Ринки доволі непогано просіли у ціні, і з’являються думки – чому б не докупити зі знижкою? Але чи дійсно зараз варто переходити у акції, чи все ж таки, краще поки перечекати у захисних активах.
Тому, у цьому дописі я поділюсь про своїм підходом, як я визначаю коли купувати акції, які саме акції, на яких ринках, як я формую свій портфель та інші супутні питання.
Першим ділом потрібно визначити, яка зараз фаза ринку і яка вартість ринку. Це дасть нам можливість оцінити, чи варто заходити в ринок, чи поки занадто рано.
Це так званий «маркет тайминг» – тобто визначення, коли варто купувати акції, а коли краще уникати їх. Є багато псевдо досліджень, які показують, що купувати акції можна у будь-який час, хоч на піку, загальної великої різниці не буде.
Але, тут є велика маніпуляція – такі графіки побудовані за останні 10 чи 20 років, тобто, у час, коли ринок не мав довгих ведмежих трендів, і фактично, показував тільки підвищену дохідність.
Якщо в такий розрахунок включити дані з 1929 року чи з 1960 по 1980 рік, то картина сильно зміниться. А якщо врахувати інфляцію – то усе ще значно погіршиться. Окрім цього, у таких розрахунках не враховується, що поки ви не в акціях, то як мінімум, кошти можуть знаходитися у короткострокових облігаціях, тобто, інвестор буде отримувати додатковий дохід.
І саме важливе, що робить такі розрахунки беззмістовними, це – так звана, помилка вцілілого. Усі розрахунки ведуться на історії виключно S&P 500, тобто інструменту, який дав найкращу дохідність. Це найкращий ринок, який вибраний заднім числом, але це не гарантує, що він і далі буде лідером. Світ змінюється, ринки змінюються і лідери економічного росту змінюються, а старі лідери уже можуть поступово втрачати у дохідності чи навіть стагнувати.
Тому, тайминг ринку – дуже важливий. Отож, яка фаза ринку зараз? Я детально не буду зупинятися, оскільки на сайті є не один допис із аналізом, тому дуже коротко, по інверсії кривих, ринку праці, випереджуючим макро індикаторам та багатьом іншим даним – ми активно йдемо у рецесію або уже знаходимось у ній.
А про саму рецесію, коли саме вона наступила, ми взнаємо уже тільки заднім числом.
Хоча, потрібно зауважити, що інколи рецесія може бути подолана, і йде сценарій м’якої посадки (це доволі не часто виходить, але виключати не можна). Тобто, виходить знизити негативні наслідки для економіки, але і при м’якій посадці йде зниження фондового ринку.
Інше важливе питання – це оцінка ринку, тобто, чи ринок дорогий, нормально оцінений чи можливо дешевий.
При чому, я проводжу оцінку ринку загалом, а не окремих акцій, бо якщо буде загальна тенденція на падіння ринку, то і нормально оцінені компанії, і навіть дешеві, також можуть активно знижуватися в ціні.
Для оцінки ринку, можна скористатися індикатором PE, це відношення ціни до прибутку. Фактично, він показує, скільки інвестори зараз платять за 1 долар прибутку. Це такий, самий базовий індикатор, тим не менше, він доволі об’єктивний.
І по його даним, навіть незважаючи на високу просадку ринку, PE для усього індексу S&P 500 показує все ще великі значення, тобто, ринок і надалі переоцінений.
Мій улюблений індикатор – це PE Шиллера, чи по іншому CAPE. Він використовує згладження і враховує інфляцію, тобто довгостроково, він дуже гарно показує оцінку ринку.
І на даний момент PE Шиллера показує також великі значення, тобто, і по цьому індикатору ринок занадто високо оцінений.
Ще доволі цікавим є індикатор Баффета – це відношення загальної капіталізації фондового ринку до внутрішнього валового продукту. Це є один із улюблених індикаторів Воррена Баффета, який історично показав свою ефективність.
По цьому індикатору ми маємо також значну переоцінку ринку, незважаючи на те, що вартість біржових індексів знижується, ринок все ще дуже дорогий.
Загалом, чому оцінка ринку настільки важлива – вона визначає нашу майбутню прибутковість, якщо взяти акції, коли ринок дорогий, то із дуже великою ймовірністю така інвестиція буде збитковою у наступні роки. Тобто, інвестиції стають неефективними.
Таким чином, якщо підсумувати, то ми зараз маємо велику ймовірність рецесії із високою переоцінкою ринку – тобто, це максимально поганий час для акцій та усіх інших ризикових активів.
Звичайно, це не означає, що ринок не може рости далі – ні, ринок може рости і далі, бо ринки нераціональні, так само, як і інвестори не раціональні. Але, чим вище за таких умов росте ринок, тим глибше він упаде – так званий «ефект пружини». Та й загалом, ринок завжди повертається до нормальної оцінки.
Чи продавати у такі моменти усі акції, чи продати їх частину, чи просто не усереднювати позиції – це уже у кожного власна стратегія. Але купувати акції у такі часи, як на мене, є доволі поганою ідеєю. Схожа ситуація але із набагато менш роздутою оцінкою була у 2000 році, результат – доволі глибоке падіння, на 50%.
Давайте розглянемо ще й інші можливі сценарії. Наприклад, якщо є велика ймовірність рецесії, але оцінка компаній не висока, а близька до нормальної. У такому випадку, як на мене, акції не варто продавати, чи скорочувати їх алокацію, так як, у результаті рецесії, ринок може падати не глибоко. Хоча, це не завжди так – схожа ситуація була у 2008 році, і тоді ринки впали більше ніж на 50% (але тоді була системна криза).
Ще один варіант – це коли не видно ризиків рецесії, але ринок переоцінений. В такому випадку, я особисто, не продаю акції, так як знайти місце, де будуть коректуватися ринки доволі важко, бо якраз рецесія є найкращим показником зміни тренду. Окрім цього, такі падіння, як правило не глибокі. Схожий розворот був у 2022 році, просадка від піку була майже на 30% – згідний, це не мало. Але тут інший момент – ринок був переоцінений ще з кінця 2020 року. Так, можна було продавати акції частково ще із того часу, це принесло б певну ефективність, але справа у тому, що така корекція могла б бути і на 1000 пунктів вище, і тоді уже результат був би гіршим.
Ну а купувати акції ідеально коли починається вихід із рецесії та при нормальній, а ще краще – при низькій оцінці ринку.
Звичайно, знайти точно дно ринку не є можливим, але можна знаходити місця, де ймовірність такої події значно підвищена. Ми зараз не будемо занурюватися у це, бо це окрема широка тема, яку ми розглянемо у окремому дописі.
Тобто, ключова сторона ефективності купівлі акцій, як ви вже зрозуміли – це оцінка ринку. Якщо оцінка ринку нормальна, інвестор купив хороші акції, а ринок і далі падає – у цьому немає узагалі жодної проблеми. Бо, у цього інвестора уже є хороший бізнес по хорошій оцінці, а ринок рано чи пізно стабілізується – як я вже говорив, він завжди повертається до середнього.
Яка оцінка ринку вважається нормальною? Тут немає однієї відповіді – кожен інвестор ставить цілі самостійно, скільки він готовий заплатити. Щодо мене, то якщо брати P/E по S&P 500 – то для мене це хоча б значення 20, а ще краще 15.
Якщо дивитися по P/E Шиллера, то тут мінімальний показник 25, хоча і він є високим, краще, щоби він був ближче до 20. А по індикатору Баффета ідеальне значення, звичайно 1 і нижче, але загалом, значення нижче 1,2 можна розглядати.
Ми говоримо про ідеальні умови, та немає 100% гарантії, що рецесія може підвести вартість ринку до нормальних оцінок. Бо як останнім часом буває, в економіку і на ринок поступає занадто багато стимулів, і він не встигає достатньо опуститися у вартості.
Звичайно, у такому випадку я усе одно буду брати позицію, але це буде уже більше спекулятивна угода, а не інвестиційна, тобто, час її утримання буде обмеженим, так як ринок усе одно рано чи пізно досягне нормальної оцінки. Просто це буде на наступній кризі, чи ще пізніше.
Наступне питання – які саме акції брати? Для відповіді на це питання потрібно дивитися у структуру ринку. Якщо подивитися на поточний стан ринку, то максимальну домінацію мають акції росту. Але знову ж таки, ринки завжди повертаються до середнього, а значить, акції вартості будуть давати більший прибуток, ніж акції росту у майбутньому.
Я розумію, що зараз технологічні компанії задають тон фондовому ринку, нові технології і тому подібне, але у 2000 році, на бульбашці дот-комів, було те ж саме. Так, технології і тоді, і зараз проривні, але на той час ті компанії були переоцінені, так само як і їх сучасники зараз.
Тому, я особисто буду дивитися у сторону компаній вартості – але знову ж таки, це не рекомендація, а мій підхід.
Щодо того, куди я планую вкладати в штатах. Самостійно вибирати акції я не буду – я не дуже вірю у stock picking, особливо у часи, коли пасивні індексні фонди контролюють величезну долю ринку. У багатьох компаніях, часто вплив фундаментальних факторів просто нівелюється притоками чи відтоками капіталів із ETF фондів, які володіють великими частками акцій цих компаній.
Також, я не інвестую у ринок через ETF-фонди, теж про це багато говорив. Так, для спекуляцій – це прекрасний інструмент, так як можна взяти цілий сектор економіки чи ринок одним інструментом, але для довгострокового інвестування я не хочу користуватися посередниками.
У мене є щось типу свого індексу – це акції, які є дивідендними аристократами і одночасно входять у індекс Доу Джонса, тобто, виходить невелика кількість компаній вартості, якими я володію напряму, без фондів. Якщо цікаво, детально цей підхід я розкрив у дописі «стратегія грошового потоку».
Інша сторона інвестування – це обов’язкова наявність у портфелі міжнародних компаній. На даний момент, американський ринок має екстремально велику домінацію, і знаходиться порядку трьох стандартних відхилень від норми – це надзвичайно багато.
Багато хто, вважає це нормою, але це не так. Ринки динамічні, і повернення до середнього працює і в цьому напрямі. Із великою ймовірністю, міжнародні компанії будуть рости краще, ніж американські у наступні роки, а може і десятиліття. Проте нагадаю, що ринки нераціональні, і поточний тренд, ще певний час може продовжуватися.
Інша сторона, яка вимагає мати алокацію на різних ринках за межами США – це процес фрагментації світу і відхід від глобалізації. Не буду зараз вдаватися у подробиці, я доволі детально розглянув цю тему у дописі про зміну світового порядку.
А зараз, це уже підтверджується величезними митами Трампа, і відповідно, фактичне не визнання штатами всесвітньої організації торгівлі, а ще й плани штатів вийти із багатьох міжнародних організацій. Та й відтоки капіталу із США теж уже почалися.
Попередньо, у мене є перелік країн, куди я планую вкладати і ми його зараз розглянемо. Але, це попередній перелік, і він може змінитися. Окрім того, я ще не вирішив скільки відсотків від портфелю буде у акціях кожної країни. Це можливо буде визначити тільки в час, коли я буду набирати позицію, тобто, коли можна буде проаналізувати оцінку кожного ринку, перспективи та інші фактори. А, напевно, саме важливе – як країни справляться із торговою війною. Як прийде час, я зроблю окремий допис.
Отож, першим ринком, який буде у мене в портфелі – це європейський ринок. Він на даний момент є значно дешевшим від американського, але відносно своїх нормальних оцінок він не є дешевим – він дорогий, але не екстремально.
Тобто, за умови глобальної рецесії, знижуватися є куди. На рахунок акцій які мене цікавлять, це будуть представники із групи Granolas, це європейські гіганти з великою капіталізацією, стабільними прибутками та глобальною присутністю. Знову ж таки, по цій групі акцій у мене є детальний допис.
Наступний розвинутий ринок – це Японія. Загалом, Японія має досить низьку оцінку, якщо порівнювати із попередніми періодами, але знову ж таки, треба буде проаналізувати, як вона пройде тарифну війну і глобальну рецесію. Це країна із великим потенціалом, але із іншої сторони – із великими ризиками.
Із японських компаній поки я придивився до 5 компаній, які Воррен Баффет взяв собі у портфель – там диверсифікований бізнес і оцінка компаній, ще нижча ніж у середньому по ринку. Але це тільки попередній аналіз, як прийде час буду проводити більш детальніше дослідження, і по результатам буде допис.
Із потенційно цікавих ринків бачу Індію, яка перебирає на себе статус фабрики світу. Але мита Трампа, можуть дуже сильно нашкодити цьому статусу, якщо виробництва масово будуть повертатися у Америку. Та й, на даний момент, індійський фондовий є дуже перегрітий, майже на рівні ринку США із p/e 22.
І можливо цікавим буде китайський ринок, він на даний момент доволі дешевий – показник p/e у нього всього 10. Але, Китай має найбільший ризик по торговим митам, фактично усі найбільші мита США спрямовані проти Китаю.
Ну і інша сторона – це відносини Україна-Китай, якщо Китай і надалі буде «недружнім» до України, то звичайно вкладати туди не буду.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.