У сторону дивідендних інвесторів часто можна почути, що вони просто не знають математики. Якщо компанія платить щедрі дивіденди, то вона не має потенціалу до зростання, і тому ділиться грошима із акціонерами.
Є зауваження, що дивіденди узагалі непотрібні, оскільки, можна просто продати акції і отримати прибутки. Та й узагалі, акції росту завжди будуть показувати краще зростання за дивідендні акції.
У компаній які не платять дивіденди інколи є переваги. Але не рідко, ці переваги не є вагомими для інвестора, а також не рідко, ці переваги перетворюються у недоліки. І у цьому дописі, ми розберемо питання дивідендних компаній та компаній, що не платять дивіденди.
Давайте почнемо зі зворотного питання – коротко розберемо основні причини, у чому саме, компанії, що не платять дивіденди мають перевагу.
По-перше, це – реінвестування прибутків. Тобто, гроші яка заробила компанія, не покидають її, а реінвестуються у розвиток чи розширення компанії, щоби у майбутньому заробляти ще більше.
По-друге, це – податкова оптимізація. Американські компанії виплачують 21% податку на прибуток корпорацій із дивідендів, а потім, ще й інвестор платить податок на дивіденди. Фактично, виходить подвійне оподаткування.
По-третє, це – збільшення вартості компанії. Оскільки гроші не виводяться із компанії, то її балансова вартість не зменшується на розмір виведених дивідендів. А друга сторона, це те, що багато компаній, замість виплат дивідендів проводять зворотні викупи своїх акцій. Це в свою чергу зменшує кількість акцій в обігу, і позитивно вливає на ціну акції.
Тобто, теоретично, компанії, що не платять дивіденди мають безумовні переваги, але давайте розглянемо, чому це далеко не завжди так.
На рахунок реінвестування прибутків, замість виплати дивідендів. Існує популярна думка, що компанії платять дивіденди, оскільки уже не мають куди вкладати свої кошти.
А це, нібито говорить про те, що компанії уже не мають потенціалу до зростання, і вартість таких компаній буде рости повільніше, можливо навіть, відстаючи від середньоринкових показників.
Проте, те що компанія виплачує дивіденди говорить про її зрілість, про надійну і робочу бізнес модель та здатність генерувати стабільні грошові потоки. А це вже скоріш про ефективність інвестицій.
І з іншої сторони, якщо компанія не платить дивідендів, то це не означає, що її акції будуть рости краще. Ось на скріні ви бачите, кілька відомих дивідендних компаній у порівнянні із індексом Nasdaq-100 (товста чорна лінія) і індексом SP500 (товста червона лінія). Важливо, що на цьому графіку не включене реінвестування дивідендів, виключно приріст по ціні.
Порівняння проведено за останні 20 років, щоби захопити більше історії, щоби не попадати на випадкові періоди. І гарно видно, що є багато дивідендних компаній, які випереджують індекс широкого ринку, і навіть технологічний індекс, у який у основному входять акції, які в своїй більшості не платять дивідендів.
Я веду до того, що компанії не можна вибирати виключно по тому, чи платять вони дивіденди, чи ні. Бо як дивідендні компанії, так і ті, що не платять дивіденди можуть як показувати підвищений ріст вартості, так і безнадійно відставати від ринку.
Усе залежить від того, наскільки міцний їх бізнес, скільки він генерує грошового потоку та інших індивідуальних факторів.
Інша популярна ідея полягає у тому, що у дивідендах немає потреби, оскільки у будь-який момент, можна просто продати акції та отримати готівку. І певною мірою, це працює, але тут появляється багато нюансів.
Наприклад, з’являється залежність від таймингу, оскільки ціни на акції не тільки постійно ростуть, але і мають властивість падати у ціні, особливо, якщо на ринку йде ведмежий тренд.
Тобто, залежно від часу угоди, акції можна продати за кращою чи гіршою ціною, і продавши акції у різний час вийде різна сума грошей.
А дивідендні компанії мають перевагу – ви можете із відносно високою точністю планувати свої фінансові надходження. Особливо, якщо вкладати у компанії, які систематично виплачують та збільшують дивіденди.
Це наприклад група компаній – «дивідендні аристократи». Якщо коротко, дивідендні аристократи – це компанії зі стабільним бізнесом (є серія вимог), які постійно підвищують розмір дивідендів із року в рік мінімум останні 25 років.
І в час, коли ціни на акції то зростають, то знижуються, такі компанії приносять стабільний або зростаючий грошовий потік.
Більше того, саме такий дивідендний підхід дає можливість відчувати себе співвласником компанії. Тобто, як співвласник бізнесу, інвестор отримує частину прибутку без потреби продавати акції компанії, тобто, частину бізнесу.
А ще є популярна думка, що дивідендні компанії завжди відстають від компаній росту. Я вже трішки зачепив цю тему, але на основі кількох окремих акцій. Тому, давайте усе перевіримо більш широко. Для цього порівняємо два ETF-фонди. Перший, це VUG – Vanguard Growth ETF, тобто, це фонд компаній росту.
А другий ETF, це – VIG (Vanguard Dividend Appreciation ETF), що є фондом дивідендних компаній. І якщо скласти два графіки, то видно, що дивідендні компанії дуже суттєво програють компаніям росту.
Але це дані всього останні 10 років, і графік не показує усю картину, більше того, це випередження має доволі просте пояснення – останні 10 років на ринку присутня доволі низька ставка ФРС, що є дуже позитивним фактором для компаній росту.
Тому заглянемо глибше. Нажаль, прямого графіку чи просто даних для порівняння дивідендних компаній і компаній росту я не знайшов, але можна скористатися сильно наближеними даними.
Усі компанії, що стабільно платять дивіденди є фактично компаніями вартості, тобто, vulue-компаніями. А тут уже є дані, і якщо поглянути на графік, то видно що на більшій історії (хоча і тут всього лиш 40 років), йде активна зміна домінації між акціями вартості і акціями росту.
Тому, однозначної переваги у прирості саме компаній росту – немає. Усе залежить від ринкової ситуації, тобто, це питання маркет таймингу. Тобто, знову ж таки, дивідендні компанії, у певні періоди, можуть переганяти компанії росту.
Щодо питання податків – то так, звичайно, як компанія, так і інвестор платять податки із дивідендів. Хоча щодо інвестора, то тут спірне питання, бо навіть якщо він не отримує дивіденди, а просто у певний час буде продавати акції, замість отримання дивідендів – усе одно виникає податкове зобов’язання.
І навіть не у цьому справа, а справа у тому, що отримуючи дивіденди ми самі можемо розпоряджатися прибутком компанії. Тобто, уже не менеджери компанії вирішують куди вкладати частку прибутку інвестора, а сам інвестор.
А податок можна сприймати за, таку собі плату за привілею, робити із прибутком усе, що інвестор забажає. Це така собі точка гнучкості.
Можна назад реінвестувати у компанію і збільшити частку у бізнесі. При чому, можна це робити не по поточним ринковим цінам, а коли це дійсно вигідно – я ще зачеплю це питання, у частині про зворотні викупи і їх ефективність.
Можна купити акції іншої компанії чи будь-який інший актив, який у поточних ринкових умовах є більш ефективним, ніж звичайна реінвестиція. А можна просто вивести дивіденди у готівку, і витрачати у реальному світі – це теж необхідно, бо це і є кінцева ціль інвестування, щоби на інвестиціях можна було жити.
І якщо тут порівняти із компаніями, які не платять дивіденди, то отримання таких готівкових коштів може бути виключно через продаж акцій – тобто, це автоматичне зменшення частки у бізнесі компанії. Звичайно, цей варіант має також право на існування, але як на мене, це не самий ефективний варіант для інвестиційного портфелю.
Переходимо до зворотних викупів акцій. Багато компаній, які не виплачують дивіденди, направляють частку прибутку на зворотні викупи власних акцій. Та наскільки ефективно вони це роблять?
Усю ефективність зворотного викупу акцій демонструє поточний графік – він чітко показує пряму кореляцію між вартістю індексу SP500 та об’ємами зворотних викупів.
Тобто, чим вище росте ціна – тим більше компанії викуповують власні акції, а чим нижче – тим менше. А це є контрпродуктивно, це схоже на те, як інвестують початківці, а не як акули бізнесу.
І ще один, трішки старіший графік, але він охоплює більшу історію і підтверджує цей висновок. Чим вище ціна, тим більше купують, а на просадках – викупи мінімальні.
І з іншої сторони цей графік показує як платять дивіденди. Як плюс дивідендів перед байбеками – видно їх плавне і постійне зростання. Так, на кризах чи рецесії дивіденди можуть просідати, але загалом, ця просадка не є великою, та доволі швидко відновлюється. Тобто, дивідендний грошовий потік не припиняється.
А ще є питання психології інвестування. Багато хто звик до практично постійного росту ринку за останні 15 років (після світової фінансової кризи), і вважає, що такий ріст буде вічним.
Але це не так, ринки не можуть постійно рости, оскільки економіка також не може зростати постійно. Економіка має цикли, і час від часу будуть рецесії та великі і довгі просадки. Це нормально, і це потрібно розуміти і враховувати у власній інвестиційній стратегії.
На історії були періоди більше 10 років, коли ринки тільки падали, уже не говорячи про десятиліття бокового руху ціни. І у цей період як раз і відчувається уся перевага дивідендних компаній.
Бо неважливо, що ціна падає, інвестор усе одно отримує свої дивіденди. Так, можливо інколи зменшені, порівняно із нормальним часом, але усе одно є прихід грошей – а це дає можливість бути «на плаву».
Загалом, утримувати акції, що не платять дивіденди, при постійному зниженні їх вартості, я вважаю, що психологічно доволі важко. Особливо, якщо це період у десятиліття, то я думаю, що багато із інвесторів просто не витримали б, закрили усе у збиток, і більше ніколи не повертались би до інвестування.
А ще, дивіденди це гарний інструмент для погашення маржинальної заборгованості по брокерському рахунку. Наприклад, у вас у портфелі немає вільних коштів, але з’явилася хороша можливість проінвестувати.
Тоді, можна використати кошти брокера, але за них потрібно платити відсотки. І дивідендні акції допомагають у цьому. Наприклад, ви взяли угоду на 2% портфелю, при дивідендній доходності портфелю у 4%. У такому випадку, за пів року, тільки дивідендами буде погашена уся заборгованість перед брокером і непотрібно буде пропускати вигідну угоду.
Тому, загалом немає і не може бути відповіді, що краще, дивідендні компанії чи компанії, які не платять дивіденди. Але точно не варто уникати акції, тільки тому, що вони платять дивіденди. Усе залежить від багатьох обставин, тому це потрібно враховувати у власній інвестиційній стратегії.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Мій брокер фондового ринку:
Freedom Finance Europe із можливістю поповнити криптою чи карткою українського банку>>>
При реєстрації за цим посиланням у Freedom24 і поповненні рахунку від 100$, з 13 січня по 28 лютого 2025 діє акція – брокер дарує на рахунок акцію однієї із публічних компаній.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Підтримати розвиток проекту Capitalizator UA фінансово>>>
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.