Інвестувати в Україні зараз – це великий ризик, але із іншої сторони – це можливість, якої можливо більше і не буде. Військові ризики, обмеженість фондового ринку, питання по держборгу, дані макростатистики роблять інвестування доволі сумнівною справою.
Загалом, схожих дописів по темі інвестування в Україні є немало, але більшість із них є заангажованими, оскільки є прямою чи непрямою рекламою. Тому, у цьому дописі ми пройдемось по класам українських активів та спробуємо об’єктивно визначити їх потенціал та основні ризики.
Почнемо із самого ефективного інструменту, як для розвинутих країн – це фондовий ринок та акції компаній. Основна проблема фондового ринку України, що його фактично не існує.
Купити чи продати акції в Україні можливо, але потребує зусиль. Про ліквідність – узагалі немає мови. Зараз працює тільки біржа ПФТС, але об’єм торгів саме по акціям навіть не досягає 0,01% від усього обсягу торгів.
Та й загалом, і ця біржа щойно вирішила свої проблеми і їй вийшло зберегти ліцензію. І чи не анулюють її десь у ближчому майбутньому – не відомо. Інші проблеми фондового ринку – це відсутність захисту роздрібного інвестора, блокування брокерів, націоналізація компаній і т.п. Тобто, ризиків є надзвичайно багато.
Загалом, у мене є ціле окреме допис про український фондовий ринок, де я доволі детально розкрив цю тему, тому рекомендую до прочитання.
Отож, не буду вдаватися у деталі, але якщо коротко – то точки можливого росту фондового ринку, це вступ в ЄС (будуть відкриті кордони для капіталу), післявоєнна відбудова (за умови, якщо буде фінансування) та реформа пенсійної системи (пенсійні фонди будуть купувати акції або людям дозволять самим вкладати пенсійні заощадження, типу аналогу американської програми 401к).
Якщо поглянути на економічні показники, то починає відновлюватися промислове виробництво (попередні роки були теж високі значення, але це ефект низької бази), та загалом для держави у війні, це досить непогано.
Та й показник ділової впевненості теж доволі непоганий – відновився до нейтральних значень.
Крім фондового ринку України, ще є варіант купувати акції українських компаній, що торгуються закордоном, але їх не враховую. Оскільки, якщо уже кошти виведені закордон, то є і цікавіші компанії.
Переходимо до іншого популярного інструменту – а саме ОВДП, тобто інвестиції у державний борг. Та почнемо із макростатистики.
Один із самих важливих показників для боргу – це можливість його обслуговувати. Тому, ключовим є фактор відношення боргу до ВВП – на даний момент цей показник становить приблизно 95%, і по прогнозам Міжнародного валютного фонду ще декілька років буде зростати до рівня 108%, що загалом не є проблемою, особливо, якщо ще зростатиме сам ВВП.
І як показують дані, зростання реального ВВП є – у річному вимірі по останнім даним було зростання у 3%. А по прогнозам МВФ нас у найближчі роки чекає зниження до +2,5%, а далі приріст на рівні 4,2-5,3%, що є доволі позитивно. До речі, це реальний ВВП, тобто із врахуванням інфляції, а номінальний – буде значно вищий. Загалом, номінальний ВВП для виплат по облігаціям важливіший, бо виплати по облігаціям не індексуються.
І звичайно, результат того, скільки ми реально можемо заробити чистими – це показник інфляції. Інфляція в Україні зростає, така тенденція не радує. Але якщо взяти прогнози МВФ, то уже у цьому році інфляція може знизитися до 7,7%, а до 2030 року може впасти до 5%.
Зараз у доступі можна знайти довгострокові облігації із дохідністю 16-17%, тобто, навіть при поточній інфляції є суттєвий запас, а якщо вона дійсно буде знижуватися, як це є у прогнозі, то інвестиційний результат буде просто неймовірний.
Тобто, по поточній макро статистиці і по прогнозам – ОВДП доволі хороший інструмент із дуже хорошим потенціалом.
Інший серйозний плюс – це державна гарантія. Тобто, уряд гарантує виплати по ОВДП державним бюджетом. Кожного року, створюючи бюджет туди закладаються повні суми обслуговування боргу.
Та, навіть якщо припустити ситуацію, що доходів бюджету не вистачає на виплату по зобов’язанням, то держава має крайній монетарний інструмент – додаткову емісію грошей, чи як говорять, «друк грошей». Тому, інвестор отримає свої гроші, хоча частину з’їсть інфляція.
Хоча «друк» це не обов’язково пряма емісія грошей, це може бути викуп облігацій у мінфіну коштами НБУ (це повністю аналогічно, коли ми по США обговорюємо баланс ФРС).
Але друк – це вже дуже крайній варіант, бо є ще інструменти рефінансування – випуск нових ОВДП для забезпечення попередніх (така собі піраміда), та якщо ставка нового випуску нижча за попередній випуск, то загалом це непогане рішення.
При цьому, треба слідкувати за відношенням залучених коштів і виплати по відсотках. Наприклад, за перші два місяці цього року, на виплату відсотків пішло більше, ніж загалом залучено коштів. Це не дуже добре.
А ще для інвесторів діють податкові пільги. Тобто, при інвестиціях у ОВДП ви не платите жодних податків на купонні доходи і повернення тіла інвестиції. А це дуже суттєва економія, особливо враховуючи, що загальна ставка податкового навантаження зараз становить 23%. Навіть, якщо ви продаєте облігацію на вторинному ринку і фіксуєте прибуток – усе одно, податок не нараховується!
Та сам факт існування вторинного ринку – уже хороший плюс. У житті бувають різні ситуації, тому можливість вийти із інвестицій, це є дуже важливим фактором. А облігації, це чи не єдиний інструмент, який має високу ліквідність.
Але не забуваємо, що йде війна, і все швидко може змінюватися – це сама більша точка ризику, при чому не тільки для ОВДП, але й загалом для усіх українських гривневих інвестицій. Тобто, всі плюси можуть дуже швидко випаруватися. Це треба мати на увазі!
Та й не можна виключати і ризики дефолту по ОВДП, бо іноді збільшувати грошову масу є небезпечніше, ніж допустити дефолт. Це у випадках, коли ризики краху економіки переважають репутаційні ризики держави. Тому, гарантії є, але вони не на 100% – історія знає немало випадків дефолту по внутрішнім боргам.
Якщо говорити про ОЗДП, тобто зовнішній борг, який номінований у іноземній валюті, то як ви розумієте – тут ризики підвищені. І макро дані підтверджують це, більше того, загальний фон статистики стає гіршим.
Перше, що ми поглянемо – це торговий баланс. І в Україні із цим дуже сумно, торговий баланс від’ємний із негативною динамікою Це погано, оскільки виходить, що Україна витрачає більше валюти, ніж отримує. А цей дефіцит потрібно якось покривати, тобто, потрібно або спалювати золото-валютні резерви, або позичати валюту, що ще більше підвищує зовнішнє боргове навантаження. До того ж, це призводить до знецінення власної валюти до іноземної, а це ще один показник зростання вартості обслуговування боргу.
Хоча, якщо поглянути загалом на платіжний баланс, то картина уже зовсім не критична, оскільки не рідко, загальний платіжний баланс є позитивним. Але проблема у тому, що баланс тримається, в більшості, за рахунок зовнішньої допомоги. А це джерело, яке у будь-який момент може зникнути. Більше того, навіть зараз такі надходження цільові, тобто, просто так взяти і заплатити цими грошима по боргам, я думаю, що не вийде.
Таким чином, ОЗДП мають підвищений ризик дефолту, і цей ризики не такий і малий як може здаватися. Тим більше, що у 2022 році Україна уже проводила реструктуризацію зовнішніх боргів, що дозволило відстрочити виплати. А це свідчить про неповну фінансову стабільність.
Як плюси такої інвестиції – є дохід у валюті (та не забуваємо, що і у валюті є інфляція – тому враховуємо її у дохідності), можна знайти облігації з доволі хорошими ставками, а також, для ОЗДП є вторинний ринок, тобто, такі облігації можна вільно продати.
Є ще такий, мега цікавий інструмент, як ВВП-варант, але признаюся, я з ним ще не розібрався повноцінно, та якщо вам цікаво – напишіть про це, я розберуся і напишу допис.
Як альтернатива облігаціям, можна розглянути банківські депозити. Але загалом, ставки по депозитам не є конкурентні до ставки по ОВДП, більше того вони часто можуть бути нижче навіть облікової ставки НБУ.
А треба ще врахувати, що дохід по депозитам оподатковується, і в результаті, ми отримуємо дохідність меншу навіть за інфляцію.
Але при деяких ситуаціях, депозити можуть ефективно застосовуватися. Наприклад, якщо потрібно не надовго «припаркувати» кошти, то брати облігації може бути незручним, оскільки можна втратити на різниці покупки чи продажу більше ніж заробіток на купонній виплаті.
Тобто, депозит – це більше як про точку гнучкості, а не метод інвестування.
А тепер переходимо до нерухомості. Нерухомість – це дуже обширна тема, і напевно, потребує навіть не одного, а декілька дописів. Але спробую коротко підсумувати основні переваги і ризики.
Отож, якщо подивитися по макро даним, то одним із основних показників, які визначають перспективи зростання цін на нерухомість, є динамка по населенню. По даним МВФ населення України складає трішки більше 33 мільйони осіб, і фактичний тренд на зниження продовжується. Хоча загалом, по очікуванням МВФ цей тренд на зниження має закінчитися, але і якогось позитивного зростання не видно.
Чому демографія впливає на нерухомість? Усе доволі просто, це питання попиту – якщо населення зростає, то і попит на нерухомість росте. При чому, це впливає не тільки на житлову нерухомість, але і на комерційну, і на рекреаційну, і на усю іншу.
Інша сторона попиту – це висока облікова ставка НБУ, це зменшує можливості отримати кредит на нерухомість у банківській установі, так як вартість обслуговування такого боргу доволі значна.
Загалом, якщо інвестувати напряму у нерухомість, то це для мене виглядає більше як бізнес, а не інвестиція. Треба доволі добре спеціалізуватися на нерухомості, щоби придбати хороший об’єкт із хорошою дохідністю. Але знову ж таки, прийдеться активно займатися цією справою.
Як хороший варіант, можна передати об’єкт в управляючу компанію, таким чином, більшість питань з вас буде знято, але за це прийдеться заплатити зниженням дохідності. Тобто, перед тим як входити у таку інвестицію, потрібно постаратися одразу прорахувати потенціал прибутку.
Але на даний момент, є готові рішення – інвестор може купити об’єкт, на якому одразу є управляюча компанія. Особливо популярний такий формат у рекреаційній нерухомості, апартаментах і тому подібне.
Але і тут потрібно максимально серйозно підійти до питання – визначити чи є вторинний ринок, щоби можна було продати об’єкт за потреби. Визначити чи немає конфлікту інтересів – я знаю випадок по інвестиції у Грузії в апартаменти, де обіцяли двозначний прибуток у доларах, а насправді, результат біля нульовий. Бо виходить, що оператор перше здає свої власні номера, а у другу чергу номера інвесторів. І продати нерухомість практично неможливо. Тому, дуже серйозно потрібно підходити до таких інвестицій.
І ще один варіант інвестування у нерухомість – це колективні інвестиції. На ринку уже є фонди типу американських REIT. Це позбавляє інвестора будь-яких активних дій. Також, у таких інвестиціях часто є вторинний ринок, тобто, ліквідність, а це теж великий плюс.
Також, низька ціна входу, що дозволяє диверсифікуватися і вкласти у серію різних фондів. І саме головне, такі фонди нерухомості управляються професіоналами.
Єдине питання, потрібно розібратися із регулюванням і захистом інвестора. Якось перевірити, що фонд дійсно є власником тієї чи іншої нерухомості. Хоча, можливо такі механізми уже є, а я просто не в курсі.
Переходимо до інвестицій у землю. Тут схожа ситуація із нерухомістю – якщо є бажання інвестувати у первинний актив, а саме, купити безпосередньо землю – то потрібно бути професіоналом, і займатися цим як бізнесом. Хоча є інвестиційні рішення, коли можна придбати землю уже із договором оренди. Але це не відміняє того, що інвестору потрібно мати експертизу у виборі ділянки.
І інший варіант інвестування – це колективні інвестиції, не буду уже деталізувати, але переваги і недоліки ті ж самі, що у фондах нерухомості.
Як плюс власності землі – це є обмеженість активу. Тобто, кількість землі не збільшується, тобто навіть як захист від інфляції, це напевно один із найкращих інструментів.
Земля – це фактично не знищуваний актив, на відміну від нерухомості, яка у період війни може бути фізично знищена. Так, можуть бути питання, наприклад, по заміновансті територій, але це усе одно не знищує землю. До того ж, земля немає амортизації.
Як одне із питань, яке виникає – це оцінка землі, і цим, як на мене зловживають маркетологи. Дуже часто використовується порівняння неоціненності землі в Україні у порівнянні із країнами Євросоюзу. Але є питання, коли ціна на землю почне зростати до таких рівнів – це можуть бути десятиліття. І чи узагалі, у нас буде така висока вартість землі, це теж не гарантія, присутні дуже багато змінних.
Ще один мінус, який є у прямому володінні землею – це податок на землю. Не важливо, є у вас орендар, чи немає, податок усе одно платити потрібно. А це, від 0,3% до 1% від оцінки землі, а у деяких окремих випадках і до 5%, що є доволі великим навантаженням. Нагадаю, що при отриманні виплати за оренду, ви теж платите податок. Тобто, чиста дохідність може бути досить низькою. Враховуйте це.
Загалом, земля – однозначно цікавий інструмент, але це така тема, яка потребує дуже глибокого пропрацювання.
А ще, цікавим може бути інвестиції у енергетику (є і такі пропозиції), інвестування у предмети колекціонування – багато хто вважає, що це дуже тонка і експертна тема, але у деяких напрямках колекціонування, усе елементарно просто. Корпоративні облігації іноді можуть давати хорошу дохідність, та й загалом, ринок інвестування в Україні набирає обороти, і думаю, лінійка вартих уваги пропозицій для інвестування буде зростати.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.