Фінансові ринки за своєю природою є складними адаптивними системами, і фінансовий результат кожного окремого учасника безпосередньо визначається рішеннями інших. Тобто, гроші не беруться із нізвідки – якщо хтось заробляє, значить хтось інший втрачає. Не одразу – це може розтягуватися на дуже довго у часі. Але суть у тому, що інвестування – це таке собі протистояння, де перевагу отримує той, хто здатний вийти за межі очевидного.
Більшість роздрібних інвесторів діють у межах лінійних причинно-наслідкових зв’язків, реагуючи на поточні події та безпосередні новини. Але професійні учасники ринку використовують інакший підхід, який називається – мислення другого порядку.
Тому, у цьому дописі ми практично розглянемо це питання мислення другого порядку, що це таке, його передумови для ефективного застосування, прояви такого мислення і інформацію, яку можна застосовувати для такого інвестування.
Вітаю, мене звати Олександр Янчак. Я приватний інвестор і автор каналу Капіталізатор UA.
Одразу до справи. І почнемо із питання, що таке мислення другого порядку. Поняття «мислення другого порядку» існує уже доволі давно, але саме у фінансах найбільше розкрив його Говард Маркс – один із найбільш прибуткових і стабільних інвесторів, співзасновник компанії Oaktree Capital Management.
Мислення першого порядку є швидким, інтуїтивним і лінійним. Воно фокусується виключно на поточному стані речей і негайних наслідках рішень без урахування подальших змін у системі. Говард Маркс визначає таке мислення як спрощене та реактивне. Тобто, такий підхід базується на простих і очевидних висновках. Відповідно, більшість ринкових учасників приходять до них одночасно, а отже, ці очікування вже повністю відображені в поточних ринкових цінах.
Мислення другого порядку є глибоким, системним та контр-інтуїтивним. Воно вимагає постійного моделювання тривалого ланцюжка наслідків за допомогою фундаментального запитання “І що далі?”. Професійний інвестор дивиться не на саму подію, а на те, чого від неї чекав ринок і наскільки ці очікування розходяться з реальною ситуацією.
Маркс наголошує, що для отримання результатів вище середнього інвестор повинен володіти мисленням, яке є водночас відмінним від загальної думки та точнішим за неї. Просто бути контр-трендовим гравцем недостатньо; необхідно мати точний розрахунок і розуміння того, чому саме більшість помиляється.
Як дуже умовний і спрощений приклад мислення першого порядку – “Це хороша компанія з відмінними продуктами. Необхідно купувати її акції”. А умовно мислення другого порядку – “Це хороша компанія, але ринок вважає її видатною, що призвело до завищеної оцінки. Акції переоцінені; треба продавати”. Тобто, у мисленні другого порядку інвестор дивиться глибше, так би мовити на крок вперед.
Успішна реалізація процесу мислення другого порядку вимагає чотирьох фундаментальних передумов. Перше, це точність. Це – здатність бачити об’єктивні фактори, які ігнорує більшість, та правильно розраховувати ймовірності результатів. Тобто, бачити ситуацію відкидаючи будь-яку заангажованість, чітко розуміти потенціал і ризики, та мати готові сценарії на різні випадки подій. Ми всі знаємо, що ринки не лінійні, і не можна на 100% покладатися на будь який варіант.
Друге, це рішучість. Вона включає готовність діяти всупереч загальним настроям ринку, оскільки перебування поза консенсусом може створювати певний психологічний дискомфорт у багатьох інвесторів.
Третє – це терпіння. Це здатність утримувати позицію в періоди, коли все виглядає ніби йде проти інвестора. У періоди найбільших розходжень ринку від реальності це для інвестора може бути морально дуже важко, особливо, якщо він має сумніви у позиції
І четверте – це дисципліна. Тобто, суворе дотримання свого плану навіть за умов підвищеної ринкової волатильності. Звичайно, мова йде не про твердолобість – аналітику потрібно перепровіряти, чи щось не змінилось. І якщо ідея в силі, то і надалі дотримуватися плану. Іноді утримання таких позицій може бути довшим, ніж очікувалося, тому, потрібно враховувати такі обставини при планування угоди.
Мислення другого порядку також враховує асиметрію наслідків – багато рішень у фінансах та житті мають негативний ефект на першому кроці, але приносять колосальний позитивний результат у довгостроковій перспективі. Це один із найбільш важливих факторів. Тобто, можна проаналізувати можливі втрати, та який потенціал отримати. І на підставі цього вирішувати чи варто відкривати угоду.
Давайте розглянемо ключові прояви мислення другого порядку. Та спершу, запрошую вас підписатися на мій телеграм канал по інвестуванню, де я публікую тільки прикладну аналітику, актуальні дані, ділюся своїми ідеями та обговорюємо різноманітні інвестиційні питання.
Отож, перший прояв – це оцінка очікувань, а не фактів. Ринок – це механізм зі зважування очікувань. Ціна активу сьогодні – це не відображення поточного стану компанії чи економіки, це відображення того, що більшість учасників думає про їхнє майбутнє.
Звідси виходить базове поняття – на ринку ми купуємо не фактичний стан компанії чи економіки, а право на їхні майбутні грошові потоки та зміну сприйняття цих потоків іншими учасниками.
Коли виходить офіційний факт (наприклад, звіт про рекордний прибуток), для мислення другого порядку це вже «відпрацьований матеріал». Справжній фокус переміщується на те, чи збігається цей факт із тим, чого ринок чекав, та які очікування будуть на наступний квартал.
Я думаю ви не рідко зустрічали ситуацію, коли на ідеальних звітах компаній, які перевищували усі очікування, акція починала падати. Це якраз і є прояв дії професійних учасників, які використовують мислення другого порядку. В цей час вони продають акції інвесторам із мисленням першого порядку. Є такий популярний вислів – «Купуй на слухах, продавай на фактах», який є проявом мислення другого порядку. Іншими словами – це асиметрична реакція на новини та події.
Другий прояв – це ефект кобри. Назва «ефект кобри» походить від історичного випадку в колоніальній Індії, де влада вирішила боротися з отруйними зміями, виплачуючи гроші за їхні голови. І замість знищення плазунів місцеві жителі почали масово розводити кобр заради легкого заробітку, а після скасування виплат просто випустили непотрібних змій на волю, критично збільшивши їхню популяцію.
Суть цього ефекту, що будь-яке адміністративне втручання в економіку змінює поведінку людей. Замість вирішення проблеми, регулювання найчастіше створює нові вигоди й прогалини. Ринок миттєво перебудовується, щоб монетизувати ці можливості, що в результаті робить систему ще більш хиткою та небезпечною.
Тобто, наміри влади не мають значення – значення мають лише створені ними економічні стимули. Гарний приклад – деякі регулятори, під час криз починають забороняти короткі продажі акцій. Мета проста й і ніби благородна – зупинити падіння ринку та захистити інвесторів від шорт селлерів.
Але інституційні маркетмейкери та арбітражери втрачають можливість хеджувати свої ризики. Не маючи змоги застрахуватися через шорт, вони просто повністю прибирають свої заявки на купівлю.
В результаті, ринкова ліквідність миттєво випаровується, спреди розширюються в рази. Звичайні інвестори, бачать, що ринок став «дірявим» і ніхто не купує їхні акції, тому вони починають панічно скидати активи за будь-якою ціною. Востаннє таке було в США на світовій фінансовій кризі 2008, коли SEC заборонили короткі продажі по широкій лінійці активів 19 вересня, і уже 8 жовтня змушені були швидко діяти і зупинити дію заборони.
Саме на цей короткий період припало найбільше падіння ринку на тій рецесії – індекс сп500 впав на 33%. Після цього, тодішній голова SEC сказав, що комісія більше ніколи не повинна такого робити.
Інший, свіжіший приклад, це пандемія 2020 року. Намагаючись «залити пожежу» грошима, ФРС та уряд створили стимули, які деформували всю фінансову систему. Вони вважали: «Ми дамо гроші людям — людей підтримаємо — економіка виживе».
Але капітал динамічний, він тече туди, де є максимальна короткострокова доходність за мінімального опору. За умов закритих ресторанів та заводів цією точкою стали фондовий та криптовалютний ринки. І замість відновлення реального сектору, штати отримали високу інфляцію і роздування фінансового сектору.
Третій прояв – це парадокс майстерності. Тобто, коли ідея стає очевидною, капітал, який її реалізує, стає занадто масовим, що призводить до знищення потенціалу такої ідеї. На фінансових ринках діє залізобетонне правило другого порядку – ефективність будь-якої стратегії обернено пропорційна кількості її послідовників.
Наприклад, арбітраж – це класичний приклад такої майстерності. Ви знайшли різницю в ціні одного активу на двох біржах, налаштували софт і забираєте умовно безризиковий прибуток. Але, цю саму зв’язку одночасно знаходять ще 500 розумних інвесторів зі схожими алгоритмами, і усе перестає працювати.
Із того, що актуально зараз і несе найбільший поточний ризик – це індексний консенсус, або пастка пасивного інвестування. Колись купівля широкого індексу (наприклад, S&P 500) була революційною ідеєю другого порядку від Джона Богла – вона дозволяла обіграти 90% дорогих активних менеджерів за рахунок низьких комісій. У той час, це безумовно була стратегія розумних.
Сьогодні ж пасивне інвестування стало релігією натовпу. Всі знають – «просто купуй індекс, тримай і усереднюй по DCA». І на даний час, пасивних інвесторів уже значно більше ніж активних. Але коли стратегія стає тотальним консенсусом, вона змінює анатомію ринків.
Тобто, ми уже спостерігаємо штучне викривлення ціни і руйнування механізмів оцінки. Але, як прийде час, розпочнеться реальна системна криза, пасивний натовп, який раніше поступово заходив у індекс, уже панічно почне виходити з індексів через одні й ті самі «вузькі двері». А оскільки індексні фонди будуть змушені продавати все підряд за будь-яку ціну, пасивна стратегія, яка здавалася найбезпечнішою, перетвориться на головний драйвер масштабного ринкового обвалу.
Також, щоби інвестувати із врахуванням мислення другого порядку, потрібно використовувати інформацію, яка дає можливість проводити відповідний аналіз. Тому, професійні гравці не просто споживають ринкові дані, вони деконструюють їх, шукаючи розбіжності між об’єктивною реальністю та її суб’єктивним сприйняттям більшістю.
Один із прикладів такої інформації є аналіз угод інсайдерів. Професіонали моніторять, звіти по формі 4 SEC, які заповнюють топ-менеджери або великі акціонери компаній, коли купують чи продають власні акції. Продати акції директор може з тисячі причин (купити яхту, сплатити податки), але купує він майже завжди їх лише з однієї – очікує, що ціна буде вищою.
Чому інсайдерів можна вважати надійним джерелом інформації? Усе просто, інсайдер у своїй компанії знає найкраще про реальний стан справ і перспективи, тому, аналіз таких інсайдерських угод дає інвестору хорошу перевагу. Більше того, це підтверджено великою кількістю досліджень.
При чому, аналіз можна проводити не по одному активу, а по цілому сектору чи ринку загалом, можна проводити кластерний аналіз чи навіть пошук смарт інсайдерів. Це загалом доволі широка тема, до розкриття якої я уже підхожу у циклі матеріалів «Свідомий інвестор» на патреоні. А також, я регулярно використовую такі показники другого порядку для аналізу різних класів активів та відкриття угод, що звичайно також публікую на патреоні. Тому, якщо вам цікаво – приєднуйтесь.
Іншим джерелом є аналіз звітності Commitments of Traders. Такі звіти виходять щотижня – їх публікує Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами США, і вони відображають структуру відкритого інтересу. Тобто, там присутні погруповані дані – малі трейдери, крупні спекулянти і комерційні учасники, чи інакше – хеджери.
І через аналіз позицій та динаміки учасників, можна отримувати високоякісну інформацію. Наприклад, хеджери – це реальний бізнес, який виробляє або споживає фізичний товар (нафтові компанії, агрохолдинги і т.п.). Їхня мета – не спекулятивний прибуток, а страхування ризиків (хеджування цін). І розмір їх позицій для хеджу демонструє настрої і бачення таких учасників.
Ще одне варте уваги джерело – це настрої інвесторів. Індикаторів із цієї групи є доволі багато, наприклад, це може бути опитування американської асоціації приватних інвесторів. Вони щотижня проводять опитування і публікують результати.
У мисленні другого порядку використовується аналіз через призму реверсивної психології – більшість завжди не права. Тому, зокрема, аналіз екстремальних значень дає багато високоякісних підказок.
І таких джерел є ще ціла серія, не буду зупинятися, щоби на затягувати допис. Зокрема у «Свідомому Інвесторі» я уже розкрив широко цю тему.
З іншої сторони інвестори першого порядку фокусуються на прямих, очевидних та легкодоступних даних. Зокрема, це медіа шум, тобто, стрічка новин та заголовки ЗМІ, постфактум інформацію – наприклад історичні фінансові звіти, шукають якісь патерни – типу технічного аналізу, аналітичні прогнози і т.п.
А особливо деструктивними є соціальні мережі. Інвестори першого порядку часто сприймають інформацію в соціальних мережах як джерело потенційних ринкових ідей та прояв колективного розуму. Але дослідження доводять зворотне – соціальні медіа є інструментом вилучення капіталу в непідготовленого натовпу.
Тому, якщо ви хочете отримати реальну перевагу на ринку, то зважайте, якою інформацією і як, ви користуєтесь.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Доступ до прикладного інвестиційного контенту:
- Прикладна і розширена аналітика
- Угоди в реальному часі (із поясненням логіки та обговоренням)
- Склад моїх портфелів та перспектив для угод
- Пряме спілкування
- Цикл матеріалів із власного досвіду “Свідомий інвестор” (в розробці)
- Регулярні практичні матеріали
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
Реєструючись за цим посиланням, ви отримаєте у подарунок акцію однієї із публічних компаній (детальніше тут).
Інвестування завжди пов’язане з ризиком втрати капіталу
Найкраща криптобіржа, якою я користуюсь:
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
💰 Безкоштовний веб застосунок “Розумні Гроші”>>>
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.