Державні облігації – це прихований фундамент сучасної грошової системи, який непомітно визначає «вартість» грошей в економіці. Від відсоткових ставок за кредитами до рівня інфляції і навіть курсу валюти – всюди відчутний вплив ринку державних облігацій.
Тому, ми розглянемо, у чому саме полягає зв’язок між державними облігаціями і грішми, та чому розуміння облігацій є ключовим для, без перебільшення, фінансової грамотності.
Цей допис не про те, що таке облігації, я думаю, що читачі цього блогу, у своїй більшості, знайомі із теорією облігацій, хоча дуже коротко і на це поглянемо, щоби був контекст. Цей допис – про прямий зв’язок державних облігацій і грошей. Це важливо, бо гроші – це кров фінансової системи. Якщо навіть не враховувати споживання, то за гроші ми купуємо акції, нерухомість, фонди і т.п., та в грошах, ми оцінюємо свій фінансовий результат.
Якщо, все ж так, хтось не в курсі, то, дуже коротко, що таке державна облігація. Державна облігація – це борговий інструмент, який випускає уряд; фактично, це як боргова розписка від держави. Коли уряду потрібні кошти, він позичає їх у інвесторів, продаючи облігації, – взамін держава дає гарантію повернути всю суму боргу у визначений термін (при настанні дати погашення) і регулярно сплачувати відсотки (називається, купонний дохід).
Залучені через облігації гроші йдуть на фінансування державних видатків – соціальних програм, інфраструктури, покриття бюджетного дефіциту і т.п.. А для інвесторів державні облігації привабливі як надійний спосіб отримувати стабільний дохід при відносно низькому ризику. Тобто, як інструмент, державна облігація, це дуже простий вид активу.
Я буду подавати інформацію у контексті американського ринку, але практично усі фактори можна віднести і до інших економік. І коли я буду писати «облігації», то мова буде йти саме про державні облігації, щоби я постійно не пояснював.
А тепер до справи. Облігації – це тихий «диригент» економіки. Більшість інвесторів аналізує ринок чи економіку за біржовими індексами, але вони є частково похідним ринком від облігацій. Справа у тому, що саме облігації визначають «вартість грошей»
Дохідності державних облігацій є фактичним орієнтиром для відсоткових ставок у економіці. Наприклад, 10-річні казначейські облігації США є ключовим індикатором рівня іпотечних ставок. А це зачіпає велику серію галузей – це сектор нерухомості і будівництва, споживчий сектор (це витрати на ремонт, меблі, техніку), фінансовий сектор (іпотека і інші кредити) і т.п., продовжувати можна довго.
А, наприклад, самі короткотермінові облігації США представляють собою глобальний безризиковий еталон доходності, на основі якого оцінюються інші боргові та фінансові інструменти – про це ми окремо у деталях поговоримо далі. Іншими словами, ринок держоблігацій встановлює базову планку вартості грошей, від якої відштовхуються всі інші ринки.
Наступне, це зв’язок облігацій і дефіциту бюджету, тобто, це вплив на гроші із іншої сторони. Коли уряд витрачає більше, ніж отримує (тобто має бюджетний дефіцит), є два шляхи покриття цієї різниці: позичити гроші або ж «надрукувати» їх. Позичання відбувається шляхом випуску державних облігацій: інвестори віддають уряду свої гроші в обмін на боргові папери. Це, по суті, перерозподіл наявних грошей в економіці від приватного сектора до держави без миттєвого збільшення загальної грошової маси.
А пряме «друкування» грошей означає, що центральний банк фінансує дефіцит шляхом емісії нових грошей – наприклад, викуповуючи державні облігації за свіжо створені кошти (цей процес називається «монетизація боргу»). Така операція збільшує пропозицію грошей в обігу, і якщо це не підкріплено зростанням ВВП, наслідком буде зростання інфляції.
Якщо йде активний друк, то це призводить до гіперінфляції. Історія нараховує безліч таких випадків, і я неодноразово наводив їх. Це має прямий вплив на облігації – жоден інвестор не хоче тримати свої кошти у активах, які приносять збитки. Тому, вони або вимагають значно вищої дохідності по облігаціям, або навіть відмовляються їх купувати узагалі.
Уряду позичати стає все дорожче, а новий друк уже не вирішує проблеми, а тільки посилює їх. Гроші знецінюються, але стають «дорогими», бо позики видають за космічними ставками. Тобто, бізнес завмирає, економіка активно знижується, споживання теж знижується, і відбувається активний відтік інвестицій.
А ще, облігації формують мінімальну базову відсоткову ставку. Державні облігації фінансово стабільних країн (насамперед США) вважаються практично безризиковими активами. Ймовірність дефолту уряду США надзвичайно мала, тому, наприклад, дохідність короткострокових казначейських векселів США використовується як умовна «безризикова» ставка доходу у фінансах.
А це означає, що ця безризикова ставка є своєрідною мінімальною вимогою до прибутковості: інвестор не погодиться на дохід нижчий, ніж дає державний бонд, оскільки може без ризику отримати принаймні такий же процент від казначейських облігацій. Будь-який ризиковіший позичальник – чи то корпорація, чи то іноземний уряд – змушений пропонувати вищу ставку, ніж безризикова, щоб залучити кошти.
Тобто, прибутковість державних облігацій, встановлює нижню межу вартості грошей, від якої формуються всі інші процентні ставки і доходності.
А ще крива дохідності облігацій також впливає на гроші. Крива доходності – це графік, що показує, які відсотки приносять державні облігації залежно від строку їх погашення (від короткострокових до довгострокових). Зазвичай крива має висхідний нахил: довгострокові облігації мають вищу ставку, ніж короткострокові. Це логічно, бо інвестори, які «заморожують» кошти на довший термін, вимагають більшої компенсації за додатковий ризик та невизначеність майбутнього.
Тоді як інвертована крива – це коли короткі ставки вищі за довгі, вона часто передує економічній рецесії. Фінансові ринки уважно стежать за формою кривої: вона здатна передбачати зміни в економічному зростанні та циклах ділової активності. Чому ж форма кривої доходності настільки важлива для «грошового» стану економіки? Річ у тому, що нахил кривої впливає на поведінку банків і обсяги кредитування, а отже – на пропозицію грошей.
Якщо крива дохідності висхідна, то це означає, що довгострокові ставки вищі за короткострокові. У таких умовах банки можуть дешево залучати кошти на короткий термін (наприклад, брати депозити чи позики під низький відсоток), і водночас вигідно видавати довгострокові кредити під вищий відсоток. Висока маржа між довгими і короткими ставками підвищує прибутковість банків, тому вони активніше кредитують економіку. Збільшення банківського кредитування розширює кількість грошей в обігу (видаючи кредити, банки фактично створюють нові гроші), а це прямо підсилює економічне зростання.
Якщо ж крива дохідності інвертована, тоді довгострокові ставки нижчі за короткострокові. Банки в такій ситуації майже не отримують прибутку з традиційної моделі «коротко позичити – довго видати», тому вони менше схильні ризикувати і скорочують обсяги нових позик. Кредит стає менш доступним, темпи зростання грошової маси сповільнюються, що охолоджує економічну активність.
Саме через цей механізм інверсія кривої доходності і відома як передвісник економічних проблем – вона відображає вже присутнє затягування кредитного крана і очікування бізнесу на гірші часи.
А ще, є таке поняття, як облігаційні вартові, які заставляють уряд контролювати свої дії відносно економіки. «Облігаційні вартові» – так образно називають інвесторів, які масово продають державні облігації, протестуючи проти, на їхню думку, невірної або занадто інфляційної політики уряду.
Цей термін з’явився ще у 1980х, коли було помічено, що трейдери розпродавали казначейські облігації США, вимагаючи більш жорсткої боротьби з інфляцією. Суть явища в тому, що продаж великої кількості облігацій обвалює їх ціни і відповідно підвищує дохідність (ринкові ставки) – в результаті уряду стає дорожче позичати гроші. Таким чином «вартові» кредитних ринків наказують уряд за фінансову безвідповідальність, нав’язуючи йому ринкову дисципліну.
Якщо фіскальні чи монетарні чиновники відмовляються вчасно остудити економіку, це зроблять інвестори. Інакше кажучи, облігаційні інвестори своїми діями можуть змусити уряд та центральний банк діяти відповідальніше задля стримування інфляції. Фактично, такі інвестори захищають цінність грошей від знецінення – не дають уряду «надрукувати» чи позичити надміру, не заплативши за це підвищеною ціною.
Якщо ж політики ігнорують сигнали ринку, результатом може стати різкий стрибок ставок і фінансова нестабільність, що зрештою все одно змусить владу скоригувати курс. І до речі, як на мене, щось схоже відбувається зараз у наш час.
А ще, держоблігації це глобальний резерв та “тиха гавань”. Державні облігації США за десятиліття стали глобальною “тихою гаванню” для капіталу. У періоди економічних або геополітичних потрясінь інвестори традиційно шукають захист в американських облігаціях, оскільки ті зберігають свою вартість або навіть зростають в ціні під час криз.
Це одна з причин, чому американські облігації називають найнадійнішим активом: ринок US Treasuries надзвичайно ліквідний, а ймовірність дефолту США надзвичайно низька. На практиці це означає, що під час фінансових штормів гроші перетікають саме в держоблігації США, підвищуючи їх вартість і знижуючи їх прибутковість (на них є настільки високий попит, що уряд може позичати майже без обмежень). При чому, доволі часто, це ще й призводить до зростання курсу долара.
Статус держоблігацій як «надійного притулку» підкріплюється їхньою роллю глобального резерву. Центральні банки різних країн тримають значну частку своїх валютних резервів у доларах США – станом на 2025 рік майже 60% усіх світових резервів номіновано в доларах. І щоби ці резерви не лежали без діла, їх інвестують у високоліквідні та надійні активи – передусім у казначейські облігації США.
У результаті US Treasuries стали своєрідним страховим фондом світової фінансової системи: їх охоче купують як інші держави, так і міжнародні інвестори, розглядаючи американські облігації як безпечне зберігання вартості. Більше того – вони настільки широко приймаються, що часто використовуються як застава в глобальних кредитних операціях. А це забезпечує домінацію американського долара.
Загалом, високий попит на облігації дозволяє США позичати дешевше (отримувати низькі відсоткові ставки) і в більшому обсязі, аніж це могли б собі дозволити інші країни. Тобто, це сприяє «здешевленню» доступу до долара безпосередньо в США, що на руку їх економіці.
А ще, між акціями і облігаціями є прямий зв’язок. Я говорив, як непрямо впливають облігації на ризикові активи, але є і пряміший вплив. Ринки облігацій і акцій пов’язані через інвесторські гроші та відсоткові ставки. Якщо зростає дохідність держоблігацій, інвестиції у борг стають привабливішими, а кредити дорожчають – це може тиснути на фондовий ринок (акції часто падають), а капітали перетікають у облігації.
Так, було наприклад у 1970х – тоді, незважаючи на низьку оцінку фондового ринку, він не зростав, більшість коштів йшло в облігації, так як їх дохідність була значно вищою.
І навпаки, коли ставки низькі, інвестори більше ризикують і вкладаються в акції, оскільки облігації дають малий дохід. Це ми можемо спостерігати останні два десятиліття – бурний ріст акцій. Тому, між облігаціями та акціями часто спостерігається зворотна кореляція: капітал перетікає з одного ринку в інший залежно від фази економіки та монетарної політики.
Якщо підсумувати, то державні облігації та гроші нерозривно пов’язані між собою. Облігації визначають, скільки коштує гроші позичити, і через механізм процентних ставок впливають на кожен аспект економіки – від вартості кредитів до рівня цін. Вони ж є інструментом, яким центральні банки регулюють грошову масу, і водночас служать базовим еталоном доходності та надійності для всіх інших інвестицій.
Розуміння державних облігацій дає змогу краще зрозуміти природу грошей у сучасній економіці. Чому дорожчають або дешевшають кредити? Звідки береться інфляція і як її стримують? На чому ґрунтується довіра до долара? Відповіді на ці питання значною мірою приховані саме в динаміці облігацій. Тому, можна впевнено сказати, якщо ви не розумієте облігацій, ви не розумієте грошей.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного, і одночасно підтримати розвиток проекту Capitalizator UA – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
🤖 Мій проект по алготрейдингу – AlgoTrading UA
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.