Світ доволі стрімко змінюється – йде конфронтація між найбільшими економіками, фондовий ринок США надзвичайно роздутий, до того ж, він сильно роздутий не тільки сам по собі, але й загалом до міжнародних ринків.
На це все накладається деструктивна діяльність трампа, по відношенню до світової економіки та міжнародної торгівлі. Та й ще ціла серія показників, які ми розглянемо у дописі, вказують на те, що тримати кошти виключно в американських активах є поганою ідеєю.
Тому, виникає логічне запитання – де безпечно інвестувати? І у цьому дописі, я спробую донести власне бачення цього питання.
Тема допису повністю про інвестиції, але важливо зрозуміти передумови, тобто геополітичні події, що відбуваються прямо у цей час. Також, одразу хочу зауважити, що все про що я говорю є виключно моєю власною думкою, і стосується моїх інвестиційних дій і планів, але точно не інвестиційна рекомендація.
Отож, що мене бентежить у політиці США, що саме викликає бажання вивести основні кошти із їх фондового ринку, а можливо і усі – це вже покаже розвиток подій.
Перша проблема, це те, що штати заходять в еру протекціонізму і популізму. При чому, я не розділяю ці поняття окремо, так як вони прямо пов’язані – майже уся тарифна історія США побудована на популізмі і приводила до підриву, насамперед, економіки США. У мене є цілий окремий допис на тему історії тарифів і їх результатів, дуже рекомендую до прочитання.
Чому я говорю про те, що тарифи можуть погіршити становище у середині США? Усе доволі просто – тарифи приводять до здорожчання товарів, а значить, це прямо вплине на купівельну спроможність, а це знизить рівень споживання і на товари, і на послуги випущені безпосередньо у США. До цього додаємо тарифи, які будуть запроваджуватися у відповідь, а це зменшить прибутки корпорацій, які орієнтовані на експорт.
А зниження прибутків корпорацій буде означати, що інвестори будуть забирати свої кошти із американських компаній, що спричинить відтік капіталу із США загалом.
Так, зараз США – це приблизно 25% світового споживання і багато виробників бажають попасти на цей ринок. Але із-за зменшення споживання, цей ринок просяде із середини, і вже не буде таким цікавим. Окрім того, американський експортний бізнес буде втрачати свою частку у інших 75% світового споживання, які знаходяться за межами штатів.
Та й загалом, у них доволі погана динаміка із платіжним балансом, а із таким підходом, вона тільки набере обороти.
А погіршується уся ця тарифна історія популізмом. Ознаки популізму, є не тільки у економіці, але і загалом у всій діяльності трампа. Це прояви націоналізму (їхнє гасло MAGA), критика незгідних засобів масової інформації, прямий авторитаризм, спрощення складних і комплексних проблем (ті ж тарифи, скорочення персоналу державних органів), протиставлення народу і еліти (він показує себе як з народу, але сам трамп і його оточення – це і є еліти). Усе це призводить до економічного послаблення – це закономірний результат.
Тобто, це уже пряма сфера ризику. Що йому мішає, наприклад, збільшити податки на дивіденди американських компанія для нерезидентів, наприклад, до 50%? Це ж збільшить надходження до бюджету. Нічого не заважає трампу встановити податок на прибутки на інвестиції для нерезидентів і так далі.
Звичайно – це припущення, але вони не такі і безпідставні. Наприклад, нещодавно трамп підписав акт «America First Investment Policy», який обмежує інвестиції Китаю у США. І не факт, що цей акт не буде розширений на інші країни. В кінці кінців, в штатах не такі і рідкісні прецеденти примусової експропріації чи блокування активів іноземних інвесторів.
Наступна проблема – це зміна світового порядку. Звучить трішки як якась теорія змови, але насправді світовий порядок, це просто певні правила взаємовідносин між країнами.
Поточна система показує свою слабкість. Навіть якщо вдасться якось наладити її роботу, то усе одно – це питання часу, коли усе потрібно буде змінювати, вона уже дала тріщину у своєму фундаменті.
Що і як це буде у майбутньому – я не знаю, але це і не тема допису. Але зараз ми бачимо чіткі процеси відходу світової економіки від глобалізації до кластеризації. Тобто, відбувається певний геополітичний поділ на групи, чи кластери. При чому, це не тільки у економічній сфері, але і у політичній, військовій і інших сферах.
Цей процес був запущений раніше, але це буле просто певна фрагментація світу, а зараз, розпочалися більш глибокі процеси, із певними ознаками створення закритих систем.
А це також напряму вплине на економіку США. По перше, це зменшить домінацію долара. Звичайно, долар зараз поза якоюсь конкуренцією – це світова валюта №1, але при посиленні кластеризації, потреба у доларі буде падати. Справа у тому, що в одній геополітичній системі не потрібно буде стороння валюта, а для розрахунків між кластерами можуть застосовуватися валюти таких кластерів. А це призведе до зменшення кількості операцій у доларі, і відповідно, державам не потрібно буде тримати у своїх резервах в великих кількостях долар США. А це вдарить по американському боргу, світу не потрібні будуть масово американські облігації.
Тобто, якщо поточна політика США не зміниться, штати будуть потихеньку виходити зі статусу економічного лідерства, і передавати свою долю світового ринку у інші кластери, а можливо, і подарують це лідерство Китаю. Можливо економічно Китай не найсильніша економіка на даний момент, але вони масово розширюють свій вплив по усьому світу.
Ну і ще, дуже коротко – зміна самого порядку у США (наприклад, розширення президентських повноважень, прийняття виконавчих указів в обхід конгресу), безкарність (історія із мемкойном трампа, де він заробив 350 мільйонів, фактично на скамі), корупція (як один із показників, наприклад, використовуючи свій президентський статус, він за гроші проводить зустрічі) і цей перелік можна ще довго продовжувати.
А це усе не сприяє надійності США у сфері інвестиційної привабливості. Капітал не піде туди, де бачить нестабільність, а масового відтоку поки немає, оскільки, як на мене, все ж таки капітал ще очікує, що ситуація заспокоється.
Таким чином, я для себе вирішив, що буду суттєво зменшувати алокацію на американському фондовому ринку, і відповідно, буду відкривати алокацію на інших ринках.
Звичайно, зараз я у акції ще не купую, так як очікую рецесії, чи як мінімум охолодження ринку США, і відповідно, відлуння цього піде по усьому класу ризикових активів по усьому світу. Але коли прийде час (я звичайно напишу окремий допис), то на частину капіталу, який я залишу у США, візьму в портфель американський компаній – акції компаній вартості (value компанії).
Причина цьому проста – акції росту у США сильно перегріті, і якраз рецесія, чи навіть просто переоцінка ринку, змінить тренд, і компанії вартості почнуть краще рости у ціні. Які акції я планую брати? Скоріш за все зі списку дивідендних аристократів – як саме я роблю вибір таких компаній, я написав у дописі про постійний грошовий потік.
Та куди я планую перевести основний капітал. На даний момент є декілька варіантів. Наприклад, довгостроково може бути цікавим Китай, так він зараз економічно виглядає точно не здорово, але потрібно подивитися як він пройде кризу і американський тиск. Ну і друга проблема Китаю, це те, що вони, м’яко кажучи – не друг України, тому буду спостерігати за відносинами між нашими країнами.
Доволі цікава Індія, яка швидко набирає обороти. Хоча, на даний момент це уже враховано у ціні акцій, і вартість індексу NIFTY 50 не менший за перегрітий S&P 500, але на перспективу, може бути цікаво – особливо враховуючи, що при рецесії, акції компаній країн, що розвиваються можуть дуже суттєво просідати у ціні. Загалом, про Індію і Китай, у мене є окремі дописи на каналі, тому не будемо ще раз занурюватися.
Дуже перспективно я бачу Японію – поки я глибоко не досліджував її, але попередньо ми обговорювали Японію у телеграм каналі, і поки подобається потенціал їх фондового ринку.
Тому, якщо вам цікавий ринок Японії і його перспективи – обов’язкового пишіть про це у коментарях. Якщо буде інтерес, я підготую такий допис.
А тепер переходимо до питання, де я планую розмістити основну алокацію свого капіталу. І, як думаю багато хто здогадався – це Європа. Давайте розглянемо причини цього.
Перша, це те з чого я починав – це наслідки кластеризації світу. Чи ввійдемо ми в Євросоюз, чи ні – Європа і ми знаходимось у одному геополітичному «кластері». Тому, все ж таки, хочеться тримати власні активи ближче до себе. Звичайно, ідеально було б, щоби можна було більшість інвестувати в Україні, але, на даний момент, зі сторони ризиків, це точно не найкраще рішення.
Чому важливо тримати капітал ближче біля себе? Основна причина полягає у можливій напруженості між різними групами економік, які можуть вилитися у подорожчання інфраструктури для інвесторів із різних кластерів, ускладнення переведення капіталів, а результати потенційних торгових війн можуть мати і екстремальні наслідки для інвесторів.
Інша причина – це надвисока переоцінка американських акцій відносно міжнародних. Якщо подивитися згладжені дані – то картина ще більш-менш не страшна, так як дані відносні, хоча і тут видно, що уже 14 років америка випереджує міжнародні ринки.
Але якщо глянути на прямі дані, то видно дуже сильний тренд, який знаходиться приблизно на трьох стандартних відхиленнях від норми – це неймовірно багато.
Це все результат певного «перекосу» руху капіталу, якщо так можна сказати, у сторону американських ринків. Якщо взяти світовий індекс MSCI World Index, то американські акції складають майже 73% від його активів, але якщо подивитися на ВВП, як реальний показник економіки, то ВВП США становить 26% від усього світового ВВП.
Так, 26% це точно не мала цифра, але це втричі менше за алокацію капіталу у світовому індексі. А враховуючи те, що оцінка із часом усе одно приходить до норми, то є два варіанти, або ВВП США буде прямувати до 73% від світового (що я особисто вважаю, вкрай малоймовірно), або оцінка фондового ринку буде знижуватися до рівня 26% – це уже має під собою підґрунтя.
Багато інвесторів, які прийшли на ринок після 2010, і не бачили рецесії чи її наслідків, не можуть сприйняти те, що фондовий ринок США може довго бути у падінні, чи узагалі, на десятиліття стати аутсайдером. Та й узагалі, прийняти ймовірність того, що ідея пасивного інвестування у S&P 500 може бути хибною на довгому періоді часу, може датися багатьом інвесторам дорогою ціною.
Інший фактор, який ще не набрав масовості, але скоро ми його зможемо побачити – це відтоки капіталу із США. І щодо Європи, то вже за перші два місяці ми бачимо масові притоки капіталу у європейські акції.
То які акції купувати? Ну почну з того, що я нічого не рекомендую – а тільки показую власні інвестиційні плани і дії.
Але, коли прийде час, основна алокація мого капіталу піде у акції із групи компаній Granolas, це щось типу аналогу американського Magnificent 7, але у Європі. Не буду вдаватися у деталі, у мене є цілий окремий допис на цю тему.
Але із тієї групи компаній я буду брати не усі компанії, а в основному компанії вартості (те що я пояснював раніше), можливо будуть ще деякі компанії вартості поза цією групою, але більш детально я уже розповім, коли прийде час інвестувати.
Чому зараз не купую акції? Усе просто, як і казав, я очікую рецесію чи як мінімум, охолодження ринку – саме тоді будуть найкращі ціни. Американський ринок від цієї події здується найбільше, але не від того, що у них гірше у економіці – ні, аж ніяк. У них проблема іншого характеру – банальна роздутість фондового ринку.
Європейські ринки теж не є дешевими саме зараз, але усе одно вони значно дешевші за американські. Тим не менше, для мене акції саме зараз не актуальні.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.