Чи справді інвестування у індекс S&P 500 є хорошим рішенням? Щоби відповісти на це питання, потрібно серйозно підійти до питань плюсів і мінусів такого інвестування, а особливо – до ризиків (як прямих, так і не очевидних). Тому у цьому дописі ми розкриємо ці питання, а також, я поділюсь як я, зі сторони власної практики, працюю із індексним інвестуванням.
Індексне інвестування є одним із найпопулярніших методів вкласти гроші. Навіть топові інвестори, такі як Уоррен Баффет рекомендують вкладати саме у індексні фонди.
Але покупка індексу S&P 500, насправді, не є таким однозначним рішенням. Та почнемо із деяких основ – дуже коротко. Я розумію, що багато з вас уже знає це, але деякі моменти варто закріпити, щоби ми розмовляли одною мовою.
І так, S&P 500 це напевно найбільш відомий біржовий індекс у світі. На сьогодні капіталізація цього індексу становить приблизно 45 трильйонів доларів при повній капіталізації американського ринку у розмірі 54 трильйона доларів.
Тобто, капіталізація індексу становить більше 80% усього фондового ринку США. Часто S&P 500 позиціонують як індекс, куди входять найбільші 500 публічних компаній США, але насправді їх не завжди там 500 – їм може бути трішки більше, чи трішки менше. Наприклад, на даний момент у індекс входять 503 компанії.
Щоби попасти у індекс, компанії мають відповідати деяким критеріям, наприклад, компанія мають бути тільки із США, капіталізація має бути не менше 18 мільярдів, є вимоги до прибутковості, ціни акції і так далі.
Але якщо навіть компанія відповідає усім вимогам, вона не попадає у індекс автоматично. Цей індекс не є повністю пасивним, як думають багато інвесторів, у ньому все ж таки є управління.
Існує індексний комітет, який вирішує які компанії варто включити у індекс, які виключити, також, цей комітет може змінити вагу компанії у індексі (тобто, скільки відсотків у індексі займає кожна конкретна компанія). До речі, перегляд складу індексу проводиться щокварталу.
І ще одне питання яке відноситься до індексного інвестування – який інструмент дозволяє інвестувати у індекс. Думаю більшість здогадується – це ETF фонди. Якщо ви ще не знайомі із таким інструментом – то, якщо коротко сказати, ETF це такий фонд, що повторює певний індекс. У випадку із індексом S&P 500 – фонд утримує на балансі ті ж акції, та у такій же пропорції як у індексі. А основний плюс ETF фонду це те, що його акції можна вільно купити або продати на біржі.
А тепер, спочатку переходимо до переваг, а потім і до недоліків цього індексу – так, недоліки і ризики також існують, при чому, деякі з них доволі небезпечні і про них багато інвесторів можуть навіть не здогадуватися.
Перший, самий очевидний плюс індексу S&P 500 – це широка диверсифікація. У індекс входять підприємства зі всіх секторів економіки, від найбільш популярних на даний момент технологічних компаній (вага яких становить майже третину індексу), а також фінансових та охорони здоров’я, і до компаній, що займаються видобутком і нерухомістю.
Наступна перевага – це автоматична зміна компаній і ваги у індексі. Ось як виглядав топ індексу S&P 500 на 1 січня 2024 – зверніть увагу як на компанії, що входять у індекс та їх вагу.
А тепер погляньте як виглядали найбільші 20 компаній, що входили у індекс 20 років тому – у 2004 році. Багато цих компаній уже пасуть задніх у індексі.
Таким чином, вам не треба слідкувати за змінами у компаніях, у ETF фонді на S&P 500 управлінці самі слідкують за складом індексу і вагою компаній у ньому.
А якщо би ви самі купували акції із індексу, то вам би прийшлось щокварталу змінювати вагу акцій, якісь купувати, якість продавати. І це не основна проблема – при продажу акцій у прибуток, вам би прийшлось ще й платити податок щоразу, а це би суттєво зменшило ефективність інвестування.
Я вже мовчу, про те, який капітал потрібен, щоби відтворити індекс.
Наступний плюс – повна пасивність інвестування. Вам не треба слідкувати за десятками компаній, витрачати вільний час і вихідні на вивчення фінансової звітності.
Вам навіть не потрібно вміти читати звітність чи знати які компанії у портфелі індексу – індексний комітет та менеджери ETF фонду, через який ви інвестуєте все зроблять самі.
Наступний плюс – це довгострокова історія і продуктивність S&P 500. Індекс показує постійний довгостроковий ріст, середня прибутковість із 1983 року із врахуванням дивідендів становить 11,51%.
І навіть, якщо врахувати інфляцію, то очищена від інфляції дохідність становить 8,46%.
Таким чином, якщо б у 1983 році вкласти у індекс SP500 100 доларів, то на сьогодні прибуток склав би більше 9000 доларів, тобто, ваш рахунок виріс би на 8900%.
Але не забуваємо, що минула дохідність не гарантує такої ж дохідності у майбутньому. В будь якому випадку, інвестувати у інструмент із історією більш комфортно, ніж у щось нове.
А ще можна порівняти дохідність індексу S&P 500 із дохідністю різних інституційних інвесторів чи хедж фондів. Так от, у середньому 80% із активних фондів відстають від S&P 500 за 10 років своєї діяльності. За 20 років цей показник перевищує 90%.
Тобто, тут також вибір в сторону інвестування у біржовий індекс очевидний.
Наступний плюс індексного інвестування – це безпека. ETF є доволі безпечним інструментом, який захищений не гірше ніж звичайна акція. Кожен ETF сертифікується комісією по цінним паперам і біржам, та надалі регулюється нею.
Фонди ETF регулярно проходять аудит і щоденно, до відкриття торгової сесії публікують інформацію про власні активи.
Проте, 100% безпеки не буває, про це ще поговоримо далі у дописі.
Ще один момент, вартий уваги – це те, що індекс розраховується у американському доларі. Тому, це може бути одночасно як плюсом, так і мінусом.
Плюс у тому, що накопичується вартість портфелю і виплачуються дивіденди у світовій резервній валюті. Тобто, якщо гривня буде знецінюватися, то на цінність портфелю це не буде впливати.
Проте інша сторона цього – це сплата податків. При фіксуванні інвестиційного прибутку в Україні за умови девальвації гривні вийде більша податкова база, тобто сам податок зросте не тільки у гривні, але і у доларі.
Звичайно, ми не можемо наперед сказати, що гривня буде падати у вартості відносно долара, це тільки припущення побудоване на попередній історії. Просто потрібно мати це на увазі.
Хоча у цій історії, можна захеджувати себе покупкою готівкового долара – за рахунок росту його курсу (у випадку здешевлення гривні), буде погашена курсова різниця податку. А може, колись відновлять ф’ючерс на гривню-долар, це ще спростить хеджування. Проте, кожне хеджування зменшує ефективність інвестування.
А тепер перейдемо до мінусів і ризиків. Перше що ми розглянемо, це дохідність порівняно із міжнародними ринками. Хоча на даний момент індекс S&P 500 суттєво випереджує міжнародні ринки, але так відбувається не завжди, є доволі довгі періоди, коли американський ринок суттєво відстає.
На малюнку ви бачите там де помаранчеві стовпчики, там американський ринок відстає від міжнародних ринків, а жовті стовпчики – американський ринок випереджує міжнародні ринки.
Тому, не потрібно будувати собі ілюзій, що американські акції завжди кращі.
Наступний ризик полягає у надмірній концентрації індексу у технологічних компаніях. Ця концентрація приводить до надмірного росту цієї групи компаній, так як вага цих компаній більша за інші у індексі, тобто купуючи акції ETF на S&P 500 ви найбільше вкладаєте саме у ці технологічні компанії порівняно із іншими.
І поки притоки капіталу у ETF фонди ростуть – усе добре, але якщо притоки капіталу стануть падати – то тепер саме із цих компаній будуть забирати кошти найбільше, а це може вдарити як по ціні на акції технологічних компаній, так і на індекс S&P 500 загалом.
Концентрація капіталу у невеликій групі активів, історично майже завжди призводила до негативних наслідків.
А ще треба розуміти той факт, що інвестування у індекс йде через ETF фонд, тобто, через посередника. А там де посередник – там додаткові ризики контрагента.
Звичайно, як я говорив, ETF – це безпечний інструмент, але не буває нічого безпечного на 100%. Узагалі структура ETF фонду побудована так, що навіть при банкротстві провайдера фонду, усі активи інвесторів відокремлені від активів провайдера і мають бути у безпеці.
Для цього кожен ETF проходить аудит і їх результати подає у комісію по цінним паперам і біржам. І це все працює в ідеальному світі. Але, ми не живемо в ідеальному світі.
Просто для прикладу, фонд Берні Медоффа під назвою «Madoff Investment Securities» щороку успішно проходив аудит, комісія по цінним паперам і біржа проводила перевірки, але він усе одно виявився звичайною примітивною пірамідою, яка виплачувала гроші старим інвесторами за рахунок нових.
Жодним чином не хочу налякати, просто неможна нічого виключати.
Узагалі, якщо взяти тему ETF фондів, то вони самі по собі крім ризику провайдера несуть цілу серію ризиків, наприклад, обнулення фонду, відтік інвесторів, закриття, так звана «помилка відстеження» та інше. Рекомендую для ознайомлення у дописі «Банкротство ETF».
До речі, найбільшими провайдерами ETF фондів є компанії BlackRock, Vanguard і State Street. Сумарно їх портфель містить фондів на 5,8 трильйона доларів, щоби відчути багато це чи мало, то ВВП США за перший квартал 2024 року становить 28,2 трильйони, тобто, активи ETF фондів цих провайдерів становлять 20% ВВП найбільшої економіки світу. Як на мене це дуже багато.
І ще один момент – це відношення власної капіталізації до активів в управлінні. Наприклад, у BlackRock під управлінням знаходиться активів на майже 10,5 трильйонів доларів (це не тільки ETF), а капіталізація компанії трохи більше 110 мільярдів, тобто, вони управляють активами майже в 100 раз більше ніж власних.
Це умовно таке собі плече. Суть полягає у тому, що якщо потрібно буде навіть тимчасово перекрити якісь витрати по фондам власними активами, то просто не буде чим, якщо розмір цього перекриття буде перевищувати всього 1% від активів під управлінням.
Я розумію, що технічно це ніби не можливо – усе ж зарегульовано, але ніхто не відміняє людський фактор.
Тому, потрібно зважувати усі «за» і «проти». Особисто я для довгострокових інвестицій використовую прямі акції, а не індексний фонд. Я виходжу із того, що акції я умовно беру на завжди, і тому хочу захистити себе від будь яких ризиків, навіть таких, ймовірність реалізації яких надзвичайно низька.
Звичайно «беру акції на завжди» це умовно, так як якісь компанії будуть купувати у портфель, якісь продавати – суть у тому, що цей портфель буде постійно у акціях, без спекуляцій. Таким чином, мої інвестиції знаходяться у прямих інструментах – у акціях, а не у похідних інструментах, як ETF фонд.
Акції я не відбираю сам – я не особливо вірю у те, що можна активно відбирати акції і перегнати ринок (якщо великі фонди не можуть, то яка у мене може бути перевага). Я користуюсь специфічним індексним інвестуванням, я описав його у дописі «Портфель грошового потоку».
Отож, ризики контрагента я прибрав, але за це приходиться платити. Наприклад, при продажі однієї акції, щоби купити іншу – приходиться закривати позицію, а значить, у випадку отримання прибутку приходиться платити податок. Тобто, безпека коштує грошей.
А якщо я проводжу спекулятивні позиції – то працюю виключно із ETF фондами, це максимально зручно купити чи продати увесь ринок одним інструментом.
Як поступати вам – вирішувати тільки вам, це залежить наскільки вагомими ви бачите ризики фондів для себе. Це доволі індивідуальна справа. Єдине що можу сказати, якщо у вас поки невеликий депозит то використання ETF буде безальтернативним, а уже коли рахунок підросте, то тоді уже будете вирішувати.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.