У інвестиційній спільноті прийнято говорити більше про прибутки, перспективи ринків, а ризики – вважається, що це про всі знають і всі розуміють їх. В більшості випадків так і є, більшість базових ризиків знайомі інвесторам і вони їх повністю розуміють.
Проте, існують неочевидні ризики, про які багато інвесторів не задумуються, а вони, можуть помножити увесь капітал інвестора, або велику його частину, на нуль. Тому, у цьому дописі я пропоную розглянути такі неявні ризики, про які, нажаль, більшість інвесторів дізнаються уже після того, як ці ризики реалізуються і інвестор зазнає збитків.
Тому, цей допис буде корисним не тільки новачкам, але і інвесторам з досвідом. Я розповім про такі ризики, які не лежать на поверхні, але їх варто враховувати, і звичайно, розглянемо як управляти цими ризиками.
Одразу до справи. Допис буде побудований таким чином, що ми будемо проходити від більш локальних ризиків до більш глобальніших.
І почнемо ми із розмиття акцій в компанії. Що таке узагалі розмиття. Після того як компанія виходить на біржу, вона випускає певну кількість акцій, наприклад – 1 000 000. Ви придбали 10 000 акцій і володієте 1%. Але на зборах акціонерів вирішили залучити капітал шляхом випуску ще 1 000 000 акцій.
І тепер, володіючи 10 000 акцій, ви є власником тільки 0,5% компанії. Таким чином, часто захоплюють контроль над компанією, і витискають із управління деяких співвласників (не допускаючи їх до викупу додаткової емісії – інструменти для цього існують) чи навіть доводять компанію до squeeze-out.
Squeeze-out – це процедура примусового викупу акцій міноритарних інвесторів (малих, таких як ми з вами). В Україні якщо інвестор, чи група інвесторів володіє 95% акцій компанії або більше, то компанія може розпочати примусовий викуп акцій.
Тобто, ніхто вас не буде питати, просто за акції виплатять якісь кошти і заберуть їх. Звичайно, в законі пише, що компенсація повинна бути справедливою, але думаю що всім зрозуміло, що ніхто не буде проводити процедуру Squeeze-out коли ціна акції висока – це лишні витрати для покупця, навпаки, ціну акції, різними маніпуляціями будуть опускати якомога нижче.
І якраз тут основний ризик – міноритарні інвестори, як правило, будуть нести доволі відчутні збитки.
В Україні найбільш відомим було розмиття акцій у компанії Kernel. Вони провели гігантську додаткову емісію, і практично, не дали доступ нікому викупити. Від цього постраждали багато інвесторів, так як ціна на акцію звичайно відреагувала значним падінням, і невідомо ще за якою ціною буде компенсація (якщо будуть проводити squeeze-out).
Узагалі там історія ще не завершилась, а якщо цікаво, то загугліть – інформації про це є достатньо у публічному просторі.
Цим грішать не тільки українські компанії. Наприклад, Марк Цукрберг, поки фейсбук ще був стартапом, таким чином розмив долю одного із інвесторів – цей момент навіть показали у фільмі «Соціальна мережа».
Але розмивання буває не тільки маніпулятивним, але і вимушеним. Його часто застосовують бізнеси, які займаються дослідженнями і розробкою, наприклад, молоді технологічні компанії, біотехнологічні компанії і так далі. У них це єдиний шлях залучити кошти для фінансування діяльності.
Як боротися із таким явищем? Перше – це дивитися, чи компанія генерує прибуток, тобто, звідки вона фінансується. Наступне – дивіться, чи у одного інвестора є сконцентрований великий пакет акцій. Це не завжди публічна інформація, але ви можете оцінити кількість free-float акцій (скільки відсотків акцій торгується) – якщо такий відсоток малий, то ризики підвищені.
Ну і вкладайте там, де інвестиції захищені. Я дуже сумніваюсь, що ситуація з Кернелом могла би трапитись у США.
До речі, у мене є допис на суміжну тему, як маніпулюють ринками – рекомендую до прочитання.
Наступний ризик пов’язаний із тим, як позиціонують акції – що це частинка бізнесу компанії. Так, це ваша частина бізнесу, але якщо ви володієте 5-10% компанії, а інакше, ви просто володієте записом у певному реєстрі із певною юридичною силою і обмеженою відповідальністю бізнесу перед вами, як акціонером.
Ілюзія володіння часткою компанії дає викривлення розуміння чим саме ви володієте.
І у саме цьому ризики – навіть в успішний бізнес можуть призначити не компетентне керівництво, або же гірше – заангажоване керівництво, яке буде працювати виключно в інтересах мажоритарного інвестора, і нехтувати інтересами малих інвесторів. В Україні це поширена практика.
Як убезпечитись? Вкладайте у розвинуті економіки, де міноритарний інвестор більше захищений. Хоча, абсолютного захисту звичайно не буде, мажоритарний інвестор завжди буде мати більше можливостей.
Наступний ризик – це делістинг компанії із біржі. Причини можуть бути різні – компанія може сама піти з ринку (по рішенню зборів акціонерів) чи компанію може прибрати з лістингу біржа (якщо не виконуються правила біржі). А може бути і непередбачуваний делістинг – наприклад, після повномасштабного вторгнення, багато світових бірж провели делістинг акцій московитсьских компаній і фондів.
Зараз такий ризик є у китайських компаній – США постійно збільшує вимоги до розкриття інформації для цих компаній. Це дзвіночок, щоби вони самі по трішки йшли із фондового ринку США, але не можна виключати, що у найближчому майбутньому, біржі заставлять забрати із лістингу такі компанії.
І друга сторона китайських (і не тільки) компаній, це те, що вони торгуються не як акції, а як депозитарні розписки. Лідери серед китайських компаній «на америці» – Alibaba, JD com, Baidu – це все не акції, а депозитарні розписки. Оригінально ці акції торгуються в Гонконгу.
І якщо, США зробить якійсь «недружні» кроки до Китаю, то я, майже на 100% впевнений, що усі акції некитайських інвесторів будуть заморожені, або ж навіть націоналізовані. Тоді, навіть коли на біржі Гонконгу ці акції будуть мати вартість, у США ADR на ці акції будуть вартувати біля нуля.
У чому основна проблема саме делістингу? Акції ж залишаються за акціонером. Проблем декілька – отримання дивідендів може бути проблемнішим, бо потрібно комунікувати напряму із компанією, а не автоматично, як на біржі. Проблема ціноутворення – немає ринку, тому якщо ви захочете продати, то це може бути складний і довгий процес, і скоріш за все, із великим дисконтом порівняно із реальною вартістю.
Так, можна продати акції перед делістингом – але зважаючи на те, що таких бажаючих може бути багато, то це негативно вплине на ціну.
Наступний ризик – це крах ціни. Ніби здається що це щось звичайне, але не всі готові втратити 50-90% і більше вартості компанії за один день.
При чому, я не говорю про якійсь дешеві акції, але і про великі компанії. Наприклад, багато американських (і не тільки) інвесторів вкладали в московські акції через депозитарні розписки на позабіржовому ринку ОТС. І в лютому 2022 року, за 1-2 торгові сесії вартість таких активів впала на 80-90%.
Так, на московії акції теж впали у ціні, але на 50-60% і за деякий час вони відновили вартість, а депозитарні розписки зняли з торгів. Інвестори залишились фактично ні з чим.
Це геополітичний ризик, але це не єдина причина. Наприклад, із останнього, китайський виробник цементу на початку квітня, на відкритті торгової сесії за 15 хвилин втратив 99% вартості. І це не якась шлакова компанія, а високо капіталізована компанія, яка до краху мала капіталізацію у 2 мільярди доларів.
І такі історії не є рідкістю. Єдиний вихід у цьому випадку – це диверсифікація портфелю, як по компаніям і секторам, так і по країнам. При чому, чим ширша диверсифікація, тим ризики відчутних втрат менші.
Наступне – це регуляторні ризики. Основна проблема регуляторних ризиків, це те, що регуляція ринку стала впливати на ціни акцій компаній часто більше ніж безпосередньо фінансові результати і перспективи бізнесу.
Ринки стають все більш спекулятивними, зміна ставки ФРС може за короткий період швидко змінити вартість компанії, навіть якщо у самій компанії нічого не змінилось.
Те ж саме стосується і інших показників – норми резервування банків, зміна балансу ФРС, грошова маса і так далі.
Корінь проблеми тут у тому, що велика доля компаній на ринку занадто сильно закредитована, а також, багато бізнесів росте тільки за рахунок різного типу стимулів – що не є ознакою здорових компаній.
Щоби знизити такі регуляторні ризики – відбирайте здорові компанії, де є низька закредитованість, а ще краще наявність готівки, хороша маржа бізнесу і так далі, що ви вважаєте для себе важливим.
Доволі вагомими є також ризики втручання держави. Мається на увазі введення законів чи додаткових правил ведення діяльності.
Хороший приклад цього – це заборона діяльності майнингових фірм у деяких країнах. Хто був поменше із таких бізнесів – просто збанкротував, хто був більшим – переніс власну діяльність у інші країни, при цьому поніс великі втрати.
І таке відбувається час від часу як у окремих секторах економіки, так і узагальному по ринку. Це наприклад, можуть бути збільшені мита не певні товари, заборона вести справи із окремими країнами і навіть націоналізація активів.
Те що відбулося нещодавно в Укрнафті, де держава фактично просто віджала компанію, і залишила акціонерів ні з чим.
Переходимо на рівень вище, і поговоримо про ризики ринків загалом. І перше, це зупинка торгів. Таке буває як у окремих акціях, так і на ринку у цілому.
Якщо ми говоримо про акції – то це повністю можна віднести до того, що я говорив по краху ціни. А із цілими ринками трохи інакше.
Коли зупинений цілий ринок – то заморожені усі гроші, не тільки у певних акціях, це проблема глобальніша. Ми з цим стикнулися зі стартом повномасштабного вторгнення, коли торги на українській біржі і ПФТС були зупинені на декілька місяців.
Тобто, фактично в той момент, коли багатьом інвесторам найбільше потрібні були гроші – вони не могли отримати доступ до них.
При чому, таке відбувається не тільки у нас, наприклад, у 2015 році Греція на тлі боргової кризи на 5 тижнів закрила фондову біржу. Після відкриття, індекс впав на 23% і до того ж, на ринку було введено дуже багато обмежень.
На біржах США також були закриття ринків – з 2000 року їх було три, і хоча вони були короткі по 1-2 дні, це не означає, що при можливих майбутніх фінансових кризах, біржі не будуть закриватися на довго.
Як і з цим бути? Доволі просто – не вкладайте гроші, які вам можуть знадобитися у найближчий рік-два, вкладення мають бути довгостроковими. А якщо у вас короткі гроші, то на ринок їх не заводіть.
Наступне – це проблеми у брокера. Тут може бути кілька варіантів – перше, це замороження діяльності. Наприклад, внаслідок якогось розслідування діяльність брокера може бути заблокована. У цьому випадку, вашим активам нічого не грозить, просто ви на період розслідування не будете мати доступ до рахунку (це можуть бути роки).
Також, можуть буть накладені санкції, як це відбувається із брокером фрідом фінанс Україна. РНБО наклав санкції на брокера, не буду вникати у деталі, але страждають від цього тільки українські інвестори.
А ще буває і банкротство брокера, причому, це стосується і великих брокерів на розвинутих ринках. Наприклад, у 2011 році збанкротував MF Global, один із найбільших брокерів того часу. Для порівняння, у 2011 році його активи сягали 41 мільярд доларів, а найпопулярніший брокер на даний момент Interactive Brokers – мав трішки більше 30 мільярдів.
Клієнти цього брокера отримали назад усі свої кошти, хоча на це пішли роки. Акціонерам і кредиторам повезло менше. До речі, оскільки в США захист інвестиційного капіталу знаходиться на першому рівні, то в першу чергу гроші отримали саме клієнти брокера, а не кредитори, хоча як правило, першими стоять завжди кредиторами (фактично другими, першою стоїть держава, якщо є якась заборгованість перед нею).
Як із цим бути? Все просто – відкривайте рахунки виключно у ліцензованих брокерів, це автоматично захищає інвестора від багатьох проблем. При чому, якщо ви інвестуєте у американські акції – користуйтесь брокером із США, якщо українські – то брокером із України.
І звичайно, старатись уникати якихось субброкерів чи інших посередницьких організацій.
І ще один цікавий ризик – біржі також можуть банкротувати чи закриватися. Нещодавно вийшла новина, що одна із найстарших фондових бірж України – ПФТС подає заявку на анулювання усіх своїх ліцензій.
А ще, національна комісія по цінним паперам і фондового ринку попередила про ризики анулювання ліцензії українській біржі, це ще один лідер ринку.
Таким чином, навіть напівживий фондовий ринок України просто зникає.
Звичайно, акції ніде не продадуть у інвесторів, але потрібно буде мати справу напряму із депозитаріями, заключати договори, це звичайно і питання тарифів, наскільки вигідно буде утримувати там акції. Стане гострим питання ліквідності – продати буде важко, та й визначити справедливу ціну угоди не буде реальним.
Як захиститись? По перше, інвестувати у країнах, де поважають і захищають інвестора. По друге, завжди частину інвестицій потрібно тримати у фізичних активах – метали (золото, срібло чи навіть мідь), нерухомість (якщо на це є можливості), витвори мистецтва чи предмети колекціонування (наприклад, монети в слабах дуже хороше рішення – є підтвердження, що монета справжня і одразу оцінена її якість, та можна відслідковувати приблизну вартість), і так далі.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.