Привіт

Сьогодні хочу поговорити про психологію ринку – її розуміння дасть вам можливість вірно трактувати поведінку ціни та робити правильні інвестиційні висновки.

Будуть змінюватися ринки, появлятись нові інструменти, але психологія людей не міняється. Людьми завжди будуть рухати емоції, а що найбільше стосується ринку – то це жадність і страх.

І докази цьому – дослідження, яким уже майже 100 років, і те що у них описане тоді, все те ж саме, що відбувається на ринках у сучасності. Про це ми поговоримо далі.

А саме цікаве, що своєю психологією, люди малюють типові ринкові моделі, які не важко розпізнати, так як вони майже дзеркально одинакові.

Тож, я рекомендую дочитати до кінця, інформація буде і корисною, і цікавою. Ми розберемо теорію, звідки йдуть її витоки і чому це працює, і звісно, розглянемо реальні приклади. І ви точно зможете якісно використовувати цю інформацію при інвестуванні.

Психологія ринку

Хочу почати із такого поняття, як рефлексія ринку. Вперше про це написав Джордж Сорос у своїй книзі “Алхімія Фінансів“.

Теорія рефлексивності умовно описується так – людська поведінка визначається не реальністю, а суб’єктивними уявленнями про неї.

Я не буду занурюватись глибоко у теорію, бо не це є ціллю даного допису, а просто напишу загальний висновок цієї теорії – ринком рухає тільки очікування щодо його майбутнього, але аж ніяк не реальний стан справ.

Ось як графічно показав і роз’яснив Сорос цей ефект – на графіку показана ціна активу, і реальна дохідність на акцію. Тут дуже гарно показана суть рефлективності ринку:

Розберемо графік. На початковому етапі (AB) нова позитивна тенденція на ринку не проглядається. Потім настає період прискорення (BC), коли тенденція починає визнаватися учасниками ринку та підкріплюється позитивними очікуваннями.

Далі йде період тестування тенденції – чи відповідають очікування до реального стану справ (CD). Якщо цей період тестування проходить успішно, то переконання учасників ринку та їх упередженість зростають і більше на них не впливають навіть реальні погіршення доходів (DE).

Розрив між очікуваннями та реальністю стає ширшим (EF), доки не настане момент істини, коли реальність більше не витримає перебільшених очікувань, і упередженість визнається як така (F).

І настає період сутінків, коли люди продовжують грати в гру, хоча вони більше в неї не вірять (FG). Зрештою точка перетину (G) досягається, коли тренд повертається вниз і ціни втрачають свою останню підтримку.

Це призводить до катастрофічного прискорення вниз (GH), який люблять називати словом “крах”. З часом, песимізм закінчується, прибутки стабілізуються, а ціни дещо відновлюються (HI).

До речі, саме використовуючи цю теорію Дж. Сорос заробив мільярд доларів на краху фунта стерлінгів, при чому за один день.

Цю ідею дуже гарно підтверджують слова видатного британського економіста Джона Мейнарда Кейнса, які він сказав у 30-х роках минулого століття:

Ринок може залишатися ірраціональним довше, ніж ви можете залишатися платоспроможними

Наступний крок – це наші емоції. Вони працюють проти нас – ми впевнені у активі коли він активно росте, і чим вище, тим наша довіра міцнішає.

І навпаки, чим глибше падає ціна активу – тим більше у ньому розчарування, і чим далі вниз скочується ціна – тим більша зневіра.

Тому, інвестори вкладають найбільше коштів у самій верхній фазі ринку, і продають у самій нижній. Це все наші емоції!

І до речі, саме тому так добре працюють індикатори засновані на реверсивній психології, такі як, індекс жадності і страху чи опитування інвесторів. Чи більше загальна маса учасників ринку впевнена що він буде рости, тим більша ймовірність його падіння. І, відповідно навпаки.

А тепер, можна скласти до купи рефлексивність ціни та емоції, і у на вийде, не побоюсь цього слова, інвестиційний грааль. Є уже готовий красивий графік, який вже об’єднав ці дані:

Графік починається із недовіри. Це звичайна емоція, коли після ведмежого ринку на ринку з’являється новий тренд. Це, скоріш за все, починається з того, що продавці покривають свої короткі позиції.

Деякі досвідчені інвестори можуть увійти на таких ранніх стадіях, але аматори залишаться осторонь, оскільки вони сумніваються, чи продовжиться ралі (можливо, на основі минулого досвіду або недостатнього знання про нього).

Далі починається стадія надії. Після початкового підвищення, ціна досягає моменту тимчасової консолідації та відновлення, деякі інвестори починають вважати, що актив має потенціал до росту.

Тут ми бачимо, що люди, які пропустили вхід на першій стадії, потроху заходять у позицію. Ця фаза, як видно на діаграмі, є періодом накопичення того, що станеться далі

Далі йде фаза оптимізму. У міру того, як ринковий імпульс набирає обертів, все більше і більше інвесторів поспішають на ринок, щоби заробити – у цей момент вони сповнені оптимізму. Цей етап задає темп етапу буму, оскільки він часто отримує висвітлення в ЗМІ.

Наступний етап – це віра. На цьому етапі ринок активно висвітлюється в ЗМІ, і всі про це говорять. Саме тут більшість людей потрапляє на ринок через FOMO (страх втратити можливість).

Ця фаза зазвичай супроводжується постійним зростанням, оскільки на ринок з’являється все більше і більше покупців. Тут інвестори почнуть рекомендувати актив родичам і друзям, щоби вони не втратили таку унікальну можливість заробити, що породжує масовий оптимізм.

Кульмінацією росту є ейфорія. Ця фаза супроводжується екстремальними рівнями цін, але обережність учасників ринку просто забута. Інвестори та ЗМІ використовуватимуть будь-які показники та знаходити нові оцінки, щоб виправдати безперервне зростання.

Тут вступає в дію теорія «більшого дурня» — незалежно від того, як зміняться ціни, завжди знайдуться покупці, які готові купити за будь-яку ціну.

А за ейфорією йде самовдоволення. На цій фазі імпульс ринку зупиняється, а потім відбувається відкат. Однак незабаром після цього відкату йде невелике підвищення, що створює враження продовження тенденції.

Трейдери все ще тримаються на своїх позиціях, чекаючи продовження тенденції, думаючи, що це лише тимчасове відновлення. Чого вони тут не розуміють, так це того, що ринок вичерпав свій рух і готовий до розвороту тренду.

А далі йде тривога і заперечення. На цьому етапі розумні гроші завершують фіксувати прибуток і продавати позиції, оскільки вони звертають увагу на попереджувальний знак про те, що ринкова бульбашка ось-ось лопне. Але роздрібні інвестори все ще думають, що ринок відновиться.

І завершується цикл панікою, капітуляцією, гнівом і депресією. Ці останні етапи ринкового циклу супроводжуються сильним падінням ринку. У цій фазі бульбашка остаточно лопається.

Ціни на актив падають швидше, ніж вони зростали. Трейдери та інвестори стикаються з вимогами маржі та зниженням вартості їхніх позицій. Багато хто капітулює і ліквідує свої позиції. І все це супроводжується гнівом і депресією.

А далі, усе починається спочатку.

Є ще схожий графік від Dr. Jean-Paul Rodrigue із університету Хофстра (у Нью Йорку). Він описав психологію ринкового циклу із іншої сторони.

Він провів титанічну роботу, дослідивши 500-річну економічну історію. І зробив висновок, що незважаючи, що кожна конкретна ситуація відрізняється, але завжди є спільні риси.

Давайте я коротенько опишу результати його дослідження:

Він поділив цикл на 4 фази.

Перша, це невидима фаза. Ті, хто розуміє нові фундаментальні принципи, усвідомлюють, що з’являється можливість для значного підвищення курсу в майбутньому, але з високим ризиком, оскільки їхні припущення поки що не підтверджені.

Тому «розумні гроші» інвестуються в клас активів, часто тихо й обережно. Ця категорія інвесторів, як правило, має кращий доступ до інформації та більшу здатність розуміти ширший економічний контекст, який може викликати ріст вартості активів.

По мірі того, як «розумні гроші» починають краще розуміти, що основи добре обґрунтовані, і що цей клас активів, швидше за все, зазнає значних оцінок у майбутньому, створюються все більші й більші позиції.

У цій фазі ціни поступово зростають, але часто залишаються непоміченими для роздрібного інвестора.

Друга фаза називається “Обізнаність“. Багато інвесторів починають помічати імпульс, приносячи додаткові гроші у актив та підштовхуючи ціни догори. Нерідко, може мати місце короткочасна фаза розпродажу, коли кілька інвесторів заробляють свої перші прибутки і фіксують їх.

Саме на цьому етапі активом починає цікавитись інституціональній інвестор. А на пізніх стадіях цього етапу ЗМІ починають помічати позитивні повідомлення про те, як цей новий бум приносить користь економіці, «створюючи» багатство. На ринок входить все більше  «недосвідчених» інвесторів.

І починається етап під назвою “Манія“. Усі помічають, що ціни зростають, і публіка підхоплюється цією «інвестиційною можливістю всього життя». Покупці починають мислити лінійно – вони починають вважати, що ціна буде рости вічно.

Однак ця фаза стосується не логіки, а значною мірою психології. Надходять потоки грошей, створюючи ще більші очікування та підштовхуючи ціни до неймовірних рівнів. Чим вища ціна, тим більше інвестицій надходить.

Поки відбувається це божевілля, розумні гроші, а також багато інституційних інвесторів тихо витягують і продають свої активи.

І завершальний етап – це здування бульбашки. Звичайно, настає момент прозріння, і всі приблизно одночасно розуміють, що ситуація змінилася.

Впевненість і очікування стикаються зі зміною парадигми, не без фази заперечення, коли багато хто намагається запевнити громадськість, що це лише тимчасова невдача. Декого дурять, але ненадовго.

Картковий будиночок руйнується під власною вагою, і ті, хто спізнюється (зазвичай широка публіка), залишаються із активами на руках, які знецінюються, тоді як розумні гроші давно витягнуто. Ціни падають зі швидкістю набагато швидшою, ніж та, яка надувала бульбашку.

Багато власників активів із надмірним кредитом збанкрутують, викликаючи додаткові хвилі продажів. Існує навіть ймовірність того, що оцінка буде нижчою за довгострокове середнє, що означає значну можливість покупки. Однак широка громадськість на даний момент вважає цей сектор «найгіршою інвестицією, яку можна зробити». Це час, коли розумні гроші починають купувати активи за низькими цінами.

А ще, 100 років тому, такий-же графік накреслив легендарний трейдер Jesse Livermore.

Описувати його я не буду, так як логіка абсолютно така ж, як і у попередніх малюнках. Ціль показати, що таких досліджень психологічної поведінки інвесторів є багато, і результат у всіх них – майже однаковий.

По теоретичній частині думаю тепер вам усе уже зрозуміло, а тепер давайте подивимось реальні графіки і типову поведінку ціни зі сторони психології.

Почнемо із срібла за 1977-1981 роки:

Чітко видно – у закритій фазі боковий непомітний рух ціни, у фазі обізнаності ринок починає жвавіше рухатись, а у фазі манії – починається експоненціальний ріст. Ну а після, починається здування бульбашки, ще швидший злив ціни.

Те ж саме срібло, але вже у 2000 роках:

Тут та ж сама картина – спочатку непомітний ріст, далі – росте волатильність і курс, а далі – манія. Після неї, стандартно – курс на актив зливається.

Наступний графік – це графік ціни на нафту.

На графіку легко помітити усі 4 фази. Кожен графік виглядає по різному, але у загальному поведінка людей не змінюється.

Навіть на такому класичному інструменті як пшениця, повністю та сама поведінка.

А на найпопулярнішому активі – біткойні, така бульбашка була уже 5 раз за час його короткого існування. Ось на як це виглядало останнього разу:

Тобто, за всю історію існування фінансових ринків все завжди однаково, і цьому є логічне пояснення – ринки малюють на графіках психологію її учасників, а люди не змінюються.

Тому, важливо розуміти емоції, які впливають на учасників ринку у різні етапи ринкового циклу, так ви зможете заздалегідь спланувати, що робити. Аналізуйте поточний стан ринку та дії розумних грошей – саме це є шлях до успішного інвестування.

Тому-що проводячи такий аналіз, ви чітко бачите – коли набирати позицію, а коли розвантажувати, а якщо є досвід – то можна навіть відкривати короткі позиції.

Відео по темі:

Підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал, і ви не пропустите нові актуальні матеріали по спекуляціям та інвестуванню.

Дякую вам, що дочитали до кінця, і до зустрічі у наступних випусках.

З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.