Проводите економічний аналіз? Спробуйте ці 4 набори даних!

У цьому дописі ми розглянемо 4 важливих набори економічних індикаторів США, які варто використовувати для аналізу поточного стану економіки та оцінки майбутніх очікувань.

Ви будете розуміти які індикатори надають поточну інформацію, які несуть випереджуючий характер, а які є повністю запізнюючими, і не несуть жодної інформативності.

Я поясню, що означають такі економічні дані, як їх правильно аналізувати, і саме важливе, як вони впливають на біржові індекси та ціни на акції.

І починаємо із внутрішнього валогового продукту. Якщо коротко, то ВВП це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни за рік або квартал (залежно від показника). Фактично, цей індикатор визначає рівень продуктивності та рівень зростання економіки країни.

Якщо дуже коротко, то якщо динаміка ВВП зростає, то це позитивний показник для ринку, якщо спадає – то це негативний знак. Це є один із улюблених індикаторів аналітиків для побудови прогнозів. Але проблема у тому, що цей індикатор не дає жодної випереджувальної чи навіть поточної інформації, він глибоко запізнюється у часі.

Перші попередні дані по ВВП з’являються за місяць після завершення кварталу, а остаточні, уже зі всіма ревізіям – фактично за квартал після закінчення попереднього.

Запізнення яскраво демонструє поточний графік – де на індекс SP500 накладена динаміка по ВВП. Видно, що падіння по ВВП припадає фактично на активну фазу рецесії. Але це усе одно не поточний індикатор, оскільки, на графіку йде приблизне співпадіння, але ті дані, ми отримуємо із запізненням на квартал (це гарно демонструє права частина графіка – відсутність даних по ВВП).

Тому, детально цей індикатор розглядати не варто, він цікавий тільки для загального розуміння, щоби подивитися що було у минулому.

До речі, посилання на економічний календар, яким я користуюсь і на усі економічні індикатори, про які я буду говорити – я залишу у описі під дописом, якщо ви хочете зберегти їх чи проаналізувати самостійно.

А тепер переходимо до першої групи даних, які варто аналізувати – це група даних по ринку праці.

І почнемо із рівня безробіття. Рівень безробіття фактично показує скільки % людей є безробітними, але активно шукають роботу і готові працювати.

Загалом, цей показник вважається таким, що запізнюється, але це не завжди так. Іноді, цей показник дає випереджуючі сигнали.

Що важливо розуміти у цьому індикаторі, та й загалом майже в усіх індикаторах – то це дивитися не тільки певні граничні дані, але й тренди, куди рухається показник.

Ось наприклад, якщо накласти на індекс SP500 дані по безробіттю, то у деяких випадках, ми можемо побачити передвісники рецесії. Показовим була світова фінансова криза 2008 року – там наперед було видно зростання безробіття.

Тренд його зростання уже почався поки ще біржовий індекс ріс – це уже був дзвіночок. І схожа картина вималюється зараз.

А ще, важливий склад показника по безробіттю. Оскільки рівень безробіття доволі загальний показник, то якщо подивитися у його структуру – то ми уже можемо розпізнати проблеми у економіці більш детально і, не рідко, завчасно.

Особливо цікавою є динаміка по постійним і тимчасовим робочим місцям. Оскільки загальний показник безробіття сумує ці дані, то треба дивитися уже у деталі звітів, але є сервіси які уже це роблять.

При нормальному економічному рості, кількість постійних робочих місця або зростає, або перебуває у якомусь діапазоні. Але, коли кількість постійних робочих місць починає падати, а тимчасові – зростають, це говорить про проблеми.

Якщо підприємство надає перевагу тимчасовим місцям, це значить, що воно не бачить якихось перспектив для себе у близькому майбутньому, тому, і не беруть людей на постійне місце.

І це підтверджує якраз графік динаміки постійних і тимчасових робочих місць. Після кожного розвороту тренду відбувалася рецесія. Чому, так відбувається? Бо ріст безробіття – не тільки наслідок рецесії, але і її причина, оскільки падає рівень доходів у людей, падає рівень споживання і відповідно – падають доходи бізнесу.

До речі, контроль рівня безробіття є одним із провідних факторів, що впливають на політику федеральної резервної системи, тобто, її пом’якшення чи посилення – але, про це далі у дописі.

Ще одним важливим показником ринку праці – є дані по кількості робочих місць, без врахування сільського господарства (Nonfarm Payrolls). До речі, показник сільського господарства не враховують, оскільки там присутня висока сезонна складова, а також, більшість місць там – тимчасові. Тому, ті дані, можуть викривляти реальний стан справ.

Загалом, цей показник є поточним, тобто, показує поточну картину. Але самі цікаві моменти – це дивергенції, тобто, коли тренд на ринку і тренд по Nonfarm Payrolls є протилежними – тоді цей індикатор уже стає випереджуючим.

Наприклад, у 2002 році – показник Nonfarm Payrolls почав зростати, але ринок ще не почав відновлення, тобто, ми отримали пряме випередження. І зворотна ситуація є зараз, коли ринок зростає – але кількість робочих місць спадає.

Розглянемо ще один індикатор – це кількість відкритих вакансій (JOLTS Job Openings). Це останній показник по ринку праці, який ми розглянемо – їх узагалі є багато, але ми не будемо розпилятися на менш значні.

Цей показник також інколи дає хорошу випереджувальну інформацію. Наприклад, перед світовою фінансовою кризою 2008 року, поки ринок ріс, кількість вакансій почала активно знижуватися. Схожа ситуація була перед падінням 2020 року, і відбувається зараз.

Тобто, стан ринку праці напряму впливає як на економіку, так і на біржові індекси, чи інші ринки ризикових інструментів.

Єдине що, хочу зауважити, аналізувати дані потрібно тільки в комплексі, по одному індикатору не можна приймати рішення. І ще, якщо вам цікаво навчитися аналізувати макроекономічні дані, то можете підписатися на мій канал по інвестуванню – я постійно проводжу аналіз нових вхідних даних і детально пояснюю логіку.

А тепер переходимо до наступної групи даних, а саме – до інфляції. Основним показником інфляції у США є індекс споживчих цін (CPI). Якщо коротко, то цей індекс вимірює середню зміну цін на товари та послуги, які споживають домогосподарства, тобто рівень роздрібних цін. Тобто, це суто споживча інфляція, яку ми відчуваємо як споживачі.

І за схожим показником споживчої інфляції постійно слідкує ФРС, він є таким же важливим для них, як і рівень безробіття. Він так само прямо впливає на політику ФРС.

Єдине що, ФРС надає більшу перевагу такому індикатору інфляції як індекс цін на витрати на особисте споживання (PCE). Причина в тому, що індекс PCE краще відображає зміни в споживчих витратах та містить ширший спектр товарів і послуг порівняно з індексом споживчих цін, і він є значно гнучкішим (присутні заміна товарів, зменшена волатильність і т.п.).

Хоча, все ж таки індекс споживчих цін (CPI) вважається більш вагомим за індекс цін на витрати на особисте споживання (PCE). CPI є загалом більш поширеним і прозорим, саме він використовується для індексації і він має більший прямий вплив на сферу фінансів.

Якось прямо прив’язати інфляцію до динаміки S&P500 важко, насамперед із-за того, що ФРС старається завжди впливати на інфляцію своїми можливостями, щоби привести її до цільового значення (на момент запису, це цільове значення рівне 2%).

Але загалом, найкраще для економіки – це коли інфляція знаходиться біля цільового значення. Тоді економіка росте, і біржові індекси та акції також ростуть. Коли інфляція сильно зростає, то фондові індекси також ростуть, бо ростуть ціни на товари та послуги, і компанії заробляють більше грошей, хоча не рідко, у такому випадку, це може бути виключно номінальний ріст, а не реальний.

А от коли інфляція падає, або навіть наступає дефляція (тобто, від’ємна інфляція) – то це поганий показник, так як знижуються прибутки компаній. Це гарно видно на графіку – коли присутня дефляція, або дуже низька інфляція, то ринок акцій на дні.

Це у середньому, бо, як я вже говорив – усе потрібно аналізувати комплексно.

Але знову ж таки, це не прямий вплив. Прямий вплив інфляції йде на політику ФРС, а від них уже вплив на ринки. Але як уже казав, про це ми поговоримо далі.

Ще один показник інфляції, це індекс цін виробників (РРІ). Він вимірює інфляцію на рівні виробників, включаючи ціни на сировину та проміжну продукцію, тобто відображає витрати на виробництво товарів і послуг до їх продажу кінцевим споживачам. Це такий показник інфляції на етапі виробництва.

Згадую про цей індикатор РРІ, бо він рахується випереджуючим для СРІ, але я особисто не бачу якогось суттєвого випередження, навіть якщо воно є, то не суттєве. Для мене це просто ще один вимір інфляції.

Переходимо до наступного індикатору – це виробничий індекс ISM PMI. Це індекс, який вимірює ділову активність у виробничому секторі. Тобто, якщо індекс вище 50, то ділова активність зростає, якщо індекс нижче 50 – ділова активність падає.

Цей індикатор вважається випереджуючим, але я досить скептично ставлюся до цього. Бо він часто навіть і не поточний. Якщо поглянути на графік, то видно що є періоди, коли індикатор знаходиться нижче 50, але ринок усе одно росте.

Але відкидати цей індикатор не варто – він виконує іншу функцію, а саме він одночасно попереджуючий і підтверджуючий індикатор.

Тобто, якщо ринок росте, а PMI опускається нижче 50, і знаходиться там – то це має насторожити, що можливо, у економіці не все добре. І тоді уже дивитися на комплекс інших даних, і перевірити чи підтверджує їх PMI чи ні.

Тобто, як самостійний індикатор, використовувати його не варто.

Є до речі, ще й невиробничий індекс ISM PMI, але він фактично нічого не може дати у плані оцінки перспектив ринку чи економіки. Це суто запізнюючий індикатор.

Переходимо до четвертого, і одного із самих основних індикаторів – це ставка ФРС та політика ФРС. Загалом, ФРС має цілий інструментарій для впливу на ринки, але зараз ми розглянемо суто ставку ФРС. Та якщо вам цікаво ознайомитися більш широко, то у мене є окремий детальний допис на цю тему – рекомендую до ознайомлення.

І так, чому ставка ФРС настільки важлива, що фактично, може розвертати цілі ринки? Насправді, найбільший вплив має не саме значення ставки, а зміна кредитно-грошової політики.

Це відбувається тоді, коли ФРС змінює свою політику від жорсткої до м’якої, чи навпаки, це називається Fed Pivot. При чому, найбільше впливає саме пом’якшення політики, яке супроводжується зниженням ставки після довгого тренду підняття чи перебуванню ставки у стабільному значенню.

При чому, коли ФРС починає пом’якшувати свою політику, то ринки починають знижуватися, як би це нелогічно звучало на перший погляд. І це підтверджує графік.

Але насправді логіка тут є – якщо потрібно пом’якшувати свою політику, тобто знижувати ставку, тим самим стимулюючи економіку, ФРС фактично визнає, що у економіці є проблеми. Бо якщо немає проблем, то і немає змісту стимулювати економіку.

Звичайно, із часом стимулювання починають ефективно діяти і ринок починає рости, але на це потрібен час, так як економіка інерційна.

З іншої сторони, коли монетарна політика ФРС посилюється, тобто починається ріст ставок – ринки не знижуються. Пояснення цьому також досить просте – посилення політики ФРС відбувається в основному тоді, коли економіка знаходиться у нормальному стані. Навіть якщо у такі періоди відбуваються падіння ринку, то як правило, це суто корекції, і ринки незабаром знову почнуть відновлення.

Тобто, перший висновок – коли ФРС пом’якшує політику, то із високою ймовірністю варто очікувати зниження біржових індексів. Але це не знак, що падіння буде одразу, це також тільки один із факторів.

І відповідно, якщо ФРС посилює свою кредитно-грошову політику – значить у економіці усе нормально, і ринки мають перспективу продовжити свій ріст.

Наступний важливий момент, це як взнати, коли ФРС буде змінювати свою кредитно-грошову політку. Тут теж є якісне рішення – є сервіси із моніторингу очікувань по ставці.

І саме важливо, що ці очікування майже завжди співпадають із кінцевим рішенням ФРС (окрім декількох винятків). Маю на увазі, саме очікування, які близькі до дати зібрання ФРС для рішення по ставці.

Бо на моніторингу є і очікування на доволі довгий період у майбутнє – і тут уже можуть досить сильно мінятися очікування із часом. Але усе одно, такий набір очікувань дає нам можливість побачити тенденцію збереження ставки чи її зміни, а також, довгостроковий цільовий рівень ставки. А це у свою чергу, дає можливість підготуватися до можливих змін на ринку.

Інша сторона, щоби побудувати свій прогноз по ставці ФРС – це аналіз даних по інфляції та безробіттю. Якщо коротко, то зростання інфляції (маю на увазі сам тренд, а не якесь одиничне значення) буде збільшувати ймовірність підвищення ставки, і відповідно тренд на зменшення інфляції буде збільшувати ймовірність до зниження ставки.

Те ж саме і з безробіттям. Якщо воно зростає, то і зростає ймовірність втручання ФРС і зниження ставки (бо потрібне стимулювання для зростання кількості робочих місць). І відповідно, коли безробіття знижується – то зростає ймовірність підвищення ставки ФРС, чи точніше – до повернення до певного цільового рівня.

Тобто, навіть аналізуючи сторонні індикатори, можна будувати прогнози по ставці ФРС та її політиці.

Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.

Мій брокер фондового ринку:

Freedom Finance Europe із можливістю поповнити криптою чи карткою українського банку>>>

До 30 листопада 2024 діє акція від брокера – при відкритті рахунку за моїм посиланням і поповненні рахунку від 100$, брокер нараховує бонусом 1 акцію певної публічної компанії (зарахування до 10 грудня)

ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:

Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>

Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!

Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>

Відео версія: