У цьому дописі, я пропоную провести деякі паралелі між поточним станом справ, і що відбувалося напередодні великої депресії і краху ринку у 1929. Цей допис не покликаний налякати когось, чи сказати, що все пропало. А ціль його – об’єктивно оцінити що відбувається зараз, в контексті того, як усе відбувалось під час найбільшої кризи фондового ринку.
Одразу до справи. Почну з того, що найгіршим економічним кризам передують періоди фальшивого достатку і процвітання – це є визначальним елементом. Тобто, коли все економічне зростання є несправжнім, і ми розглянемо цілу серію важливих факторів які вказують на це.
Усе що відбувається у економіці зараз усе несе певні попереджувальні сигнали, що економіку очікує небезпека попереду.
І так, як я сказав, усе починається із фальшивого достатку. Але як проявляється такий фальшивий достаток? А починається він зниженням відсоткових ставок. Коли ставки знижуються – це стимулює економічний ріст, але проблема у тому, що цей ріст відбувається на основі боргу.
З 1920 року комерційні ставки сильно знижувалися, і це був період надзвичайного економічного росту. Але проблема цього росту була у тому, що цей ріст побудований тільки на постійному зростанні боргу.
Схожа ситуація відбувалася із 2008 по 2021 рік, коли ставки постійно падали, і це був період великого економічного зростання США.
У чому узагалі проблема росту на збільшенні боргу? Все просто, щоби економіка росла і далі, потрібно все більше і більше влазити у борги – але вічно це не може продовжуватися, рано чи пізно боргову бульбашку потрібно здувати, або вона із тріском лусне сама.
Узагалі по темі боргу США є окремий розгорнутий допис>>>
Залишимо борги корпорацій і уряду, і давайте подивимось ситуацію зі звичайними громадянами, як вони фінансово почуваються.
Чому це важливо – бо компанії отримують прибутки за рахунок того, що споживачі купують товари і послуги. Тобто, фінансове здоров’я споживача надзвичайно важливе.
І якщо подивитися на графік боргового балансу домогосподарств – то він постійно тільки росте. Тобто, і на рівні споживачів товарів і послуг ріст йде за рахунок росту боргу.
І ніби тут не має проблем, бо хто сказав яка межа кредиту – поки кредити виплачуються, доти усе гаразд. Тому давайте поглянемо наскільки справно виплачуються такі борги.
На графіку ми бачимо динаміку прострочених кредитів на 90 днів і більше розділену по групам. І що ми бачимо – різкий ріст прострочки по кредитним картам і майже історичний максимум по автомобілям (хоча у відсотках по автомобілям рівень не є високим).
До речі, думаю ви замітили, що по іпотеці не все так погано. Але тут справа не у тому, що із виплатами всі справляються, просто після кризи 2008 року були переглянути норми іпотечного кредитування і сильно підвищились вимоги до кредитора – тому видають іпотеку далеко не усім, тому хоча би тут усе гаразд.
Повернемось до кредитних карт – це перший дзвіночок, що люди не мають чим заплатити по кредитці. Це вже проблема того, що насправді грошей у людей немає.
А саме гірше, що ставки по кредитним картам суттєво виросли і досягли рівня вище 20%, що може призвести до того, що кількість прострочених виплат по картам буде тільки рости. А це давить і на людей, і на банки.
Але, банки також «закручують гайки» для людей. Вони піднімають стандарти вимог для того, щоби отримати кредит. Ще не давно 50% банків піднімали ці вимоги, зараз показник трішки нижче, але усе одно тренд однозначно вверх. Позичити гроші стає щораз важче.
Тобто, кредит можуть отримати особи які відповідають таким високим вимогам, тобто, фактично це забезпечені люди, які мають певні заощадження.
А що у нас по заощадженням. Рівень заощаджень постійно падає – фактично, люди у середньому стають біднішими, у них просто немає грошей. А це напряму впливає на можливість віддавати борги.
Тобто, споживачі скоро не зможуть купувати стільки товарів і послуг, щоби підтримувати ріст економіки на поточному рівні, компанії будуть отримувати менші прибутки, і навіть збитки, почнуться звільнення – люди будуть мати ще менше грошей, а це ще менше споживання і так по спіралі усе може почати валитися.
Рівно те ж саме, на кредитному споживанні було у 1920х роках, поки не схлопнулось у 1929. Доречі, схожа ситуація була і у 2008 році, коли люди не змогли виплачувати власні борги, і якщо б ФРС не втрутилась, то ще тоді була би глибока рецесія чи навіть депресія.
Наступний фактор – це фейкові дані по рівню зайнятості. Дані по безробіттю які нам подають – є доволі не поганими, але цими даними маніпулюють. Та статистика рахує усі робочі місця, без розділу на повну і часткову зайнятість.
Ситуація така ж сама як і у 1929 – у той час кількість людей, які мали часткову зайнятість сильно зростала, а постійні штатні місця скорочувалися. Це зв’язано із тим, про що падали прибутки компаній, бо споживачі не могли тратити багато грошей на товари і послуги (те, що ми обговорили у попередньому пункті), а це призводило до звільнень.
А щоби мати за що жити, працівники були змушені шукати підробітки і влаштовувались на роботу із частковою зайнятістю, іноді навіть на декілька таких робіт.
Як ви бачите зараз на графіку – історія повторюється, рівень постійних робочих місць за останні місяці скорочується дуже швидкими темпами, а рівень часткової зайнятості – росте. В здоровій економіці такого не має відбуватися.
До речі, зверніть увагу, що відбувалося у 2008 році, як кардинально змінився ринок праці. Більшість робочих місць уже була не постійною, а із частковою зайнятістю.
Та й узагалі, кожного разу перед кризою, була така тенденція із зменшення штатних місць і росту тимчасових, і це ж відбувається зараз.
Але і це не усі паралелі із 1929 – переходимо до проблем у банках. Одним із тригерів кризи 1929 року був банкопад. Тут стандартна схема – люди почали підозрювати, що із банками не усе в порядку і пішли забирати свої гроші, а це відповідно призвело до швидкого колапсу великої кількості банків.
Зараз історія повторюється. Перши дзвіночком був колапс Silicon Valley Bank , а за ним послідував крах ще одного великого банку – Signature Bank.
Фактично, минулого року відбулося 3 найбільші банкротства банків за всю історію банківської системи США. А це всього на 1 банк менше, ніж при фінансовій кризі 2008 року, в активній фазі якої збанкротували всього 4 великі банки (це без врахування інвестиційних банків).
Поточний банкопад мав шанс бути масштабнішим, але втрутилась ФРС і своїми радикальними діями врятували від цього. Хоча, неправильно говорити що вони врятували ситуацію, вони просто відтермінували банківську кризу у майбутнє.
Наступна проблема банків, про яку мало хто говорить – це криза комерційної нерухомості, яка постійно набирає обороти. Вона схожа на кризу нерухомості, з якою банки стикнулися у 2008 році, основна різниця, що тоді криза була пов’язана із житловою нерухомістю, а зараз ми маємо справу із комерційною.
Ця криза давить саме на банки, оскільки вартість нерухомості постійно падає із 2022 року – це гарно демонструє графік фонду нерухомості VNQ.
Це зв’язано напряму із тим, що падає попит на нерухомість, звільняються приміщення, падає рівень оренди, а це призводить до збільшення проблемних кредитів у банках.
Саме на ринку нерухомості присутня найбільша кількість проблемних облігацій серед усіх секторів економіки.
Банки уже відчувають цю проблему, оскільки їм прийшлось переносити багато термінів погашення кредитів за комерційну нерухомість із 2023 у поточний рік. Але цим проблему не виріши, такими діями вона тільки відтерміновується.
А тепер давайте перейдемо до такого показника як CAPE ratio. Цей показник – це циклічно скореговане відношення ціни до прибутку. Також, цей показник відомий під назвою Р/Е Шиллера. Фундаментально він показує чи ринки зараз переоцінені, чи недооцінені.
Перед кризою 2008 року цей показник був нижче 28. А на краху 1929 року значення CAPE було трішки більше 27. На даний момент, по останнім даним за травень – цей показник знаходиться на рівні майже 33, що значно вище рівнів максимумів перед кризами 1929 і 2008 років.
Наступний попереджуючий показник – це концентрація капіталу. Те що відбувається зараз – весь ріст фондового ринку закладений у кількох технологічних компаніях. Весь інший ринок – не показує росту.
Зараз ви бачите відношення 10% найбільших компаній по відношенню до цілого ринку акцій. Як видно, ми підійшли до рівня, який був перед крахом у 1929 році.
І це є проблема, бо ринок сам по собі уже перестав рости, а ростуть тільки кілька компаній, які роблять загальну видимість того, що на ринку ніби усе гаразд.
Інший сильний індикатор – це індикатор Баффета, що показує відношення капіталізації фондового ринку до внутрішнього валового продукту. У 1929 році він максимально показував рівень 130%, зараз його значення значно вище, і рівне 197%.
До речі, заодно покажу вам ще один цікавий графік – це графік індексу SP500 зараз і графік перед падінням 1929 року. Кореляція становить 0.94 – тобто дуже висока.
Звичайно, це є просто графік, і він нічого не прогнозує, але суть у іншому – просто побачити можливий сценарій.
Падіння на краху 1929 року становило більше 86% від піку, та чи можливий такий сценарій зараз? На мою думку, це малоймовірно, оскільки зараз ФРС має серію інструментів, для впливу на ринок.
У 1929 році ФРС не мало таких інструментів, як контроль відсоткової ставки, не було балансу ФРС, куди можна було скуповувати активи і так далі.
Тобто, на даний момент, ФРС буде як мінімум пом’якшувати падіння ринку, шляхом пониження ставки, нарощування власного балансу, можливо ще щось і нове придумають, щоби не допустити краху, як це було у 1929 році.
З великою ймовірністю, криза 2008 року стала б іще одною великою депресією, якщо ФРС і центральні банки багатьох інших країн не втрутились у ситуацію.
Проте, крах 1929 ніс не тільки погане. Так, звичайно, прийшлось пройти через масові банкротства, звільнення людей, високе безробіття і загальне зубожіння людей, але це привело до природнього очищення економіки – слабкі компанії збанкротували, а залишились тільки сильні і прибуткові. А це привело до наступних десятиліть нормального здорового зростання економіки і фондового ринку.
І, виникає два логічних питання – коли чекати кризу і що робити зараз? Звичайно, старт кризи спрогнозувати не реально – фактори зійшлися, але коли наступить такий тригер, щоби запустити її – не можемо знати.
Ми можемо знаходить уже у кризі, а може вона початися і наступного року чи пізніше – ми не знаємо як далеко зайде уряд США, міністерство фінансів і ФРС у питаннях стимулювання ринку. Зараз головне розуміти, що крах, криза чи рецесія може початися в любий момент.
До речі, зараз існує популярна думка, що до президентських виборів у США у листопаді 2024 року уряд не допустить падіння ринку, проте, як показує історія – це не так.
Криза доткомів 2000 року – була у рік виборів президента США, фінансова криза 2008 року – також у рік виборів президента, криза 2020 року – знову у рік виборів президента. Тобто, статистично виходить зворотна ситуація – усі останні великі кризи були у рік виборів президента США, хоча це і виглядає якось нелогічно. Тому, цей рік ніяк не можна списувати із рахунку – криза може уже бути на горизонті.
Що ж тоді робити? Продавати усе? По-перше, я не фінансовий радник і не можу радити вам, але я пропоную просто переглянути власні портфелі, перевірити скільки там ризикових активів, якщо говоримо про акції – то чи немає там високо закредитованих компаній і так далі. Суть у тому, що при кризі, хороші активи – максимум, це просто тимчасово упадуть у ціні, а погані компанії, спокійно можуть збанкротувати.
Чи варто продавати усі ризикові активи і переходити у долар чи інші захисні інструменти? Думаю, що це занадто, так як не можна виключати подальший ріст ринку, якщо включать заходи стимулювання. Особисто у мене закриті усі спекулятивні позиції пов’язані із ростом ринку, і залишився тільки довгостроковий портфель із надійними акціям, а коли вдається поповнити брокерський рахунок чи приходять дивіденди я реінвестую у фонд короткострокових облігацій.
Таким чином, у мене є хороші активи на випадок росту і накопичується готівковий капітал, який я застосую на фактичному просіданні ринку. Але повторюсь – це тільки мій підхід, і ніяким чином не інвестиційна рекомендація. За ваші гроші відповідаєте тільки ви.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.