Поточне ринкове ралі по біржовим індексам із квітня, після того, як Трамп ввів паузу на 90 днів на тарифи, дуже зміцнило настрої покупців. А після оновлення історичних максимумів, починають з’являтися перші ознаки ейфорії.
Та чи був цей ріст реальним? Чи все ж таки «порожнім» – це питання ми розглянемо сьогодні у дописі. І я надіюся, що інформація яку я подам, допоможе вам не потрапити у пастку.
І починаємо із самого базового показника – відношення P/E для широкого ринку. Це є важливий показник для оцінки фондового ринку загалом, і його я не можу пропустити.
Отож, поточне ралі, принесло максимально дорогий ринок в США за весь час досліджень, тобто, більше ніж за 150 років. Жодного разу P/E не був більший, і кожного разу, після таких піків було таке ж падіння вниз – але не буду деталізувати саме цей момент, бо допис не про це.
Якщо взяти за поточний період, із квітня по сьогодні – то видно що ринок не просто зростав, а зростав одночасно і P/E, при чому, дуже навіть активно. А це означає, що прибутки компаній зростаюсь значно повільніше, ніж вартість компанії. Тобто, по цьому індикатору видно, що ріст особливо нічим фундаментально не забезпечений, він відбувся в основному, тільки притоком нових грошей в ринок.
Якщо взяти більш глибокий індикатор, а саме САРЕ, чи по іншому індикатор Шиллера – то тут динаміка зростання оцінки ринку ще вища. Тут уже є поправка на інфляцію, а також, згладжені значення прибутку – тому, він має більш довготермінове значення.
Поточне значення у 38,7 уже перевищило свої екстремальні значення під час піку, перед великою депресією 1929 року і попередній пік 2022 року. САРЕ поки поступається тільки бульбашці доткомів.
Щоби не було однобоко, тільки одним показником, то давайте подивимось ще кілька. Наприклад, показник P/B – відношення ціни акції до балансової вартості компанії на одну акцію. Із початку квітня цей показник для індексу S&P 500 загалом, виріс на 30%, тобто фактично так само як і сам S&P 500, а це значить, приросту балансової вартості компаній узагалі немає.
І якщо вже порівнювати за весь період досліджень, то показник P/B уже перевершив навіть значення на бульбашці дот-комів, і знаходиться на екстремальних рівнях.
Ще один показовий індикатор – це відношення P/S, тобто, це показник відношення ціни акції до виручки на 1 акцію. І по даному показнику по індексу S&P 500, ріст із квітня склав також приблизно 30%, тобто, так само як і ріст біржового індексу. А це знову означає, що приросту виручки за даний період – немає.
І, що очікувано – P/S за всю історію досліджень також знаходиться на своїх екстремальних значеннях. Тобто, динаміка росту ціни є набагато швидшою, ніж зростання продажів. Це ознака переоцінки індексу.
Тобто весь ріст ринку відбувається виключно за рахунок нових покупців акцій, а фундаментальних ознак зростання ринку – немає. І такі притоки капіталу на фондовий ринок підтверджує індикатор Баффета.
Він виріс із квітня на тих же 30% що і індекс S&P 500. Тобто, навіть у порівнянні із ВВП, ринок виріс тільки номінально, за рахунок притоку нових грошей, так як це зростання не відповідає і приблизно загальному економічному стану.
Ну і само собою, індекс Баффета знаходиться на історично максимальних значеннях. Такого дорогого ринку, відносно економіки, ще не було.
Та й загалом, натрапив на дуже цікавий графік, який скомбінований із семи показників, і цей індикатор гарно демонструє екстремальне значення – трішки більше було тільки перед великою депресією, але що важливо, піковий тренд переоцінки почався як раз в квітні цього року.
А ще, із квітня ми отримали знову зростання концентрації великих компаній – вага 7 компаній із Magnificent 7 знову зросла із 29% до 34% ваги усього індексу. Що цікаво на рахунок падіння ринку після трампівсього Liberation Day – то воно відбувалося в основному із-за падання цих компаній із високою вагою в індексі, про що свідчить різке зниження їх концентрації. Це було, щось типу тренування майбутнього сценарію.
Тобто, що ми отримали із квітня – по-перше, ринок знову став доволі концентрованими, і ця концентрація постійно зростає, бо і надалі капітали йдуть у декілька компаній із-за їх надвисокої ваги і популярності пасивного інвестування. Тобто, проблеми всього лиш у кількох компаніях можуть призвести до краху усього ринку.
А по друге – це викривлення даних по ринку, тобто, дивлячись на індекс S&P 500, виглядає так, наче ринок активно росте – але це не так, ростуть декілька компаній. А якщо подивитися на рівнозважений індекс – то ринок в боковику, та якщо ще врахувати інфляцію, то видно, що широкий ринок плавно знижується (знаходимось нижче рівня 2022 року).
Я розумію, що RSP – не на 100% коректно порівнювати із індексом, але проблема у тому, що індекс S&P 500 уже давно не є індексом широкого ринку, незважаючи на декларацію агентства S&P, оскільки, вартість індексу фактично вирішує десяток компаній, а інші 490 – там тільки номінально.
Навіщо агентство S&P так робить? Звичайно – вона має прямий інтерес від росту індексу, і зараз поясню. Усе банально просто – агентство S&P отримує ліцензійні виплати за використання бенчмарка S&P 500. Вони отримують від 0,02 до 0,04% за сумарну кількість грошей під управлінням ETF на їх індекс, а ще за ф’ючерси, опціони і інші продукти – це колосальні суми.
А фізика процесу працює так – чим вище росте індекс, тим більше інвесторів заходить в ринок. Для прикладу, тільки від найбільшого ETF фонду на S&P 500 під тікером VOO, агентство отримує порядку 400 мільйонів доларів в рік.
Тому, потрібно усвідомлювати, що агентству S&P абсолютно наплювати, чи заробите ви при цьому, чи втратите усе. Інвестор для них – це тільки комісія і нічого більше. Якщо є сумніви – то подивіться, як вони спричинили світову фінансову кризу 2008. Вони, і ще два рейтингові агентства, давали рейтинг ААА токсичним іпотечним облігаціям, в рахунок чого прямі збитки склали біля 1 трильйона доларів.
Так, вони заплатити 1,3 мільярди доларів за врегулювання (навіть не штраф), але це всього лиш 0,1% від загальних втрат – непоганий бізнес. При чому, менеджери отримали захмарні бонуси і ніхто нічого не повертав, і жодного судового вироку не було.
І те ж саме буде коли лусне бульбашка пасивного інвестування, інвестори будуть втрачати свої вкладення, уряд штатів буде рятувати економіку за рахунок платників податків, а агентство відкупиться штрафом, або знову домовиться. Така у них бізнес модель. Нажаль, це реальність фінансового сектору – існує дуже тонка грань між фінансами і шахрайством.
Трішки поглибився, але це було необхідним, для розуміння великої маніпуляції рейтингових агентств для забезпечення власної надприбутковості. А щоби ви не сумнівалися у їх надприбутковості, прикладаю графік динаміки S&P Global та індексу S&P 500 – за 15 років майже 4 ікси відносно індексу.
Продовжуємо, і давайте подивимось як почувається споживач із квітня, але цей раз пройдемось не по макроекономічним метрикам, а із іншої сторони – по цінам компаній, які є проекцією доходів і витрат споживачів. Для цього поглянемо на самі базові споживацькі сектори.
Чому споживачі важливі? Усе просто, споживчі витрати є найбільшим компонентом ВВП, і складають майже 70% від ВВП США. Тому, це фактично показник №1 для економіки, і відповідно, фондового ринку.
Починаємо із базових секторів, таких як Consumer Staples та Consumer Discretionary. Consumer Staples – це сектор базових витрат споживача, тобто, товарів першої необхідності. Сюди входять продукти харчування, напої, побутова хімія, засоби особистої гігієни і тому подібне. Загалом, це є захисний сектор у акціях, бо він менше залежить від економічних спадів, так як попит на товари компаній цього сектору є відносно стабільним і постійним.
І як показує графік, пік по Consumer Staples був ще у вересні 2024 року, і фактично рік, сектор перебуває у боковому русі. Що характерно для захисного сектору, так це те, що квітневе падіння, не було таким яскравим, як у цілого індексу S&P 500, а також, більш швидке відновлення до попереднього рівня.
Consumer Discretionary – це теж споживчі витрати, але інакшого характеру – НЕ першої необхідності. Це товари й послуги, на які люди витрачають гроші тоді, коли мають додатковий дохід, який перевищує базові витрати. Приклади: автомобілі, одяг покращеної якості, ресторани, туризм, предмети розкоші, електроніка і т.п. Тобто, це уже не захисний сектор, а циклічний – він залежить від ринкового циклу.
І по графіку видно, що пік був у кінці 2024 року. А із-за циклічності сектору, в квітні графік доволі глибоко просів, і плавно відростав. Насправді, графік мав би бути «сумнішим», але майже 25% усього складу даного секторального ETF припадає на Amazon, який і тягне за собою вартість сектору, роблячи реальність позитивнішою, ніж вона є насправді.
Ще один споживчий напрям – це REITs та Homebuilders. REIT – це публічні компанії чи трасти, що володіють, керують або фінансують нерухомість, яка приносить дохід. Як приклад, це офісні центри, склади, торгові центри, житлові комплекси, дата-центри, і тому подібне.
Найбільшим таким секторним ETF є VNQ, але для більшої наочності, я використаю для прикладу фонд REZ, оскільки це найбільш “чистий” інструмент для експозиції на житловий сектор (тобто, без комерції, напряму споживачі).
І по графіку видно, що пік фонду був у вересні, а зараз він плавно знижується. Що цікаво, сектор доволі сильно відчув квітневе падіння, і до цього часу так і не відновився – більше того, присутній активний тренд на зниження вартості. А ця слабкість сектору прямо говорить про зниження купівельної спроможності споживачів.
Homebuilders – це компанії, що займаються будівництвом і продажем нових будинків та житлових комплексів. Тобто, це уже не про оренду, а саме про придбання нового житла.
Тут теж усе доволі негативно, пік ринку був ще у 2024 році, а до завршення квітневого падіння, сектор просів на 30%. Сектор пробує відновитися, але до максимумів іще далеко. І це яскраво підтверджується на рівні макро статистики – продажі будинків постійно знижуються. Будинки все менше доступні для споживачів.
Йдемо далі по споживчим секторам, але ще із іншого боку. Отож, сектор Regional Banks – регіональні банки. Це частина фінансового сектору, яка відповідає саме за споживача. Регіональні – бо саме вони є основними кредито-надавачами для американських домогосподарств.
І якщо поглянути на індекс регіональних банків, то картина схожа – у листопаді 2024 був пік, а далі поступове падіння вартості. Загалом, слабкість сектору регіональних банків, це показник слабкості можливості споживачів – вони менше беруть кредити, більше затримують виплати і тому подібне.
Тобто, базово, споживчий ринок США, який створює 70% ВВП – просідає, а індекс S&P 500 росте тільки завдяки підвищенню вартості кількох компаній, які мають аномальну вагу у індексі.
І це усе підтверджується спектром показників ринку, які ми розглянули у першій половині допису – тобто, цей ринок не здоровий, а росте тільки за рахунок накачки грошима кількох компаній.
При чому, інсайдери таких компаній самі не купують акції, а тільки масово скидують їх на сотні мільйонів доларів, а іноді і на мільярди. А купують такі акції довірливі інвестори пасивних індексних фондів забезпечуючи мільярдні бонуси як менеджерам агентства S&P 500, так і менеджерам цих топових компаній. Тобто, ви розумієте, хто оплачує бенкет.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного, і одночасно підтримати розвиток проекту Capitalizator UA – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.