Економіка і ринки не ведуть себе хаотично, вони мають у собі певну структуру, яка час від часу повторюється. За рахунок цього формуються цикли. При чому, формуються вони із різною періодичністю і різною природою.
Таким циклам інколи важко знайти пряме пояснення чому вони працюють, але їх точність протягом десятків, а іноді і більше сотні років, заставляє нас певним чином враховувати їх у своїй роботі.
Тому, давайте розглянемо найбільш цікаві і точні цикли, які виведені різним науковцями і аналітиками. Подивимось чому вони працюють, на чому побудовані, розглянемо їх точність, а також, що вони нам пророкують на 2026 рік.
Чому узагалі варто звертати увагу на цикли. Ну, по перше, багато із циклів вловлюють економічні, ринкові чи інші тенденції, на які можна в певній мірі опиратися у своєму аналізі. А те, що цикли є різної періодичності, дозволяє аналізувати і короткотермінові зміни, і системні переломи. Плюс до того, наявність у основі таких циклів різних ключових даних, дозволяє формувати конкретне стратегічне бачення, чого можна очікувати.
Із іншої сторони, на цикли не можна повністю покладатися. Цикли можуть бути частиною інвестиційної стратегії, але не її основою. Все ж таки, економіка не лінійна, є багато факторів які будуть нести прямий вплив на циклічність. Також, у світі регулярно з’являються різні несподівані події, які прямо впливають на різні галузі економіки.
Тому, як далі буде видно у конкретних циклах, деякі сигнали будуть зміщені в часі, а деякі узагалі хибними – це якраз підкреслює те, що на 100% на цикли не можна покладатися, але велика кількість позитивних спрацювань покаже, що їх ватро враховувати.
А тепер до справи, безпосередньо по циклам. І почнемо із циклів Беннера. Одні з найдавніших спостережень належать американському фермеру Самуелю Беннеру. Він помітив, що ринок рухається не хаотично, а за закономірним «графіком». Він бачив, що паніки повторюються приблизно за моделлю 18–20–16 років (ця тріада потім пішла циклічно), а потім настають близько 7 років «добрих часів», 11 років стабілізації і 9 років відновлення.
Ось на графіку ви бачите як він це зобразив, і розрахував свій цикл аж до наших часів, та навіть далі. Цей графік позначає три фази ринкових циклів, які зображені лініями А, В і С. Лінія А це панічні роки, як пише автор – «Роки, в які паніка виникала і виникатиме знову», лінія В, по його словам, це – «Роки гарних часів. Високі ціни та час продавати акції та цінності всіх видів». І лінія С, теж за словами автора, є «Роками важких часів, низьких цін та гарного часу для купівлі акцій, товарів тощо та утримання, поки «бум» не досягне років гарних часів; а потім розпродайте їх».
Якщо подивитися ближче до нашого часу, то є цікаві співпадіння. Якщо з кінця, то у 2023 було умовне дно ринку. У 2019 році мала бути паніка, але прогноз не досить точний, паніка була за кілька місяців, на початку 2020 року на пандемії. У 2007 році дійсно були найвищі ціни, а уже у 2008 почалася світова фінансова криза.
А з бульбашкою дот-комів трішки теж була похибка у кілька місяців – так як пік ринку був у березні 2000. Але усе одно досить гарно співало. А на даний час даний цикл показує пік ринку на 2026 рік – будемо спостерігати.
Таким чином, сильною стороною циклу Беннера є досить точне спрацювання. Але, з іншої сторони, ці цикли не мають сильної економічної основи, тобто прогнози часто не можна вважати надійними. Тобто, певна основа там є – цикли засновані на повторних сплесках цін на сировину (зерно, свинину, чавун) та навіть ряді сонячних циклів. Та цього занадто мало.
Наступним вартим уваги є цикл Кітчена. У 1923 році Джозеф Кітчен описав короткостроковий інвентаризаційний цикл. Це по суті ріст і падіння запасів товарів, і відповідно від цього – зміни попиту. Затримка у прийнятті рішень підприємствами призводить до коливань: наприклад, після несподіваного зростання попиту підприємства починають нарощувати виробництво з кількамісячним випередженням, в результаті чого з’являється надлишок товарів.
Відповідно, цим підприємствам потрібно реалізовувати власні запаси, і щоби не збільшувати їх надалі, вони змушені скорочувати виробництво. У підсумку у Кітчена вийшов цикл довжиною близько 40 місяців.
Як це проявлялося на ринку? Найвідчутніше – у галузях з великими запасами сировини чи товарів – це промисловість і сільське господарство. Тобто, підвищений попит розганяє виробництво, потім через кілька років товар заповнює склади, потім заводи скорочують обсяги, і ціна падає. А це в свою чергу впливає на прибутки компаній і відповідно на ціни акцій.
Якщо подивитися минуле відпрацювання, то можна зробити висновок, що ці цикли досить непогано відпрацьовують. Особливо враховуючи, що цей цикл був розрахований більше 100 років назад. На сьогодні цей 40-місячний цикл показував максимум ринку на середину 2025 року, тобто, по факту біржові індекси мали б уже знижуватися, хоча цього поки не відбувається.
Із плюсів циклу Кітчена можна відмітити відносну точність і певну фундаментальну основу для циклу. Також, цей цикл доволі короткий, тому, він дозволяє відстежувати короткотермінову макродинаміку.
Як мінус можна відзначити, що періодичність циклу не є фіксованим і може змінюватися під впливом різних факторів, наприклад, розвитку технологій чи навіть політики. Тобто, термін 40 місяців не є фіксованим, а змінюється відносно різних галузей від 40 до 46 місяців, а це уже може вносити серйозні зміни до циклу.
До речі, що цікаво, 4-річні цикли біткойна дуже гарно співпадають і накладаються на цикл Кітчена.
Наступний цикл, який ми розглянемо – це К-хвилі, чи по інакшому хвилі Кондратьєва. Кондратьєв у 1920-х роках зауважив, що ціни на сільськогосподарську продукцію та метал коливаються в довгих хвилях по 40–60 років. Ці «K-хвилі» мають дві фази: бум (стрімкий розвиток, високі ціни, інновації) та спад (зниження чи низьке зростання).
Кондратьєв пояснював ці цикли технологічними революціями: Першу хвилю (1780–1830) оживило парове виробництво, Другу (1830–1880) – сталеливаріння і залізниці, Третю–П’яту (1880–2005) – електрифікація, автомобілі та інтернет. За деякими підрахунками, зараз уже почалась шоста хвиля з ~2005 року, тобто, нова хвиля високотехнологічного розвитку. Можливо навіть це хвиля штучного інтелекту.
Тобто, ці «К-хвилі» гуртуються на «хвилях інновацій» – винахід найважливіших технологічних проривів викликає тривалі цикли бумів і спадів. У висхідних фазах ростуть ціни і виробництво, у спадних – навпаки (деякі дослідники пов’язують це зі зміною структури капіталу й прогресом технологій).
Якщо подивитися на цей цикл, то зараз ми знаходимось у глобальному циклі зростання, яке попередньо має переломитися десь у 2030-2040 році.
Але цей цикл Кондратьєва має і ряд мінусів. Наприклад, він не вказує чітких початку і закінчення циклу, а кожна «хвиля» може тягнутися то 40, то 60 років. Це занадто багато для середньотермінових інвесторів, і не точно для довготермінових. Єдине що я бачу цікавого у таких хвилях, це коли починається чи завершується цикли, а його середина дуже не визначена, оскільки під час знаходження у середині хвилі можуть бути як рецесії, так і фази активного росту ринку
Наступним, дуже цікавим є 18-річний цикл нерухомості. Незважаючи на назву, цей 18-річний цикл нерухомості формується не просто попитом на житло – його двигуном більше є кредитна система. Коли банки активно кредитують, вони одночасно – підвищують доступність грошей для покупців, збільшують цінові очікування і піднімають вартість нерухомості, оскільки саме вона стає основною заставою.
У фазі розширення циклу нерухомості кредитні стандарти послаблюються (тобто, зменшуються ставки по кредитам, зменшуються вимоги до позичальника і т.п.), далі банки починають закладати у вартість нерухомості майбутні очікування зростання, девелопери беруть все більш ризикові проєкти, а покупці починають боятися «пропустити ринок» – наступає FOMO.
Але кожна боргова спіраль як закручується, так і зобов’язана розкрутитися. У фінальній стадії, яка часто відома як прокляття переможця, ціни злітають найшвидше і процес міняє напрям.
Чому узагалі пік має обов’язково наступити? Доходи людей не ростуть з тією самою швидкістю як нерухомість – попит падає, платоспроможність вичерпується – оскільки багато кредитів видано особам, які не можуть його обслуговувати, банки починають нервувати через надто великий борг і зростання невиплат – це ще зменшує кредитування і доступність нерухомості. А це все призводить до різкого зменшення попиту на нерухомість, коли пропозиція все ще велика чи навіть продовжує зростати.
Після цього обслуговування боргів стає надто дорогим, банки різко обмежують кредитування, починаються дефолти, а ціни на нерухомість обвалюються, запускаючи фазу глибокої рецесії.
Тобто, схема аналогічна як відбувається усе на фондовому ринку. І ці цикли нерухомості можна повноцінно застосовувати до ринку акцій, оскільки нерухомість, це такий же представник класу ризикових активів як і акції, корпоративні облігації, криптовалюта і т.п.
Щодо відпрацювання минулих подій, то цей цикл нерухомості доволі точно показував як піки ринку, так і його дно – це є досить суттєвим плюсом. І до речі, наступний пік ринку вказаний також на 2026 рік.
Ще одною сильною стороною цього циклу можна вважати його фундаментальну основу, тобто, це не просто набір збігів і співпадінь. А також, проста структура цього циклу, яка дає можливість дуже легко інтерпретувати поточний стан і перспективи.
Але звичайно, ідеалізувати цей цикл теж не можна. Потрібно враховувати нелінійність ринків, тобто технічно, цикл може зміщуватися на роки вперед і назад, незважаючи, що раніше він показував точні дані. Жоден цикл не може врахувати усе, наприклад, геополітичні події чи структурні економічні зміни.
Тобто, конкретні дані не гарантовані, а пік у 2026 – це тільки ймовірність, але не факт.
Ще один цікавий цикл – це цикл Кузнеця. Це середньостроковий економічний цикл тривалістю приблизно 15–25 років, відкритий економістом та Нобелівським лауреатом Саймоном Кузнецем. Він описує коливання економічної активності, які виникають через демографічні зміни, урбанізацію, хвилі будівництва та зміни в інфраструктурі. Тобто, це теж фундаментально обґрунтований цикл.
Цей цикл особливий, оскільки він поєднує макроекономіку з демографією, він досить добре корелює із фондовим ринком, а також, що цікаво, він дуже добре накладається на інші цикли, наприклад, на 18-річний цикли нерухомості, який ми щойно розглянули і навіть на хвилі Кондратьєва.
І по цьому циклу також видно, що пік ринку очікується у 2026 році. Але знову ж таки, це не більше ніж очікування. Потрібно враховувати, що війни, міграції, монетарна політика можуть спотворювати цикли.
До речі, по цьому циклу є думки, що він поступово буде втрачати свою силу, оскільки розвинені країни вже мають зрілу інфраструктуру, тобто, хвилі постійно будуть згладжуватися. Демографія сповільнюється у більшості розвинутих країн, тобто, і по цій ознаці цикл слабшає.
А ще є цикли у конкретних видах активів. Наприклад, сільськогосподарські – це цикли зернових тривалістю приблизно 11 років, є чотирирічні цикли свинини, існує виведений цикл кукурудзи ≈7,4 року, сої ≈8,4 року і тому подібне. Тобто, це повністю практичні цикли для використання у власному аналізі та інвестуванні.
Також, існує доволі корисний і широкий товарний суперцикл – він дає довгі тренди, а також пояснює чому різні товари рухаються синхронно. Він узгоджується із з демографією, урбанізацією, енергетикою, має пряме відношення до інвестиційної поведінки капіталу. А також, ця модель доволі стійка, тобто, історично вона працює.
Про нього є окремий, повністю прикладний, допис на патреоні, і більше того, я уже враховую товарний цикл у своїх угодах.
Переходимо до, напевно, самого глобального циклу – до геополітичного, чи як його інакше називають, імперського циклу. Це фактично є самий масштабний цикл, який визначає переможців.
Імперський цикл – це доволі широка тема, оскільки ним займаються різні науковці і аналітики, тому, відносно нього є багато теорій. Але загалом можна підсумувати, що імперія (у широкому сенсі – провідна світова держава) піднімається тоді, коли поєднується економічне зростання, технологічна перевага, ефективна бюрократія, сильні інституції, військові інновації та здатність проєктувати силу за межі кордонів.
І відповідно, занепад починається тоді, коли держава надмірно витрачається на війну та контроль територій, втрачає економічну конкурентоспроможність, накопичує борги, політично фрагментується та відстає технологічно.
Приклади імперських циклів з історії – це іспанська імперія (1500–1700), підйом завдяки колоніям та флоту, занепад через борги та стагнацію. Далі була Османська імперія (1300–1918) яка занепала через технологічне відставання. Наступною була Британська імперія (1700–1945) яка почала здавати позиції після двох світових воєн. І на даний час – це США (1945–сьогодні), вважається, що штати знаходяться у фазі пізнього домінування / початку спаду. Ну, і по деяким моделями як претендент на статус наступної імперії виступає китай.
Маю зауважити, що зміна переможця, тобто, втрата статусу імперії – далеко не завжди означає, що країна стає банкротом. В більшості, просто втрачається домінація, змінюються грошові потоки, і для інвесторів це уже не сама прибуткова країна.
По періодичності такі цикли доволі довгі 50-100 років і буває значно більше. Тобто, якоїсь прямої циклічності у роках вони не мають, але такі цикли умовно можна розрахувати по фундаментальним характеристикам. Тобто, їх складніше ідентифікувати, але зате вони несуть значно більші і довготермінові тренди.
Як я вже говорив, зараз домінують штати, і здається, що неможливо щоби щось підкосило їх домінування, але в усіх попередніх імперіях також, до певного моменту не було жодних явних ознак, що вони можуть втратити статус держави №1. Тим більше, що певні відносно далекі дзвіночки по штатам уже є.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Доступ до прикладного інвестиційного контенту:
- Прикладна і розширена аналітика
- Угоди в реальному часі (із поясненням логіки та обговоренням)
- Склад моїх портфелів та перспектив для угод
- Пряме спілкування
- Цикл матеріалів із власного досвіду “Свідомий інвестор” (в розробці)
- Регулярні практичні матеріали
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.