чи як вона повністю звучить – «Правило №1: ніколи не втрачайте гроші. Правило №2: ніколи не забувайте правило №1».
Але правда у тому, що навіть сам Оракул із Омахи, як називають Баффета, не завжди уникав збитків. Наприклад, під час фінансової кризи 2008 року особисті статки Баффетта «схудли» приблизно на $25 млрд, а його компанія втратила найвищий кредитний рейтинг AAA.
І навіть, якщо вийти за межі криз і рецесій, то у Баффета було багато невдалих і збиткових угод. При чому, на досить відчутні суми грошей. Але це не заважало йому заробляти загалом, протягом усього існування Беркшира.
Із цього теж можна вивести правило – час від часу нести втрати – це нормально. Можна проаналізувати компанію від А до Я, можна врахувати усі поточні ризик-фактори і т.п., але це ніколи гарантовано не вбереже від збитку. Є багато невизначеностей у інвестуванні і бізнесі, тому, максимально що ми можемо зробити, це зменшити ризики, але не позбутися їх. Якщо інвестори такого класу як Баффет отримують збитки, то такі приватні інвестори як ми, маючи менший досвід і експертизу, теж час від часу будемо отримувати збитки. Це є частиною процесу інвестування.
А ще, Баффет полюбляє робити повністю протилежне до того, що він говорить. Наведу приклади. Баффетт довгі роки відверто не любив золото як інвестицію, жартуючи, що весь світовий запас золота можна помістити у куб зі стороною 20 метрів, і він нічого корисного не виробляє. У листі за 2011 рік він назвав золото «ні на що особливо не придатним і не здатним до самовідтворення» активом, натякаючи, що злитки просто лежать без діла і не приносять власникові ні доходів, ні користі.
Яким же було здивування ринку, коли в серпні 2020 року стало відомо, що Berkshire Hathaway придбав пакет акцій канадської золотодобувної компанії Barrick Gold на понад $500 млн. Цей крок явно йшов урозріз з багаторічною риторикою Баффетта про «нічого не варте золото». Так, це була тактична спекуляція на зростанні цін золота під час пандемії, і уже до кінця того ж 2020 року Berkshire повністю вийшла з акцій Barrick Gold. Заодно, це ще один приклад того, що Баффет займається спекуляціями.
Так само Баффетт не шкодував сарказму щодо авіаліній. У нього був негативний досвід інвестування у авіакомпанії раніше, тому він навіть говорив, що якби хтось збив літак братів Райт, то інвестори зберегли б мільярди доларів. Так жорстко про цю галузь напевно ніхто більше не говорив.
Ці слова багато хто запам’ятав, тому справжнім шоком стало повідомлення у 2016 році, що Berkshire Hathaway скупила великі пакети відразу чотирьох найбільших авіаперевізників США. А до 2017-го частка Berkshire у кожній із цих компаній сягнула ~7–9%, при цьому, загальна вартість авіаційного портфеля досягла близько $9 млрд. Баффет фактично здійснив різкий розворот від своєї багаторічної позиції.
І таких прикладів є багато, зокрема, Баффет заявляє що купує тільки хороші компанії по хорошим цінам – але у нього були компанії куплені із високими оцінками. Наприклад, остання покупка Google при P/E вище 30, та іншими надвисокими показниками не входить у його парадигму. Баффет також регулярно говорить про диверсифікацію – але сам часто концентрує свої інвестиції – наприклад, із останнього концентрація акцій Apple доходила до 50% від портфелю, раніше American Express займала біля 40%, була концентрація у кока-колі і т.п.
Про те, як Баффет відносився до технологічних компаній, і як він їх критикував знають усі, але знову ж таки, у 2016 році Berkshire Hathaway здивувала ринок, вперше придбавши значну частку акцій Apple – компанії з технологічного сектору, яка, здавалося б, не вписувалась у баффетівські стандарти.
Тобто, Баффет дуже часто говорить одне, а робить інше. І тут можна вивести два правила. Перше – коли проводите аналіз, то дивіться хто що робить, а не що говорить. Це стосується навіть не того, що слідкувати за кимось, а загалом у аналізі – просто для прикладу, індикатор по опціонним позиціям буде точнішим за опитування інвесторів. Бо у першому показнику є прямі дії, а друге всього лиш слова.
А друге правило – не обмежуйте себе. Якщо якась інвестиція чи інструмент вам зараз здається не актуальними, то не потрібно повністю відмовлятися від нього і списувати з рахунків. Ринкові умови змінюються, тому за певних умов, такі інструменти можуть бути самою кращою інвестицією. Просто зберігайте гнучкість.
Переходимо до ще одного дуже цікавого факту про Воррена Баффета. Не знаю чули ви чи ні, але батько Воррена – Говард Баффет 4 терміни був конгресменом США. Але ще більш важливе – він володів брокерською компанією, яку відкрив ще до великої депресії у штатах.
Тому, Баффет мав хороший старт – ще десь із десяти років Воррен ходив із батьком на біржу, перші свої «справи» він також проводив за підтримки батька, він ріс із розумінням фінансової дисципліни та здорового ставлення до грошей.
Тобто, він мав однозначно хороший старт. І виведемо правило – ні, не те що ви подумали, що треба усе кинути, бо у більшості із нас немає такого старту. Та й загалом, його і не могло бути. Нормальний доступ до фінансових ринків у нас з’явився тільки після 2000-х.
Тому правило інакше – постійно розвиватися. Зараз такі часи, коли є доступ до нереально великої кількості інформації, включаючи і якісну. Тому, такий швидкий старт, якого у нас не могло бути, наздоганяється існуючими інформаційними можливостями.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
Доступ до ексклюзивного контенту:
- Прикладна і розширена аналітика
- Угоди в реальному часі (із поясненням логіки та обговоренням)
- Склад моїх портфелів та перспектив для угод
- Пряме спілкування
- Цикл матеріалів із власного досвіду “Свідомий інвестор” (в розробці)
- Регулярні практичні матеріали
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.