Біржові індекси дуже гарно відновлюються, після падіння у березні-квітні. Більше того, вони впевнено йдуть в сторону оновлення історичних максимумів.
Одночасно із цим, Волл Стріт дає позитивні очікування, преса також, по великому рахунку підхоплює цей позитив. Але такий позитив тільки на поверхні.
Тому, я пропоную глибше подивитися, що насправді відбувається «під капотом», і поглянути за лаштунки красивого графіку S&P 500. При чому зробимо це з тієї сторони, куди більша частина інвесторів та аналітиків, не хочуть заглядати.
Почнемо із самих очевидних показників, а саме із відношення P/E, тобто, відношення ціни до прибутку. Але, якщо подивитися в суть показника, то він демонструє скільки інвестори платять за кожен долар прибутку.
На момент запису, цей показник у S&P 500 знаходився на рівні 24,2 – тобто, на екстремально високому рівні. А в грудні 2024 року цей показник досягав значення у 26,75 – тобто, це максимальне значення за більше ніж 100 років.
Тобто, ринок екстремально переоцінений, а інвестори, які купують акції, явно переплачують за прибутки, які отримують компанії. При чому, потрібно розуміти, що оцінка ринку, рано чи пізно приходить в норму, і за рахунок цього, ті інвестори, які брали акції по завищеним оцінкам, будуть мати низьку дохідність, або навіть отримувати збитки.
Це підтверджує статистика. На графіку ви бачите розкид даних по P/E для індексу S&P 500, та як поводив себе індекс наступні 10 років після того чи іншого значення P/E. Саме головне у цьому графіку це те, що у цього відношення є пряма залежність, тобто, дані не випадкові.
А інший висновок полягає у тому, що при поточному рівні P/E у 24,2 середній очікуваний прибуток по індексу у наступні 10 років буде складати 3%. А якщо відштовхуватися від нещодавнього пікового показника у 26,75, то очікувана дохідність буде становити 0%, тобто, немає мови навіть про те, щоби перекрити інфляцію – а це значить, що буде втрата у реальній вартості активів.
Так, можна спробувати вибирати сектора із низьким показником P/E, чи пробувати знаходити окремі «недооцінені» акції – але це усе не має значення. Бо коли весь ринок, у вигляді біржових індексів, буде повертатися до нормальної оцінки, тоді вниз підуть і дешеві сектори та акції.
Так, є захисні сектори економіки, але усе одно, це не саме ефективне рішення.
Ще більш сильним показником за P/E являється P/E Шиллера, чи як інакше його називають CAPE. Основна перевага цього індикатору це те, що він згладжує тимчасові коливання прибутків, які іноді можуть бути досить великими і негативно впливати на результат аналізу.
Інша сторона цього індикатору – це те, що він вираховується за 10 років, в той час як звичайний P/E всього на рік. Тобто, звичайний P/E є менш стабільним для довготермінового аналізу (за винятком його екстремальних значень). І до того ж, P/E Шиллера враховує у своїх значеннях інфляцію.
Отож, по поточним даним, P/E Шиллера має значення 36,04 – тобто, екстремально велике. Хоча це значення не є історично максимальним (пік був на бульбашці доткомів на рівні 44,2), воно усе одно є екстремально переоціненим і знаходиться на 2,5 стандартні відхилення вище від норми – це надзвичайно багато.
І згідно історичних розрахунків із 1881 року (тобто, за останні практично 150 років), при поточному рівні P/E Шиллера, середньорічна очікувана дохідність у наступні 10 років становить -2,5%. Нехай, поточне значення ближче но нижньої границі діапазону, тобто, варто очікувати приблизно нульову дохідність від ринку акцій у наступні 10 років.
При чому, такий рівень екстремальних значень характерний не тільки по показнику ціни до прибутку, а практично по усім мультиплікаторам.
Ось наприклад, дані по показнику Price to Sales для індексу S&P 500 – це відношення ціни до продажів, тобто, скільки інвестор платить за кожен долар виторгу компанії. Тут теж бачимо переоцінку по даному мультиплікатору, на рівні двох стандартних відхилень від середнього значення.
По іншому показнику – Price to Book Value, тобто, відношення ціни акції до балансової вартості однієї акції, чи інакше – скільки інвестор платить за 1 долар балансової вартості компанії, І по цьому показнику для індексу S&P 500 також присутня екстремальна переоцінка, при чому, значення приблизно на рівні бульбашки доткомів 2000 року.
Тобто, по основним мультиплікаторам індексу S&P 500, він є не просто переоціненим, а екстремально переоціненим.
Ще один вартий уваги показник, який оцінює ринок під іншим кутом – це індикатор Баффета, який показує відношення капіталізації фондового ринку до ВВП США. Фактично, він показує наскільки дорогий ринок відносно економіки.
І по поточним даним, фондовий ринок коштує вдвічі більше за ВВП, що є екстремальним значенням, і знаходиться на рівні двох стандартних відхилень, що також є в рамках історичних максимумів.
До речі, є інвестори, які вважають цей індикатор застарілим, але судячи із результатів Баффета, який вважає цей індикатор одним із найкращих показників стану вартості ринку, цей індикатор прекрасно себе показує.
А те що Баффет, один із найкращих активних інвесторів, думаю сумнівів немає ні у кого. Так, саме активних інвесторів, незважаючи на те, що він розказує в усіх інтерв’ю, щоби просто купували індекс S&P 500, він робить протилежне – він активно управляє портфелем свого фонду.
І як підтвердження цього, можна подивитися на його продажі за останній час, та розмір готівки, обсяг якої досяг майже 350 мільярдів доларів. А це складає більше третини усього його портфелю, і з кожним звітом кількість готівки збільшується.
Це я не про те, що потрібно слідкувати за Баффетом, ні, я про те – що він є активним інвестором. Хоча, і до його дій можна придивлятися, в кінці кінців, результати у нього надзвичайно позитивні.
І перед тим, як перейти до наступного показника, запрошую вас підписатися на мій телеграм канал по інвестуванню, де я публікую тільки прикладну аналітику, актуальні дані, ділюся своїми ідеями та угодами, і обговорюємо різноманітні інвестиційні питання.
Отож, ще один цікавий, але не стандартний показник – це відношення індексу NASDAQ 100 до грошової маси М2. Тут взяв саме індекс NASDAQ 100, оскільки у ньому переважають технологічні компанії, які є на даний момент, найбільш роздутими.
І цей індикатор демонструє, що і по ньому ми знаходимось на історичних максимумах, які були у 2000 на бульбашці доткомів. Тобто, чітко видно, що ріст індексу екстремально випереджує навіть зростання грошової маси.
Наступний показник – це наскільки тонкий ринок. Тобто, яка концентрація капіталу у найбільших десяти компаніях, у порівнянні із усім індексом S&P 500. На даний момент, найбільші десять компаній, що входять у індекс володіють часткою приблизно у 40% від усієї капіталізації індексу.
І це проблема, бо виходить, що індекс S&P 500 – це фактично колос на глиняних ногах. Проблеми у кількох компаніях приведуть до знецінення усього ринку, при чому, із-за такої високої концентрації, це буде швидкий і глибокий процес.
Причина цього, чому така висока концентрація, банальна – це бульбашка пасивного інвестування, яка надула ці компанії, і яка так само здує їх.
Якщо порівняти історично, тобто, в динаміці, то цей показник концентрації давно перевищив значення бульбашки доткомів, яка була другою за величиною бульбашкою в історії американського ринку.
Можна взяти ще глибший графік, він трішки інакше демонструє концентрацію, але суть майже однакова. І даний графік, загалом демонструє, що стан концентрації ринку зараз навіть перевершим найбільшу бульбашку 1929 року, яка передувала великій депресії у США.
При чому, ріст компаній йде не тільки від притоку капіталу в пасивні фонди, компанії також докладають чимало зусиль, для зростання вартості свої акцій. Компанії із індексу S&P 500 регулярно проводять байбеки, тобто, зворотні викупи своїх акцій із ринку. А це, штовхає ціни на акції вверх, оскільки суми таких викупів доволі великі.
Якщо взяти очікування на цей рік, то ми бачимо рекордну суму, яка перевищує 1 трильйон доларів. Це надзвичайно багато. Але проблема у тому, що компанії викопують акції тільки тоді, коли у них є на це кошти, а значить є прибутки.
Тобто, як показує графік, як тільки настають проблеми, зворотні викупи зупиняються. І більше того, коли у компанії справи дуже погано, то вони можуть навпаки, почати випускати нові акції і продавати їх.
Тобто, зростання розмірів зворотних викупів не те, щоби показувало перспективи зростання ринку, такий процес може свідчити про зворотнє, тобто про перегрітість ринку.
Є ще й простіші моделі, вони чисти технічні, але вони прекрасно працюють і з роками показали свою ефективність. Мова йде про індикатор повернення до середнього (Mean Reversion). Його суть полягає у тому, що якщо щось зростає, особливо екстремально, то воно буде повертатися у своїй динаміці назад.
І по цьому індикатору також присутня переоцінка. Графік, який ви бачите має трішки запізнення, оскільки на поточний час, відхилення по цьому індикатору становить приблизно 2 стандартних відхилення у сторону перегрітості. Але загалом, він якісно демонструє як працює повернення до середнього.
Давайте перейдемо до іншого типу даних, а саме – до настроїв інвесторів у різних вимірах. І почнемо, із алокації інвестиційного капіталу у роздрібного інвестора.
І як видно по графіку, інвестори на 53% своїх інвестицій знаходяться у акціях – це екстремально високе значення і історично максимальне за період досліджень. До речі, це значно вище, за алокацію під час бульбашки доткомів.
При цьому, домогосподарства всього лиш на 18% у облігаціях, а рівень готівки також постійно знижується і на даний час знаходиться на рівні 13%.
При чому, цей показник підтверджується і іншим джерелом, а саме, даними ФРС. У них цей показник трішки менший – 44%, але це пов’язано, що сюди входять також некомерційні організації. Але саме тренд очевидний – масові зростаючі інвестиції в акції.
Інша сторона настроїв інвесторів – це маржинальний борг. Тобто, якщо інвестор хоче купити акцій на суму більше, ніж він має коштів, він може позичити кошти у брокера, і на ці кошти придбати акції. Тобто, інвестор використовує плечі.
І перед тим як продовжити, якщо вам цікава більш глибока аналітика та спекулятивні угоди, із повною логікою фундаментальних причин угоди і поясненням усіх нюансів, то приєднуйтесь до моєї сторінки на патреон.
Із останнього, ми закрили угоду по нафті із чистим прибутком більше 50%, а деякі підписники патреону уже окупили підписку на роки вперед.
Отож, коли інвестори беруть акції на плечі? Вірно, коли вони впевнені у тому, що акції будуть рости далі, тобто, у інвестора з’являється певна жадібність, щоби заробити більше.
І на даний момент, інвестори позичили у брокерів більше ніж пів трильйона доларів на покупку акцій, що є екстремально високим значенням. Це значення, на даний час, не є історично найбільшим, але приблизно на рівні максимумів. Хоча, при поточній тенденції, новий максимум може бути у найближчі місяці. За травень сума боргу виросла на 8,3%.
Тобто, інвестори мало що знаходяться максимально в акціях, так вони ще й по вуха закредитовані. І при зниженні вартості ринку, чи навіть довгому знаходженню у боковику, інвесторам прийдеться закривати позиції у збиток, бо при поточних ставках, тримати довго акції на кредитні кошти доволі затратно по фінансам.
Ще один, вартий уваги індикатор, це відношення Put до Call опціонів на СВОЕ. Тобто, це відношення обсягу куплених опціонів пут, до куплених опціонів кол. Це ще один прямий показник, як діють інвестори. Тобто, своїми прямими діями інвестор прямо демонструє, що він очікує від ринку.
І по поточним згладженим даним можна зробити висновок, що інвестори знаходяться у стані ейфорії, і масово очкують ріст ринку. Але, як вам відомо, ринок працює по методу «реверсивної психології», тобто, більшість – не права. Тому, цей індикатор теж вказує на перегрів ринку.
Та й навіть, якщо порівняти дохідність індексу SP500 порівняно із 10-річними облігаціями, то уже видно, що дохідність індексу відстає. Залишилось тільки питання, коли інвестори оцінять це. А далі, просто піде масовий перетік капіталу із біржових індексів.
І ще один показник настроїв інвесторів, це спред, тобто різниця дохідності, між високоякісними і сміттєвими облігаціями (тобто, облігаціями із низьким кредитним рейтингом).
По цьому спреду ми бачимо, що жадібність інвесторів на настільки високому рівні, що дохідність сміттєвих облігацій всього на 3% вища, ніж у самих надійних. І якраз із таких рівнів масової жадібності інвесторів і починалися кризи.
І таких показників є ще ціла серія, просто немає змісту їх демонструвати, щоби не затягувати допис. Але, продовжуючи тему, у одному із наступних дописів, я ще пройдуся по стану економіки США і її перспективам. Тобто, по тому, що відбувається в реальності.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного, і одночасно підтримати розвиток проекту Capitalizator UA – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.