Просте слідкування за ринковими циклами дає можливість отримувати підвищену дохідність. Заходити у ринки на зародженні трендів і виходити перед їх згасанням – це реально. Тому, сьогодні у дописі ми практично розглянемо ринкові цикли – які фундаментальні передумови вони мають, як за ними слідкувати і аналізувати. Ну а також розглянемо, деякі популярні ілюзії пов’язані із циклічністю, які шкодять інвесторам.
В теорію циклів поглиблюватись не будем, просто уточню, що цикл, це щось типу коливання – яке має фазу підйому, далі йде пік, потім зниження і дно. А потім усе починається з початку.
Чому у економіці присутні цикли. Справа у тому, що споживання у людей циклічне, відповідно, виробництво стає циклічним (як перевиробництво, так і дефіцит), що і впливає на внутрішній валовий продукт, який фактично є основним показником економіки. До цього додаємо коливання інфляції, рівня безробіття, рівня внутрішніх і зовнішніх інвестицій, динаміка відсоткових ставок – і за рахунок цього, ми отримуємо високу волатильність самого циклу, тобто фактори накладаються один на одного і підсилюють тренди підйому і спаду.
Таким чином правильний аналіз циклічності дає нам можливість купити у найкращі періоди, коли ціни найнижчі і продавати, коли ціни найвищі.
І перед тим як перейти до аналізу циклічності, давайте спочатку розглянемо ілюзії, що пов’язані із циклами. Це дуже важливо! Нажаль, багато інвесторів невірно розуміють цикли, і із-за цього роблять неправильні висновки, що можуть навіть приводити до фінансових втрат.
Перша така ілюзія це те, що цикли мають нібито однакову довжину. Це зараз особливо помітно на ринку криптовалют. Багато крипто аналітиків взяли за аксіому, що ринок має 4 річний цикл.
Та це не зовсім так, цикли – періодичні, але не регулярні. Звичайно, можна виводити орієнтовані терміни повторення циклу і будувати по ним орієнтовані прогнози. Але використання циклу просто як статистичної моделі може суттєво погіршити фінансові результати.
Цикли потрібно розглядати зі сторони фундаментальних подій і даних (про них я написав нижче), саме вони визначають як будуть відбуватися фази кожного конкретного циклу і безпосередньо довжина самого циклу.
Наступна ілюзія полягає у тому, що часто вважають що кожен новий цикли має приносити новий історичний максимум ціни активу. Інвестори які давно на фондовому ринку із власного досвіду знають що це не так.
Знову ж таки, на криптовалютному ринку, аналітики будують власні прогнози на тому, що із кожним циклом вартість того ж біткойна буде тільки рости. А так як ринок молодий, то і інвестори там молоді, які не працювали із ринком до появи біткойна, і відповідно, весь інвестиційний світогляд побудований тільки на минулій історії біткойна, де він тільки ріс.
Але теорія, що біткойн буде постійно рости нічим не підкріплена, це тільки бажання інвестора і його віра, рано чи пізно таких інвесторів будуть чекати великі розчарування. Тим більше, що до недавнього часу, уся історія росту криптовалют була на низьких ставках ФРС, тобто на дешевих грошах. Як буде на дорогих грошах і можливих кризах – покаже тільки час.
Наступна ілюзія полягає у тому, що усі цикли одинакові. Тобто, регулярно зустрічаються аналізи ринку, де копіюють частину графіку із історії і накладають на майбутнє, тим самим прогнозуючи майбутню поведінку ціни.
Але це так не працює – кожна криза чи економічний спад відрізняються один від одного, так як причини у них різні. Відповідно, падати чи рости ринки можуть із різною глибиною і швидкістю – десь це справа тижнів, десь місяців. Формування дна чи піку ринку також може бути десь однією свічою, десь формується фігура голова і плечі, десь довга волатильна проторговка – немає єдиного сценарію.
Єдине що повторюється – це фази, тобто падіння, досягання дня і розворот, фаза росту і, далі пік ціни з розворотом на падіння.
І останнє важливе зауваження – економіка не дорівнює фондовий ринок. Це важливо розуміти при аналізі економічних індикаторів. Фондовий ринок – це відображення бачення економіки через психологію натовпу інвесторів. Як ви надалі побачите, коли економіка починає слабшати, фондовий ринок не падає, а часто навпаки починає ще активніше рости.
Не буду розкривати причини, бо це займе багато вашого часу, але якщо цікаво, то введіть у пошуковик «Теорія рефлексивності Сороса» і ви знайдете дуже цікаві речі поведінки ринків. Хоча, якщо цікаво розкрити цю тему, то пишіть у коментарях, як буде інтерес, то я розповім про рефлексивність детально у одному із наступних дописів.
А тепер, коли розібралися із ілюзіям, можна переходити безпосередньо до циклічності. І почнемо із дуже старого графіка, цей графік виданий майже 150 років тому у 1875 році. Ми трішки зупинимось на цьому графіку, бо це важливо, а далі розглянемо фундаментальні індикатори циклів.
Цей графік називають циклами Беннера, на честь Самуеля Беннера – автора цього графіку. Беннер був фермером у США штат Огайо. Він свого часу був доволі успішним фермером, проте паніка 1873 року фінансово знищила його. І він почав досліджувати ринкові цикли, у результаті чого виявив закономірності і створив графік циклів аж до 2059 року.
До речі, цей графік початково він створив не для прогнозування фінансових ринків, а для фермерських потреб, щоби знати коли вигідно сіяти поля, вирощувати худобу і таке інше. А далі, це графік уже був адаптований під фінанси.
Зі своїх досліджень Беннер з початку вивів такі закономірності:
- Ціни на кукурудзу та свинину мають 11-річний цикл із піками черзі кожні п’ять і шість років.
- Ціни на бавовну коливалися циклами з 11-річним піком.
- Ціни на чавун мають 27-річний цикл, з мінімумами кожні 11 і 9 років, і максимумами кожні 8 і 10 років.
А згодом по цим циклам він створив безпосередньо свій графік фінансового циклу. Якщо порівняти його графік із графіком біржового індексу SP500, то можна знайти багато дуже точних співпадінь як піків ціни, так і дна. Але були і періоди, де не було повного співпадіння.
Який висновок можна зробити із цього графіка? Перший висновок це те, що циклічність на ринку існує і її можна використовувати для збільшення інвестиційної ефективності.
А другий висновок – циклічність не має чіткого періоду, який можна розрахувати. В силу різних фундаментальних причин довжина циклу може змінюватися.
І відповідно, чи можна користуватися циклами Беннера? Сліпо покладатися на них – точно не можна. Але використовувати як орієнтир – повністю допустимо, і особисто я використовую ці дані як один із факторів планування.
Є схожою теорія циклів, можливо ви чули, це цикли Кондратьєва. Теорія також доволі стара, вона видана у 1925 році. Вона говорить по більш довгі цикли 40-60 років, і створювалась також не напряму для фінансів, а більше як економічна теорія і відноситься до сировинних ринків. Проте детально зупинятись на цій теорії немає змісту.
Більш практичний і цікавий цикл, який можна використовувати – це виборчий цикл США. Цей цикл має значення тому, що майже половину світової капіталізації фондових ринків припадає саме на США.
На графіку видно середня зважена поведінка ринків у виборчому циклі. По ньому видно, що перші два роки президентства ринки ведуть себе гірше середнього значення, а два останні роки – значно випереджують середні значення.
Якщо збоку глянути, то тут проглядається певна логіка – перші роки президенства проводяться різні реформи чи інші непопулярні дії, а у останні – йде підготовка до нових виборів і треба проводити популістські дії, щоби економіка росла, і виборці були задоволені.
До речі, вам нічого не нагадує виборча циклічність? Цей цикл повністю повторює теоретичний 4-ри річний цикл біткойна. Особливо, на невеликій історії біткойна він ідеально вкладається в його парадигму.
А тепер перейдемо до фундаментальних циклів. Перший з них – це дані ISM PMI. Цей індекс відображає виробничу активність за попередній місяць. Він розраховується шляхом опитування більше 300 менеджерів різних великих компаній. Це доволі важливий індекс.
Якщо порівняти його із динамікою індексу SP500, то вимальовуються приблизно 8-11 річні цикли. Тобто, видно те, про що я раніше сказав – цикли не мають однакової довжини.
Це зв’язано як мінімум із тим, що у цикли йде втручання. Наприклад, зміна відсоткових ставок, поява ліквідності на ринку і так далі змінює цикл, і фактично може переносити падіння ринків на роки.
І видно ще одну річ про яку я говорив – падіння ділової активності не призводить до падіння фондового ринку. Тобто, ринок і економіка не те ж саме.
Які висновки можна зробити із цього графіку. Перше, це те що значення вище 60 є ознакою перегрітого ринку, і коли ISM PMI повертається із перегрітого значення у зону нижче рівня 60 – треба готуватися до можливого виходу із ринку.
Тут важлива річ, після того, як економічні індикатори почали спадати, відповіді шукаємо уже у ринкових даних, які є більш конкретні, про це я написав нижче.
І інша сторона, коли значення ISM PMI нижче значення 45 – потрібно шукати точки входу в ринок. Знову ж таки, по ринковим даним.
Ще один важливий графік – це ліквідність. Узагалі, ліквідність це досить узагальнене поняття, оскільки вона має багато форм, це є викуп активів на баланс ФРС, це є низька ставка і, відповідно дешеві гроші, це і виплати і субсидіювання і так далі.
Вимірювати ліквідність також не просто, як правило, використовують грошовий агрегат М2. Хоча він і не показує точну ліквідність, але усе одно він досить точний.
А приклад ліквідності приведу по біткойну, він веде себе майже так само як і фондовий ринок, так як це обидва інструменти із класу ризикових.
На графіку зображене відхилення від трену по глобальному агрегату М2 та зміна ринкової капіталізації криптовалют.
Як бачите крипта практично 1 в 1 повторює рух ліквідності. І цей цикл ліквідності, напевно, найточніше відповідає реальному стану справ.
Тут також, як із ISM PMI, який ми розглянули перед цим, ми дивимось за досягненням рівнів максимумів і мінімумів, а там уже дивимось по ринковим індикаторам деталі.
ISM PMI і грошовий агрегат М2 це основні мої два індикатора, які я використовую.
Проте, таким же чином можна аналізувати рівень безробіття, індекс CPI, випереджуючі індикатори GMI та й інші макро дані. Але у цьому немає особливої потреби, так як усі ці дані приблизно корелюють між собою.
Таким чином, цикли дають глобальний аналіз трендів, а уже конкретні точки входів можна доволі точно визначати по грошовий агрегат М2 – це є угоди інсайдерів компаній, позиції хеджерів і випереджуючі індикатори.
Про них я детально описав у безкоштовному курсі «Розумні Гроші», там же і написано як проводити аналіз.
У будь-якому випадку, коли я беру позицію я створюю допис, і пищу у себе в телеграм каналі. До речі, рекомендую підписатись на телеграм, оскільки там я публікую інформацію одразу, так як на створення допису йде більше часу.
Таким чином просто повторюючи за економічними циклам (саме економічними, не теоретичними по типу циклу Беннера) можна в рази покращити інвестиційну ефективність. А якщо додати ще й аналіз розумних грошей для визначення більш точного набору позиції – можна досягати просто неймовірних результатів.
Тому – слідкуємо за ринком і заробляємо! Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Корисні посилання по темі:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Відкрити рахунок із бонусом 1000$ на комісію у брокера №1 Interactive Brokers>>>
Відкрити рахунок у брокера із доступом до IPO – Freedom Finance>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте створення україномовного контенту!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.