Куди вкласти гроші в Україні? Про що мовчать “експерти”?!

Інвестиційне середовище України опинилося в перехідній точці, і суттєво відрізняється від перших років повномасштабного вторгнення. Якщо 2022-2024 роки були періодом «економіки виживання», де головною метою більше було збереження капіталу, фізична безпека активів та конвертація у тверду валюту, то частково у 2025 і поточному 2026 році уже формується новий період.

Глобально, ефект «низької бази» вичерпано, і економіка переходить до фази, де зростання можливе лише за рахунок підвищення продуктивності або прямих іноземних інвестицій, які поки залишаються обмеженими. У цьому дописі ми розглянемо фундаментальні фактори, а також, загальні ризики, виклики і перспективи.

Але у основній частині допису ми пройдемося по різним класам інвестиційних можливостей, їх перспективи і ризики, можливості та очікування. І ще, що важливо – це відео не спонсороване, на відміну від більшості типових відео про інвестиції в Україні, тому, воно буде повністю об’єктивним.

Починаємо із самого популярного активу серед українських інвесторів – із ОВДП, тобто, це інвестиції у державний борг України. Цей інструмент є базовим активом для консервативного інвестиційного портфелю. Головна перевага цього інструменту полягає навіть не стільки в номінальній ставці, скільки у податковому режимі: відсутність податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що є суттєвою економією.

Станом на кінець 2025 ріку, первинні аукціони Міністерства фінансів пропонували дохідність до 17.8% річних у гривні, 4.25% у доларах США та 3.25% у євро. Однак, з огляду на цикл пом’якшення монетарної політики НБУ, який прогнозує зниження облікової ставки до 12.7% до кінця 2026 року, вікно можливостей для фіксації високої дохідності звужується. Тобто, дохідність облігацій напряму зв’язана із обліковою ставкою.

Інша сторона ОВДП – це реальна ставка, тобто скільки в реальному вираженні заробляє інвестор із врахуванням інфляції.

Якщо врахувати, що на момент запису цього відео офіційна інфляція в Україні рівна 9,3%, то реальна дохідність інвестора становить 8,5%, що є доволі хорошим показником.

А якщо врахувати, що НБУ очікує зниження інфляції до кінця 2026 року до рівня 6,6%, із довготерміновою ціллю у 5%, то при поточній дохідності ОВДП, реальна дохідність буде перевищувати 11%, що доволі відчутно. Звичайно, між реальною інфляцією і статистикою часто є суттєві відмінності, але будемо відштовхуватися від інформації, яка є доступною.

Які переваги мають ОВДП. Я не буду зараз деталізувати зараз загальні переваги і ризики українського ринку інвестиційних продуктів, про це буде далі окремий розділ, а зупинимось суто на специфічний для ОВДП інформації.

Отож, основна перевага ОВДП це безумовно відсутність податкових зобов’язань. При чому, що важливо – це стосується навіть і вторинного ринку. Наприклад, якщо ви купили облігації, а потім продали їх із прибутком, не дочекавшись терміну погашення – ви усе одно не маєте платити податок. Це такий собі легальний офшор всередині країни.

Наступне – це державна гарантія. Уряд гарантує виконання ОВДП усім бюджетом України. Але, до гарантій теж потрібно ставитися скептично. Так, за відсутності коштів, можна буде умовно включити «друкарський станок», але потрібно мати на увазі, що Національний Банк – це незалежна установа, яка не зобов’язана виконувати вказівки уряду, тому можуть бути нюанси. А інша сторона – як показує історія, для держави часто простіше допустити дефолт по боргам, ніж запустити гіперінфляцію. Тобто, гарантія уряду – це добре і це суттєвий плюс, але про 100% гарантію теж не можна говорити.

Третє – висока номінальна і реальна дохідність. Ми це обговорювали, тому не будемо зупинятися.

Четверте – можливість валютного хеджування. Тобто, можна придбати не тільки гривневі ОВДП, а частину портфелю застрахувати у доларі чи євро.

Але звичайно, є ще й ризики. Найбільшу точку ризику несе у собі можлива девальвація гривні – це те, що може сильно вдарити по дохідності облігацій, і навіть зробити їх збитковими у реальному вираженні. Зниження вартості гривні ще на 10% відносно інфляції (тобто, на розмір реальної дохідності) переводить облігацію у збитковий актив.

Історично, гривня сильно реагує на різні кризи, як світові фінансові, так і військово-політичного типу, при цьому, курс часто погіршується миттєво і скачкоподібно. Більше того, МВФ вимагає від уряду провести девальвацію для отримання фінансування, тому, ми можемо побачити плавне знецінення гривні.

Інший ризик – це можливість забезпечити виплати. На даний час, витрати на обслуговування боргу майже досягають рівня залучення коштів (бувало і перевищували). Тобто, якщо відсоткові ставки не почнуть знижуватися, обслуговування боргу може стати непосильним тягарем. Просто сформується боргова піраміда.

І ще один недолік – це відсутність централізованого вторинного ринку. Продати облігацію фактично можливо тільки там, де ви її придбали, а це як правило, великі втрати на різниці покупки і продажу.

Переходимо до іншого активу, а саме – ОЗДП, тобто, це інвестиції у зовнішню державну позику. Ви могли про них чути під назвою євробонди – тобто, це боргові зобов’язання України перед міжнародними інвесторами. Якщо ОВДП — це «позика у своїх», то ОЗДП — це «позика у світу».

У 2025–2026 роках цей інструмент став максимально спекулятивним. Після успішної реструктуризації боргу восени 2024 року правила гри змінилися. Внаслідок реструктуризації, вартість облігацій обвалилася у вартості, чим забезпечила інтерес до такого інструменту.

І більше того, якщо раніше цей інструмент був доступним тільки для крупних інвесторів, то зараз, з’явилися варіанти, де звичайний інвестор може купити такі облігації не повним лотом.

Давайте одразу по перевагам ОЗДП. Найбільшим плюсом у ОЗДП є потенціал зростання. Зараз євробонди торгуються з великим дисконтом (орієнтовно, за 40–60% від номіналу). І за певних сприятливих умов, ціна паперів може підскочити до 80–90%, що дасть +50–100% прибутку в валюті лише на зростанні вартості.

Другий плюс – це висока купонна дохідність. У 2026–2027 роках ставка дохідності зросте до 4,5%, а із 2034 року до 7,75%. Що є доволі високою ставкою у валюті, при чому, якщо ви купили таку облігацію з дисконтом у 50%, то ви фактично отримаєте в двічі більше на вашу інвестицію, оскільки купон розраховується від номіналу.

Третє – дохід від ОЗДП теж не оподатковується, що є дуже солідним плюсом. Принаймні, не мала б оподатковуватися. У Податковому кодексі є норма, що доходи від державних цінних паперів не оподатковуються, але на практиці для ОЗДП (як іноземного активу) цей статус часто оскаржується податковою. Тому, певні нюанси можуть бути.

Четвертий плюс – це валютний хедж, облігації випускаються у доларах і євро.

П’яте – це вторинний ринок і ліквідність. Тобто, у таких облігаціях ви можете за потреби продати її на вторинному ринку.

Шосте – це захист міжнародним правом. На відміну від внутрішніх ОВДП, євробонди регулюються англійським правом. Це вищий рівень захисту прав інвестора у міжнародних судах. Звичайно для невеликих інвесторів, як наприклад я, суд може обійтися дорожче вкладення, але сам факт такого захисту – це дуже добре.

Ну і звичайно, ОЗДП має ряд мінусів. Перше – це висока волатильність. Як тільки з’являються позитивні новини про потенціал досягнення мирної угоди – їх дохідність зростає, коли ситуація на фронті стає складнішою – ОЗДП дешевшає. Тобто, типова поведінка спекулятивного інструменту.

Є ще й ризики дефолту чи ще одної реструктуризації, якщо уряд не зможе обслуговувати ці борги. Якщо економічна ситуація у 2026 році погіршиться, держава може знову попросити про відстрочку або чергове списання. Це теж можливий сценарій.

Третє – це залежність від зміни відсоткових ставок у світі. Якщо, наприклад, ФРС США, за певних умов почне піднімати ставку, то інвестори менше будуть цікавитися ризиковими активами, якими є українські євробонди, а більше безризиковими як американські облігації, особливо, якщо ставки по купонам не будуть сильно відрізнятися.

Таким чином, ОЗДП можна охарактеризувати як пряма ставка на сценарій відновлення України. Якщо війна перейде у фазу багаторічної стагнації без чітких перспектив, ціна таких паперів може роками «лежати на дні» і навіть активно знижуватися.

Кілька слів про банківський депозит. Він на даний час не є інвестиційним активом. Поточна найвища середня гривнева ставка по депозитам становить 14,04%. Якщо відняти податки, які сумарно складуть 23%, то чиста дохідність складе 10,81%. І тепер, якщо відняти ще й інфляцію, то реальна дохідність буде на рівні 1,5%. А це для гривні уже межує зі збитком.

Звичайно, якщо потрібно припарковати кошти на якийсь не довгий і визначений період, то депозит буде краще ніж просто тримати готівку. Але це усе одно не робить його інвестиційним інструментом.

Наступний актив – це сільськогосподарська земля, яка вважається найбільш недооціненим активом в Україні у порівнянні з європейськими аналогами. І якщо подивитися на динаміку зростання ціни на землю – то дійсно, виглядає досить привабливо. За останні 4 роки вартість землі виросла майже на 135%, тобто, це 24,3% річних. Хоча, якщо відняти податки, то дохідність трішки вище ОВДП.

Якщо перевести у долар, то тут також є хороша динаміка і абсолютний ріст. Із часу відкриття ринку землі, вона виросла більше ніж на 38% у доларі.

Але земля – це не тільки зростання капіталізації, це ще й орендна плата 3-6% річних.

При чому, інвестування у землю в Україні доволі зручне і присутні майданчики, де ви можете безпосередньо купити землю – якщо ви професіонал у цьому питанню, то це напевно найкращий варіант. Або, вкластися у земельний фонд, який управляють спеціалісти. Тобто, інфраструктура присутня.

І земля має свої плюси. Перше, земля – це «твердий» актив, вона не може збанкрутувати, як банк, або знецінитися до нуля, як паперові гроші. Це обмежений ресурс, якого більше не стає.

Другий плюс це досить швидка капіталізація, тобто, високе щорічне зростання вартості землі, що зумовлено хорошим попитом зі сторони агрохолдингів.

Також земля – це захист від інфляції. Вартість землі та оренди зазвичай корелює з цінами на продовольство у світі, що робить її прекрасним інструментом для збереження вартості капіталу.

Із мінусів можна зазначити низьку ліквідність. Продати пай за один день неможливо. Процес переоформлення, пошук покупця та нотаріальні дії можуть тривати кілька місяців. Тобто, фізична земля – це автоматично «довгі гроші». Єдине що колективні інвестиції через фонд, на скільки я обізнаний, дають можливість швидше вийти із вкладення за потреби.

Другий мінус – це низька поточна доходність. Тобто, орендна плата зазвичай приносить лише 3–6% річних від вартості землі. Тобто, основний прибуток, це накопичена вартість землі.

А ще, коли ми говоримо про фізичну землю, то тут є певна складність управління. Потрібно контролювати орендаря (фермера), вчасно переукладати договори і тому подібне.

Також, за землю, якщо на землі немає орендаря (або власник сам займається обробкою), то приходиться платити податок, так зване «мінімальне податкове зобов’язання», яке становить близько 1400 грн/га. Проте, якщо на ділянці є орендар, то це податкове зобов’язання припадає на орендаря. І у 2026 році планується посилити податковий контроль над цим питанням.

Переходимо до нерухомості в Україні. Ринок нерухомості – це дуже обширна тема, яка хоче цілого окремого випуску, оскільки є дуже багато нюансів, що впливають, очікувань, різних регіонів та інше. Але спробую більш-менш узагальнити, щоби було видно картину повністю.

Отож, згідно даних по індексу цін на житло, ринок нерухомості в останні роки стабільно зростає, і з середини 2021 року гривнева вартість майже подвоїлася. Тобто, середній річний приріст вартості складає орієнтовано 16,4% річних.

Але от у доларах вартість житлової нерухомості має доволі скромний приріст, за період із 2021 року приріст склав 16,7%, тобто, це всього 3,5% річних. Це малувато.

Проте, дохідність нерухомості це не тільки зростання вартості, ще це й орендна дохідність, яка у середньому складає 9-11%  річних до сплати податків.

Хочу відмітити, що ринок нерухомості в Україні доволі добре розвинутий, є навіть широкий вибір можливостей для колективного інвестування, що дозволяє широко диверсифікуватися по регіонам, по типу нерухомості – житлова, комерційна, рекреаційна і т.п.

Ще один плюс нерухомості це те, що нерухомість це також «твердий» актив. Тобто, це фізичний об’єкт. Його можна застрахувати, передати в заставу або використовувати для власного проживання.

Але і мінусів та ризиків теж є достатньо. Якщо говорити про фізичну нерухомість – то це досить великий поріг входу. Хоча, існує державна програма підтримки «єОселя», з якою нерухомість може бути доступнішою.

Для фізичної нерухомості присутні додаткові витрати – ремонт, амортизація, податки на майно, комунальні платежі в періоди простою. А, наприклад, той же ремонт зараз коштує дорого через дефіцит майстрів та ріст цін на матеріали.

А ще – низька ліквідність. Щоби продати квартиру за ринковою ціною можливо прийдеться витратити 3-6 місяців.

Присутній також і демографічний ризик. Населення України активно скорочується, що зменшує кількість потенційних орендарів у довгостроковій перспективі. При чому, це процес йде ще із далеких часів, і така динаміка знижує потенціал приросту вартості нерухомості.

Загалом, основне очікування в Україні по нерухомості – це швидке зростання її вартості після зупинки бойових дій. І якщо подивитися по історичним прикладам, то дійсно, в більшості випадків нерухомість отримувала хороший приріст вартості у доларах. Тому, таке очікування цілком виправдане.

Самий цікавий для мене інструмент – фондовий ринок. Багато про нього не доведеться говорити, бо його фактично не існує. Українська біржа повністю зупинена, хоча 17 грудня вони повідомили що виграли суд щодо анулювання ліцензії.

ПФТС якимось чином ще існує, але частка акцій українських компаній не перевищує 0,01% від торгового обсягу. І якихось перспектив у цьому напрямку поки не видно.

Можу відмітити хіба ініціативу Андрія Журжія на створення нової фондової біржі, тому, бажаю йому успіху у цьому починанні – на даний час, це єдиний реальний шанс запустити фондовий ринок.

Звичайно, є певна кількість українських компаній на закордонних біржах, але це не зовсім те. Це фактично виходять іноземні інвестиції.

І таких інструментів для інвестування в Україні є ще широкий спектр – це інвестиції в енергетику, ВВП-варанти, корпоративні облігації, венчурні інвестиції (зокрема у військовий сектор), це інвестиції у дорогоцінні метали та предмети колекціонування і т.п. Якщо вам цікаво, щоби я зробив другу частину із цими інструментами – то пишіть про це у коментарях. Як завжди, буде інтерес, буде повноцінний допис. А заодно напишіть які інструменти додати до переліку, можливо я щось цікаве пропустив.

А тепер давайте пройдемось по більш глобальному – по перспективах і ризиках інвестування в Україні загалом, тобто, що прямо може впливати на інвестиційні результати.

Звичайно, найбільшим ризиком є активні військові дії – це дає максимальний вплив на усі категорії інвестицій в Україні. Цей ризик знецінює активи і додає волатильності ціні, він зупиняє потік зовнішніх інвестицій, та й внутрішні інвестиції теж обмежені – багато інвесторів страхуються, вкладаючи у закордонні активи.

Енергетичний ризик, який є похідним від військових дій – московити цілеспрямовано знищують енергетичну інфраструктуру, що ускладнює ведення бізнесу, робить його дорожчим, а це прямо впливає на доходи держави і можливість обслуговувати борги.

Дуже сильно впливає демографічний фактор – я вже говорив, що населення України зменшується, і саме гірше те, що найбільше скорочується працездатне населення. А це все впливає на рівень споживання, відповідно на доходи бізнесу і на доходи держави. При  цьому, рівень витрат держави на пенсії і інші соціальні виплати – не зменшується, і це може привести до величезного дисбалансу в бюджеті.

Макроекономічний ризик – ми доволі сильно залежимо від підтримки Заходу і траншів МВФ. Тобто, це не гарантовані грошові потоки, які можуть в будь-який момент зупинитися. А інша сторона – це виконання різних вимог, які не покращують перспективи, наприклад, збільшення оподаткування, чи вимоги по девальвації гривні.

І звичайно нікуди не ділися проблеми із правами міноритарних акціонерів, рейдерство (в тому числі, за сприяння державних органів), відсутність біржової інфраструктури, прогалини у законодавстві і т.п.

Але є певні позитивні очікування. По перше, це можливість вступити в Євросоюз. Так, це звичайно і ризики несе у собі, але я бачу більше перспектив, оскільки адаптується законодавство, в тому числі покликане захистити малого інвестора, це відкриті кордони для капіталу в Україну, і навпаки – нам буде простіше інвестувати в ЄС. Тобто, це може досить солідно підтягнути вартість українських активів.

Друге – енергетична децентралізація. Уже з’являються нові системи генерації електроенергії, малі газопоршневі станції, біогазові установки і т.п. А також, реконструкція пошкоджених станцій та на перспективу побудова нових уже буде проведена на сучасних технологіях. А це буде більша ефективність та надійність генерації. А також, на цьому тлі напевно будуть цікаві інвестиційні можливості, державна підтримка та гранти.

Третє – це продукція військового призначення. Це як софт для безпілотних систем, який має потенціал, оскільки зібрана велика кількість даних та досвіду, так і безпосередньо безпілотники, РЕБи, чи навіть ракети і інше обладнання. Коли такі компанії зможуть контрактувати продажі за кордон і будуть мати доступ до зовнішнього капіталу, це буде справа значно більшого масштабу.

І ще одна доволі ймовірна точка зростання – це глибока агропереробка. Якщо держава візьметься за це, маю на увазі кредитним чи грантовим сприянням, і митами на вивіз сирої продукції, то це посприяє переходу агрофірм на випуск продукції із доданою вартістю. І від цього виграє і бізнес, і держава, і навіть інвестор.

Тобто, можливостей для зростання вистачає – головне їх реалізувати.

Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.

Доступ до прикладного інвестиційного контенту:

• Прикладна і розширена аналітика
• Угоди в реальному часі (із поясненням логіки та обговоренням)
• Склад моїх портфелів та перспектив для угод
• Пряме спілкування
• Цикл матеріалів із власного досвіду “Свідомий інвестор” (в розробці)
• Регулярні практичні матеріали

Мій брокер фондового ринку:

Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>

 ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:

 Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
 Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>

Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!

Відео версія:

Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.