Останнім часом по набирають популярність дописи, у яких показують процес інвестування із нуля до 1 мільйона доларів, і демонструється весь цей процес на розрахунках, типу як усе це просто працює.
Але незважаючи на весь нібито логічний розрахунок, насправді усе це далеко від істини – відбувається відверте спекулювання на темі складених відсотків. Всі хто сподіваєтеся на таку легку прогулянку – будуть розчаровані, і скоріш за все зі збитками, закінчать свій інвестиційний шлях.
Тому, у цьому дописі я вам розповім реальність, що можна очікувати від складених відсотків, розкрию хибні уявлення про них, які, на мою думку, повинен знати кожен інвестор.
Цей дописо буде складатися із двох частин, перша частина пояснить чому цифри, які ви можете зустріти у популярних дописах про складені відсотки, не відповідають реальності, а друга частина покаже, чому такі розрахунки узагалі не мають особливого змісту і на них покладатися не варто. Тобто, об’єктивна реальність далека від тих цифр та формул – і вам потрібно її розуміти.
Ну і звичайно, розглянем варіанти, як суттєво покращити власний інвестиційних результат.
Отож, що не так із розрахунками і складеними відсотками. Спочатку наведу приклад такого розрахунку, їх варіантів є багато, але суть усюди однакова. Я взяв середній популярний варіант, у ньому такі вхідні дані.
Інвестор починає інвестувати із 250 доларів, і щомісяця інвестує ще по 250 доларів. Для розрахунку береться ставка доходу 10,5% – це є середня прибутковість індексу S&P500 із реінвестуванням дивідендів із моменту його заснування у 1957 році.
І таким чином, якщо ввести ці дані у інвестиційний калькулятор, то виходить, що щоби дійти до 1 мільйона нам потрібно інвестувати 35 років – час не малий, але ціль нібито повністю реальна. Зафіксуємо результат – на виході ми отримуємо 1,09 мільйони доларів.
Проте, як я вже сказав – реальність відрізняється. Для цього, ми застосуємо деякі фактори, які не враховані у розрахунку. І почнемо із самого невинного – це комісії.
Самим дешевим варіантом інвестування є ETF, наприклад, самий популярний фонд SPY має expense ratio на рівні 0,09%.
Expense ratio – це плата за управління фондом, тобто, за те що ви інвестуєте у фонд, з вас знімають маленьку комісію. Думаю тут зрозуміло, видавці ETF – це комерційні організації, ціль яких – отримати прибуток.
Таким чином, дохід із 10,5% незначно падає до 10,41%, і ця невеличка комісія коштувала для результату 25 000 доларів, а сам результат склав 1,06 мільйони доларів.
Є ще торгові комісії, коли ви купуєте акції у брокера – але існують різні ставки комісій, тому, для простоти розрахунку їх враховувати не будемо.
Наступний неврахований фактор – це інфляція. Інфляцію потрібно враховувати обов’язково, оскільки номінальна кількість грошей немає значення, значення має тільки реальний приріст купівельної вартості грошей.
Якщо врахувати інфляцію у прирості індексу S&P500, то із врахуванням дивідендів та інфляції, середній приріст становить уже 6,6%, і відповідно із урахуваннями виплати комісій ETF за управління показник дорівнює 6,51%.
Вводимо дані у калькулятор і отримуємо результат у 403 тисячі доларів, тобто, фактично інфляція з’їла більше 650 тисяч доларів реальної вартості. Причина цього, знецінення долара по його купівельній спроможності.
Тобто, інфляцію, навіть в таких світових резервних валютах як долар США не можна викидати із розрахунків. Узагалі інфляція також працює по складеним відсоткам але, на відміну від інвестування – вона працює проти нас, так як з’їдає нашу фактичну капіталізацію.
Наступний фактор – це податки. І тут я пропоную розділити податки на дві частини. Перше – це податки на дивіденди. Як нерезиденту США отримуючи дивіденди від їх компаній брокер автоматично знімає з нас 15% податку на дивіденди.
В Україні також є податок на дивіденди, але будемо рахувати ідеальний варіант, що нам вийшло скористатися нормами закону про усунення подвійного оподаткування між Україною та США (хоча не зовсім реально), і ми не платимо його.
А також, залишається військовий збір, який на даний момент становить 1.5%, який не підпадає під усунення подвійного оподаткування. Таким чином, ставка на оподаткування дивідендів рівна 16,5%.
Тобто, цей відсоток потрібно відняти від дивідендної дохідності, оскільки ця сума не реінвестується, а оплачується у вигляді податку на дивіденди.
Середня дивідендна дохідність індексу S&P500 із того ж 1957 року із врахуванням інфляції рівна 1,19%. Тобто, від повної дохідності індексу потрібно відняти ще 0,2%.
Таким чином, загальна дохідність виходить 6,31% – вносимо дані у калькулятор, і результат становить 385 тисяч доларів. Тобто, податки із дивідендів забрали у нас 18 тисяч доларів.
І друга сторона оподаткування – це податок на інвестиційний прибуток. Можна звичайно говорити, що поки не зафіксував прибутки – то я нічого не маю платити. Але це не зовсім коректно, усе одно у інвестиційному прибутку закладений податок, тому його потрібно враховувати.
На даний момент в Україні ставка податку на прибуток рівна 18% та 1,5% військовий збір, таким чином від кінцевого прибутку треба відняти 19,5%.
І так, за 35 років ми вклали у портфель 105 250 доларів, а капіталізація рахунку складає 384 966 доларів, тобто, чистий прибуток, що підлягає оподаткуванню рівний 279 716 доларів.
Відповідно, у цій сумі закладений податок у розмірі 54 544 долара.
До речі, по податкам варто врахувати і курсову різницю, бо якщо курс гривні буде знецінюватися, то сума податку збільшиться. При чому, якщо йде відчутна девальвація – то зростання суми податку може бути доволі суттєвим.
Отож, наш чистий очищений від інфляції результат становить 225 172 долари, а це всього +214% за 35 років. Не те що усі очікують, особливо якщо порівнювати із початковим результатом у 1,09 мільйони.
Хоча, не все так погано як здається. Як в реальності суттєво покращити результат – я детально розповім далі у дописі, а зараз хочу зробити основний висновок із цієї першої частини дописі.
А він полягає у тому, що фондовий ринок – це місце для примноження коштів, а не для того, щоби їх заробляти. Про це не пишуть у книгах – бо інакше книги не будуть продаватися, і про це не розповість вам брокер – бо інакше ви не відкриєте рахунок. Але це важливо усвідомлювати, щоби із часом просто не розчаруватися.
Ваш майбутній прибуток залежить в основному від того скільки грошей ви занесете в ринок і як довго ви збираєтеся інвестувати.
Тобто, вам потрібно працювати над збільшення надходжень від вашої заробітної плати чи від власної справи (якщо ви підприємець). Саме це і буде визначати ваш майбутній капітал.
Та й по великому рахунку, більшість людей не зможе відкладати по 250 доларів в місяць. При середній зарплаті в Україні у 21 000 гривень (це орієнтовано 500 доларів) – якщо вийде відкласти 20%, тобто, 100 доларів – то це уже дуже добре.
При цьому, графік прибутку суттєво змінюється і за 35 років до оподаткування розмір рахунку буде рівним 153 986 доларів, а чистий прибуток буде рівним трішки більше 90 тисяч доларів.
А тепер я розповім, чому узагалі неможна покладатися на такі розрахунки. Фондовий ринок – це ринок ризикових інвестицій у прямому значенні цього слова. S&P500 не є аналогом банківського депозиту із постійною ставкою – біржовий індекс має довгі періоди глибокого падіння вартості.
Усі звикли звикнули, що біржовий індекс постійно росте. Якщо подивитися його після кризи 2008 року – дійсно виглядає так, що ринок постійно росте. Були кілька несуттєвих просадок і все – інвестори давно забули те, що ринок може падати.
Та й навіть, якщо поглянути на більш ніж сторічну історію – то ринки також постійно ростуть. Так, є кризи і рецесії, але ринок завжди відновлюється і встановлює нові максимуми.
Але, як завжди є свої «але» – перше це те, що для реальної оцінки потрібно враховувати інфляцію, тобто, рахувати реальний ріст, а не номінальний.
А друге – ті невеличкі періоди просадок і рецесії, які є на масштабному графіку, насправді не такі і малі. Для прикладу, подивимось на кілька таких просадок із врахуванням інфляції, щоби прояснити ситуацію.
Останнє що було із більш-менш глобального на ринку – це криза доткомів у 2000 році. Просадка по індексу у реальній вартості склала 65%, причому, ринок падав 9 років, а відновся тільки через 16 років.
Наступна показова ситуація сталась у 1968 – ринки просіли майже на 66%, а саме гірше, що ринок падав 13,5 років, а обновив новий максимум через 24 роки.
Так, щоби просто зрозуміти масштаб цього, то якщо б накласти ту ситуацію на сьогодні, то якби ви зараз у липні 2024 року купили індекс, то він досяг би дна тільки на початку 2038 році, а відновив би свій максимум у 2048 році.
Як вам таке? Більшість інвесторів за цей час просто закриють брокерські рахунки в мінус, назвуть фондовий ринок великим обманом і більше в житті не буть інвестувати.
Висидіти такі просадки психологічно важко – я добре пам’ятаю кризу 2008 року (тоді у мене не було досвіду), також і у 2020 року було некомфортно на падінні – але в той час уже був досвід, і я навіть не розглядав варіант щоби продавати акції.
Зауважу, що моя ціль – не налякати вас, а підготувати, щоби ви були готові до можливих довгострокових і глибоких просадок. Вони були на історії і вони точно ще будуть у майбутньому також. А як із цим працювати я розповім трішки далі.
І таких ситуацій як я показав було значно більше, можете заглянути глибше в історію. Наприклад, крах 1929 року, коли ринок падав 3 роки і втратив у вартості 86%, а новий максимум досяг тільки через 25 років (і це без врахування інфляції).
Також, можете подивитися на інші ринки – вони також гарно демонструють як може вести себе фондовий ринок. Наприклад, падіння японського індексу NIKKEI 225 у 1990 році, який падав майже 20 років, при чому на дні втратив у вартості більше 80%, і досяг нового максимуму тільки цього року – тобто, через 34 роки.
Звичайно, ви купите акції на не максимумі ціни, і ваша інвестиція буде не однією покупкою, а серією угод – це покращить вашу середню ціну, і новий пік ціни можливо не так довго треба буде чекати.
Але тренди на падіння ринку на десятиріччя може вибити вас із колії. Просто уявіть ситуацію, що ви 10 чи більше років докладаєте гроші на брокерський рахунок, а він постійно падає у вартості. Морально це точно не легко!
Звичайно є варіанти і практично без просадок – це наприклад вкладати у облігації, а не у акції, але у цьому випадку про якусь підвищену дохідність не варто навіть думати.
А тепер давайте пройдемось по варіантам, які у нас є, щоби покращити результат.
Перше – це інфляція, вона з’їдає найбільшу частину нашого реального прибутку. Але тут усе доволі просто, необхідно індексувати періодичні інвестиції, тобто збільшувати їх розмір на відсоток інфляції.
І тут немає нічого складного, оскільки по факту росту інфляції зростають і зарплати, і доходи підприємців. Звичайна індексація на розмір інфляції суттєво покращить фінальний результат.
Друга річ, яка їсть наш прибуток – це податки. Тут при бажанні і при наявності великого капіталу також є варіанти, є країни де або дуже низькі, або узагалі відсутні податки на інвестиційний дохід чи дивіденди. Просто можна стати резидентом таких країн.
А тепер, що робити із глибокими і довгими по часу просадками. Тут також є варіанти. Самий простий – це диверсифікація по класам активів, якщо добавити у портфель, наприклад, облігації, метали і так далі, то це зменшить розмір просадки.
Але як правило, це зменшить також і дохідність інвестиції. Тому, тут вже кожен сам вирішує, що краще – більший прибуток чи комфортне інвестування.
Хочу зауважити, що купивши крипту чи нерухомість – ви не диверсифікуєте портфель, бо це такі ж ризикові активи як і акції. У них одинакові тренди – коли падають фондові ринки, те ж саме відбувається і з криптою, і з нерухомістю.
Із психологічної сторони під час довгих просадок допомагають дивіденди. Коли навіть при падінні ринку йде постійний грошовий потік – це дуже сильно морально допомагає. Окрім того, як правило, стабільні дивіденди платять компанії вартості (value), а в кризи – вони знижуються менше, ніж компанії росту. Це теж плюс.
Також, дуже сильно допоможе росту портфелю, якщо ви більше будете інвестувати саме у кризи – у цей час найкращі ціни, і це дасть найбільший приріст у майбутньому. Хоча, у кризу по-перше інвестувати важче саме із моральної сторони – це дуже некомфортно купувати, коли ринок падає.
Друга сторона – під час криз, як правило, у людей менше коштів, щоби зробити інвестиції.
Узагалі сила складених відсотків дуже потужна, але часто її переоцінюють. Ідея складених відсотків має право на життя, але прибутки не лінійні – ринок не банк, треба бути готовим до довгих і глибоких просадок, тільки тоді можна очікувати довгострокового позитивного результату від інвестицій.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.