Національний борг США, як найбільшої економіки світу, є одним із самих вагомих факторів майбутнього усіх фінансових ринків, в тому числі, і реальної економіки. Тому, у цьому дописі ми розглянемо усе саме важливе, що потрібно обов’язково знати про цей борг, якщо ви інвестуєте у будь-які активи – при чому не важливо, чи ви інвестор у державні облігації США, акції, золото, чи навіть у криптовалюту – це питання зачіпає абсолютно усіх. А також, ми розглянемо – які на даний момент є 4 реальні існуючі варіанти розв’язання питання боргу США. Розуміючи це, ви зможете більш впевнено планувати власні інвестиції.
Одразу до справи. І почну із того, що поясню, чому борг просто не може бути сплачений. Почнемо із грошової маси М2. На графіку ви бачите всю грошову масу у банківській системі.
Зараз вона рівна трішки більше 21 трильйона доларів. Сума безперечно велика, особливо із врахуванням заливання ліквідністю у 2020 році, коли грошова маса становила 15 трильйонів, хоча і до того, історично грошова маса постійно росла.
Та, ці 21 трильйон доларів насправді не така і велика сума, якщо поглянути на заборгованість. Поточний державний борг США перевалив позначку у 34 трильйони доларів, це є цифра, що показує, скільки уряд США винен своїм позичальниками.
Так, все вірно – уряд США винен кредиторам більше грошей, ніж їх узагалі існує. Але, це ще не все.
На графіку ви бачите борги домогосподарств США, без врахування кредитів на житло. Сюди входять борги по кредитним картам – 1,13 трильйона, автомобільні кредити – 1,62 трлн., студентські кредити – 1,59 трлн. і інші борги становлять – 0,54 трлн. Це в сумі становить 4,87 трлн. доларів.
А якщо сюди добавити іпотечні кредити вартістю 12,82 трлн. то отримуємо неймовірні 17 трлн доларів. Тобто, якщо додати ці борги до боргів уряду, то сумарна сума позики уже перевищує 51 трлн доларів.
І це ще без врахування корпоративного боргу, який на даний момент становить маже 14 трлн доларів. Це вже 65 трлн доларів. Але нагадую, що у системі існує всього 21 трлн.
Але і це ще не все. Давайте поглянемо за межі США, оскільки борг у доларах США існує не тільки у самому США, але і на глобальному ринку. За останніми даними у світі у доларах США існує борг вартістю 65 трлн доларів.
Це борги американських і не американських банків які номіновані у доларі США, включаючи тіньові банки. Назва тіньові банки звучить ніби це щось незаконне, але це не так. Це звичайні банки, які беруть участь у створенні боргу США, але вони, по різним причинам, не підлягають регуляторному нагляду США.
Так, це борги не тільки Америки, і фактично штати їх всіх віддавати не мають, але це борги, які мають бути виплачені у доларах США.
Таким чином, при наявності всього 21 трлн доларів, загальний доларовий борг становить 130 трильйонів доларів. Думаю тепер ви бачите масштаб проблеми.
Як узагалі могло так статися, що при такій малій кількості грошей, так сильно виросли борги? Фактично виходить, що тих доларів, що знаходяться у боргах – фізично просто не існує.
А причина цього проста, і називається вона – повторна застава. Тобто, кожен долар перепозичається по кілька раз.
Поясню. Наприклад, хтось ставить 1000 доларів на депозит – це фізично існуючі гроші, які ми бачимо у агрегаті М2. Далі банк бере 900 із цих доларів, і купує наприклад державні облігації уряду США, тобто, фактично надає уряду в борг.
Далі ці гроші десь витрачаються, наприклад, видаються комусь у вигляді виплати по безробіттю, пенсії чи будь-який інший варіант. Тобто, ці 900 доларів попадають на рахунок особі, і відповідно, із цих 900 доларів, банк знову купує облігації на 800 доларів чи надає кредит комусь.
Тобто, перша особа думає, що вона має 1000 доларів, і пенсіонер також думає, що він має 900 доларів, але насправді, кількість грошей у системі не збільшилась – їх усе одно залишилось 1000.
Саме таким чином, системою постійного перепозичання і працює сучасна фіатна система. Саме тому, борг постійно зростає, причому темпи зростання боргу набагато швидші, ніж ріст фактичної грошової маси.
І по ідеї, якщо цей процес запущений в одну сторону – на збільшення боргу, то його можна запустити і у протилежну? Тобто, теоретично, цей борг можна погасити таким же чином.
Відповідь тут, і так, і ні.
Теоретично, ми можемо побачити швидкий ріст обігу грошей у системі. Швидкість обігу грошей – це міра, наскільки швидко гроші циркулюють у економіці.
Тобто, чим швидше ця обмежена кількість грошей може циркулювати по економіці, тим швидше можуть скорочуватися кредити.
Але на цьому шляху є одна велика проблема – це відсоткові ставки США. Обслуговування боргу це не безкоштовна акція, за це треба платити. За останні 40 років усі звикли, що ставки постійно падають, і фактично, у певний період, вони опустилися до нуля.
Що відбувається зараз? Ставки почали зростати, а це значить, що вартість обслуговування боргу постійно зростає. І це в час, коли багато суб’єктів економіки – фізичні особи, корпорації заледве забезпечують поточне обслуговування власного боргу.
Більше того, не можна виключати, що ми заходимо у нову довгострокову фазу росту відсоткових ставок, як це було у 1976-1980 роках – тоді також ніхто не очікував тенденції росту ставок.
І тут виходить, що із однієї сторони потрібно зменшувати борг – так званий делевердж, а із іншої сторони – для цього просто недостатньо існуючих грошей, щоби борг був виплачений. А окрім цього, відчутна частина грошової маси йде на обслуговування боргу (із-за високих відсотків).
Тому, давайте розглянемо які ж є варіанти розібратися із цим боргом.
Існує 4 потенційні шляхи, якими може піти уряд США – ми розглянемо їх усіх, хоча у реальності, це можуть бути комбінації таких підходів.
Отож, перший варіант – це списання боргу. В історії були вже такі приклади, наприклад після воєн, чи революцій часто боржникам списували усі борги.
А у Ізраїлі ще зі стародавніх часів діє закон, коли наступає ювілейний рік, позичальник, якщо немає можливості, то може не віддавати борг, тобто борг йому прощають. Із деякими нюансами, але цей закон діє там і по сьогодні.
Здається що це не можливо (особливо коли ми говоримо про таку величезну економіку як США)? Але це не так, перші дзвіночки уже є. Наприклад, Байден списує усі кредити по навчанню американців, що зачіпає біля 30 мільйонів громадян.
Це робиться не із за того, що уряд такий добрий, а із-за того, що боргове навантаження настільки високе, що його вигідніше списати. Тобто, ми бачимо реалізацію списання боргу в реальному часі, але поки тільки для певної обмеженої категорії осіб.
Але, цілком реалістично – таким же чином може бути погашений і національний борг США. І якщо ви думаєте, що це не реально, то ні, навпаки – це доволі просто.
Зараз ви бачите баланс федерального резерву, який зараз становить 7,3 трильйона доларів із максимумом у майже 9 трильйонів у 2022 році.
Якщо грубо взяти, то баланс ФРС можна порівняти із брокерським рахунком, на якому зберігаються активи. Серед різних можливих активів, на балансі ФРС зберігаються також і облігації державного боргу США.
Тобто, ФРС схоже як заробляє на цих облігаціях. Але є важливий нюанс – ФРС не є прибутковою організацією. Після того як ФРС заплатить по власним витратам, зарплати співробітникам, заплатить дивіденди банкам, що входять у ФРС, заплатить відсотки по резервам банків і тому подібне, усі інші прибутки – повертаються на рахунки уряду США.
На графіку ви бачити те, про що я говорю – щотижневі перекази від ФРС до казначейства США. Це мільярди доларів щотижня, і до речі, останнім часом ФРС працює в збиток, а це означає, що для покриття власних витрат вони друкують гроші.
І третя частинка пазлу, щоби ми могли зібрати все разом, як уряд може списати борг – це те, що тільки за останні кілька років, виплати по облігаціям зросли від майже нульових рівнів до 5%.
А це означає, що всі хто утримує облігації за останні роки просто отримують величезні збитки по вартості самих облігацій. Це яскраво демонструє фонд довгострокових облігацій TLT, який за останні роки втратив половину вартості.
Це змушує багатьох інвесторів продавати. Фізичні особи продають із-за великих просадок і зневір’я в облігації, чи навіть банально із-за того, що жити стало дорожче і потрібні гроші. Фонди можуть продавати із за питань ризик-менеджменту, держави продають, бо їм треба долари щоби підтримувати курс своєї національної валюти.
А кожен продаж знижує ціну, і штовхає інших також продавати облігації. А коли тіло боргу стає дуже дешевим, то це на руку ФРС і уряду США, оскільки ФРС може скуповувати державний борг за нижчою ціною на свій баланс.
Їм просто потрібно надрукувати гроші і викуповувати борг, і у цьому випадку борг стає практично безкоштовним.
Пояснюю, зараз уряд США платить відсотки усім тримачам облігацій по усьому світу, але коли ФРС викупить борг – то уряд США буде платити відсотки у ФРС, яка буде віддавати усе назад на рахунки казначейства, окрім невеликих затрат на діяльність.
Тобто, це фактично уже і не борг. Це так ніби ваша ліва кишеня, позичила гроші правій кишені. Це перший шлях.
Другий шлях – це дефляційний делевередж. Узагалі, для розуміння, делевередж це зменшення використання запозичених коштів.
Цей шлях є самим небезпечним, це щось типу «чорного лебедя» у фінансовій сфері, але це цілком реальний варіант, хоча багато хто рахує, що це не зовсім можливо. Проте до цього потрібно бути готовим.
Ви могли зустрічати термін дефляційний делевередж у інших джерелах під назвою спіраль смерті. Що мається на увазі – люди починають витягувати гроші із реальної економіки, щоби погасити борги. Таким чином, ці гроші перестають бути в економіці – вони зникають із неї, і більше не приносять ніякого прибутку.
А це призводить до того, що деякі інші люди (чи підприємства) перестають отримувати достатні прибутки, щоби обслуговувати власні блоги і оголошують дефолт по власним зобов’язанням.
Але для одних борг – це зобов’язання, але для позичальника – це є активом, на якому він заробляє гроші. Тобто, кредитори почнуть страждати від невиплат, а деякі навіть стануть банкрутами.
І так ця спіраль закручується і появляється так званий ефект доміно, коли фінансові установи починають сипатися одна за одною.
Тобто, кожен долар що був такій фінансовій установі просто зникає із грошової маси, але кожен долар уже є перепозиченим. Тобто, ці гроші уже не зможуть бути використані для погашення боргів.
А це веде до різкого зниження вартості активів, товарів і послуг по причині того, що доларів стає менше (вони випаровуються із грошової маси) і долар стає дефіцитнішим, тобто починається дефляційний процес.
А це в свою чергу призводить до зменшення заборгованості, оскільки борг перестає існувати через дефолти і банкрутства. Це доволі болюча економічна ситуація, але якщо центральні банки і уряди дозволить цій ситуації розвинутися, то вона за доволі короткий період реалізується, і оздоровлена економіка почне відновлюватися.
Третій шлях виходу із боргової кризи є інфляційний делевердж, тобто, зменшення боргу за рахунок друку грошей.
У попередньому варіанті ми розглянули, як дефолти компаній допомагають вийти із боргової кризи і очистити економіку. Але є і зворотній шлях, а саме – не допускати дефолтів по боргам. Для цього центральний банк буде друкувати гроші для забезпечення виплати таких боргів.
Схоже недавно уже було, наприклад, нашумівша історія Silicon Valley Bank, і такі ж проблеми згодом прокотилися по іншим проблемним банкам – їм просто не дали збанкротувати і обнулити борги, а фактично залили проблему грошима.
Тим самим, грошова маса не зменшилась, а навпаки, ще збільшилась. Більшість аналітиків очікують саме такий варіант розвитку подій.
Але це напівміра, оскільки чим більше дефолтів буде, тим більше грошей потрібно друкувати, тобто це збільшує інфляцію (бо збільшується грошова маса) і відповідно, росте ставка по кредитам і вартість обслуговування нового боргу.
І ще один варіант виходу із ситуації, він найменш ймовірний, але він найкращий – це бум продуктивності виробництва.
Це означає, що економіка стає настільки ефективною, що на ті ж обсяги затрат (зарплати, фінансування діяльності і так далі) виробляється суттєво більше продукції.
Така надлишкова вартість може дозволити без проблем обслуговувати борг, або навіть зменшувати його. Як правило, таке стається під час технологічних проривів, історично це були аграрна революція, індустріальна революція, останнє що було – це винайдення інтернету.
І можливо зараз світ стоїть на порозі нового відкриття, яке настільки збільшить ефективність виробництва, що борг просто почне танути.
Час покаже, яким шляхом чи якою комбінацією шляхів буде вирішена боргова криза.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.