Американські біржові індекси оновлюють історичні максимуми, все виглядає так, ніби економіка почуває себе прекрасно. Але це не так, економіка штатів точно не в найкращому стані.
У цьому дописі ми заглянемо глибше в економічні показники, як поточні, так і випереджуючі, відносно чого, можна буде зробити висновок про реальний стан економіки.
І починаємо із ринку праці, так як це базовий індикатор здоров’я економіки. Якщо коротко, зайнятість формує можливості споживача заробляти і витрачати – тобто, це прибутки компаній, і відповідно, податкові надходження. З іншої сторони, це зменшує витрати держави на соціальні програми і веде до зниження дефіциту бюджету.
Останні дані по безробіттю, загалом, вийшли доволі непогані – на рівні 4,1%, це трішки вище очікуваного рівня ФРС у 4%, але загалом, по поточному тренду, можна сказати ріст безробіття поки призупинився.
Цей показник забезпечений створенням нових робочих місць. Зокрема, показник Nonfarm Payrolls показав доволі непогані дані – створено нові 147 000 робочих місць без врахування сільського господарства. Хоча тренд на зниження не змінився по цьому показнику, але значення усе одно хороші.
Та хороші вони тільки на перший погляд, поки не заглянути в структуру нових робочих місць, бо саме тут все найважливіше. Із усіх робочих місць – 73 000 це робочі місця створені урядом, а 58 600 – це робочі місця, які фактично фінансуються урядом.
Звичайно, це все теж робочі місця, які отримують зарплату, і можуть тратити її на товари та послуги, але ці робочі місця роздувають дефіцит бюджету, а це уже погано для зростання економіки.
І це доволі велика кількість робочих місць, що фінансується державою. Таке збільшення я можу трактувати тільки як розворот політики трампа на 180 градусів, від ідеї скорочення державних витрат, до максимального роздування дефіциту бюджету. І якраз цього побоювався Павелл, коли зробив паузу у зниженні ставки, та як видно, не даремно. Але це ми розглянемо в деталях трішки далі.
А самі важливі галузі, як наприклад, виробництво – скоротилися на 7 000 робочих місць. Тому, реальну кількість робочих місць, які дають додану вартість для економіки гарно показує індикатор ADP Nonfarm Employment – це дані, які розраховуються автоматично і без державного втручання, та включають тільки приватний сектор.
І по цим даним, гарно видно реальність стану ринку праці – чіткий тренд на скорочення, а по останнім показникам узагалі зайшли у зону від’ємних значень. Це вперше із 2021 року. Тобто, приватний сектор активно скорочується.
Ці дані підтверджуються також випереджуючими показниками ринку праці, тому, давайте коротко розглянемо і їх, що вони демонструють.
Пройдемось по ланцюжку. Першим, що вказує, що на ринку праці щось не так, це потреба у понаднормовій праці. Це означає, що немає стільки роботи, щоби потрібно було платити працівникам понаднормові.
По цьому показнику ми бачимо зниження ще із 2022 року, а на даний час, цей показник крутиться біля значення у 3,5 години. Тобто, якщо не враховувати періоди рецесій (бо під час рецесії він, само собою, також знизиться), цей показник знаходиться на рівні 80х років.
Наступним на черзі йде скорочення тимчасового персоналу. Це уже є більш сильний сигнал, так як уже йдуть фактичні скорочення. І саме тимчасові працівники самі перші відчувають на собі зміну в попиті на робочу силу. Постійний ключовий персонал бізнес старається тримати до кінця, а от тимчасовий – перший йде на скорочення.
І по графіку ми бачимо, що тимчасовий персонал активно скорочується, а якщо подивитися на останні рецесії, то вони починалися зі значень, на яких зараз знаходиться цей показник.
Наступний індикатор, який починає демонструвати послаблення ринку праці – це середня кількість робочих годин на тиждень. Середня кількість робочих годин чітко показує реальну завантаженість працівників. Цей показник уже не про очікування росту чи спадання ділової активності, а саме про реальність.
І ми бачимо, що кількість робочих годин постійно знижується, тобто, для постійних працівників не вистачає роботи. Їх завантаженість постійно знижується, а це прямий показник зниження потреби у праці.
Якщо поглянути із іншої сторони на це, то видно що знижується також приріст заробітної плати. Так, зарплата росте, але темпи знижуються, і це, до речі, без врахування інфляції. Ми більш детально на цей показник поглянемо уже коли будемо розглядати можливості споживачів.
А також, прямим випереджуючим індикатором ринку праці є кількість вакансій, яка має чіткий тренд на зниження. Тобто, бізнесу що разу потрібно менше працівників.
Наступним випереджуючим індикатором, є Continuing Jobless Claims. Це індикатор відображає, скільки безробітних отримують виплати по безробіттю – і як видно із графіка, кількість таких осіб постійно росте.
І останній цікавий показник ринку праці – це кількість робочих місць повної і неповної занятості. Думаю тут зрозуміло, що коли зростає повна занятість – це є ознака здорової економіки, оскільки, бізнес впевнений у діловій активності, і бачить перспективи у наймі постійних працівників.
Але зараз ситуація не така, йде зростання тренду наймання саме працівників на неповну зайнятість, і це не добре.
Тобто, загалом, усі без виключення випереджуючі індикатори вказують на те, що йде скорочення ділової активності, і навіть прямі дані ринку праці, як рівень безробіття та нон-фарми, також натякають про це.
Що ще потрібно знати про ринок праці, то це те, що рівень безробіття в кращому випадку синхронний, а загалом, це індикатор, що запізнюється. Та в рідкісних випадках він дає випереджуючі сигнали, як це було у 2008 році, і як це є зараз.
До речі, закінчуючи із ринком праці, є дуже показовий графік річної зміни показника Nonfarm Payrolls з порівнянням, коли наступали рецесії. Звичайно, так прямо в лоб, неможна застосовувати цей індикатор, але статистика річ вперта.
Переходимо до більш прямих показників ділової активності. Перший такий індикатор – це виробничий PMI. Цей індикатор демонструє зростання чи спадання економіки у виробництві, і він є доволі точним. Особливістю цього індикатора є те, що він має випереджуючий характер.
І на даний момент, цей індикатор знаходиться нижче значення 50, тобто, показує скорочення ще із кінця 2022 року
А якщо взяти Non-Manufacturing РМІ, тобто, сферу послуг – то цей індикатор знаходиться біля значення 50, і кілька раз уже заходив у зону скорочення. На відміну від виробничого РМІ, даний індикатор є синхронним, тобто, він показує те, що відбувається зараз. І згідно тренду та поточним значенням, можемо зробити висновок, що в реальному часі економіка плавно занурюється у скорочення.
Якщо подивитися із іншої сторони, наприклад, через діловий оптимізм від NFIB, то там також ми бачимо скорочення. Малий бізнес, по цілій серії показників не бачить оптимізму.
Такий ряд індикаторів можна продовжувати, але всі вони будуть показувати скорочення, тому немає змісти витрачати ваш час.
Перейдемо краще до того, як справи у споживачів товарів і послуг, оскільки за рахунок їх можливостей купувати, яка раз і залежать прибутки бізнесу.
Почнемо із зарплат, ми уже трішки зачіпали це, але подивимось із іншої сторони, а саме у порівнянні із інфляцією. І ми бачимо чітку картину, яку частину від росту зарплати забирає інфляція, тобто, рік до року реальна зарплата зростає на 1-2%, і це враховуючи, що у 2021-2022 році, відбувалося фактичне зниження реальної зарплати.
Ну і звичайно, сам фактор, що приріст номінальної зарплати знижується не несе у собі нічого доброго.
Переходимо до іншого питання – до кредитного навантаження споживачів. А тут ми чітко бачимо, що борг постійно зростає, причому, як за іпотеку, так і по іншим зобов’язанням.
Але, саме зростання суми кредиту, загалом, може бути і позитивним фактором, оскільки це розширює споживання, і відповідно доходи бізнесу. А погано зараз чи добре, що росте борг, може розповісти тільки спроможність його погашати.
І як ми бачимо – із цим великі проблеми. Йде абсолютне зростання затримок по виплатам за кредитами, починаючи від кредитних карт, де протермінування більше 12% та сумарно інших зобов’язань (більше 9%), і аж до протермінування по іпотеці. Показник затримок по іпотеці почав зростати тільки із кінця 2024 року, і досяг майже 1%. І до того всього, закінчилися пільги Байдена по студентським кредитам, і вони практично з нульового рівня підскочили майже до 8%. При чому, зверніть увагу, що це протермінування за 90 днів і більше, тобто, за доволі вагомий період.
А це значить, що споживачі масово не справляються із кредитами. І тут, крім їх доходів, велику роль зіграла і ставка по кредитам. Наприклад, ставка по кредитним картам зросла до рівня вище 21%, і утримується там доволі довго – це високий показник.
І схожа ситуація по іпотеці – ставка становить трішки менше 7%, що для штатів є дуже високе значення. А на ці комерційні ставки прямо впливає ставка ФРС, яку із великою ймовірністю, поки в економіці не настане рецесія, Павелл відчутно не буде знижувати. Але про це ми поговоримо детальніше далі у дописі.
А зниження доходів і зростання вартості обслуговування боргів приводить до зростання виплат по боргам відносно заробітків споживачів. І це величезні суми, які стрімко виросли в 2022-23 роках, але і на зараз продовжують зростати. Тобто, це гроші, які йдуть фінансовим компаніям за уже отримані товари і послуги, ці гроші фактично не поступають в реальну економіку.
Давайте подивимось на заощадження американських споживачів, як на певну подушку, для майбутнього споживання. Але тут також очікувано не дуже все добре – заощадження також на мінімальних рівнях. У споживачів немає запасу міцності.
Тобто, споживач має зниження темпів росту реальної зарплати, він високо закредитований, і до того ж, має великі виплати по кредитами, які не завжди має можливість оплатити вчасно. При цьому, якихось заощаджень, як у нас говориться «на чорний день», у споживача немає.
І це підтверджують дані із багатьох показників, зокрема індекс від мічиганського університету, показує активний тренд вниз по настроям споживачів. Споживачу що разу стає важче і важче, а це знайде свій вихід у доходах компаній.
З іншої сторони, на це прямо вказують продажі в роздрібній торгівлі і громадському харчуванню. Рівень продажів застиг на позначці 2021 року і перестав зростати.
А полегшити усе це могло б зниження ставки ФРС, оскільки це знизить видатки для споживачів. Тому що, це призведе до зниження ставки по кредитам, а також, дозволить перекредитувати невигідні кредити по нижчим ставкам.
Ну і для бізнесу також – кредитні лінії стануть дешевшими, ділова активність відповідно зросте, а також, у споживачів вивільняться кошти, які вони направлять на споживання, а значить, доходи бізнесу будуть рости. Але, швидкого зниження ставок не варто очікувати.
Отож, що у нас по перспективам по ставці ФРС. Рівень інфляції по PCE, що є основним показником інфляції для ФРС знаходиться на значенні 2,3%, що практично є на цільовому рівні у 2%. А якщо взяти труфляцію, то інфляція уже знаходиться нижче 2%, і загалом, знаходиться на рівні таргету.
І другий мандат ФРС, а саме безробіття, теж має тренд на погіршення. Тобто, фактично, для ФРС усе готове щоби знижувати ставку, але вони це не роблять.
І логіка цього доволі зрозуміла – ФРС боїться зростання інфляції, із-за неузгоджених дій трампа. Спочатку це була тарифна політика, яка загалом, поки не показала себе у цінах, але це ще може бути попереду.
А зараз добавився «великий чудовий закон», який за 10 років може збільшити видатки бюджету на 3,4 трильйони доларів. Я не буду вдаватися у деталі закону, бо там є загалом і позитивні речі які можуть спрацювати. Але саме зростання дефіциту бюджету, опосередковано може призвести до зростання інфляції.
Тобто, ні одне, ні друге – не є гарантією того, що інфляція буде зростати, але штати бачили у своїй історії стагфляцію, яка почалася у 1970 і тривала майже 10 років. Тому, Павелл в очікуванні, коли інфляційні ризики пропадуть, і тільки тоді зможе діяти, щоби не допустити стагфляцію знову. І як на мене, його дії максимально правильні.
А якщо знизити ставки зараз, то буде втрачений один із самих ефективних інструментів для роботи із інфляцією. Із іншої сторони, велика різниця між ставкою ФРС та інфляцією, сама по собі тисне на інфляцію в сторону зниження.
А ще одна сторона – це те, що федрезерв активно спостерігає за ринком облігацій. ФРС звичайно може повністю самостійно встановлювати ставку, але вони враховують дані по дохідності облігацій, щоби їх рішення було ефективним, і відповідало ринковим умовам.
Наприклад, дохідність 10-річних облігацій сприймається як довгострокова оцінка інфляції інвесторами. І зараз ця дохідність на доволі високому рівні.
Тому, плавне зниження ставок ми скоріш за все будемо бачити, за умови зниження інфляційних ризиків (за версією ФРС). Але суттєве зниження ставки буде тільки коли почнеться повноцінна рецесія. Навіть не коли вона почнеться, бо вона можливо уже почалася, а коли економіка і ринки будуть стикатися із наслідками рецесії.
І ще два слова на рахунок «великого чудового закону», чи може він підняти ринки вище? Абсолютно може, чи буде так – не знаю, але враховуючи що ринки уже екстремально переоцінені по усім показникам, це буде ознакою ейфорії, і великий капітал буде ще більш масово продавати акції і інші ризикові активи.
Тому, зараз головне розуміти, що бульбашка – як пружина, чим більше її розтягнути, тим швидше і глибше піде вниз.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та youtube-канал.
Отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного, і одночасно підтримати розвиток проекту Capitalizator UA – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.