Випереджуючі індикатори ринку праці

Безробіття – це один із ключових показників як у США, так і будь-якої іншої економіки, і відповідно, має практично прямий вплив на ринок акцій та біржові індекси. Та проблема у тому, що у більшості випадків, безробіття є поточним або запізнюючим індикатором.

Але, є серія показників, які мають випереджуючу властивість до показника безробіття, і використовуючи комплекс таких показників, можна з великою ймовірністю прогнозувати стан ринку праці.

Тому, у цьому дописі, ми розглянемо такі індикатори, їх логіку, а також, розкажу про зв’язок між безробіттям та фондовим ринком. Окрім цього, поглянемо на структуру даних по безробіттю, оскільки і там є показники, які прямо вказують на здоров’я економіки.

Почнемо зі зв’язку між ринком праці та динамікою фондових ринків, щоби чітко бачити високу вагу даних по безробіттю. Це важливо розуміти, щоби був причинно-наслідковий зв’язок, чому безробіття є надважливим індикатором.

Основне що транслює безробіття – це можливості споживачів витрачати кошти. Тобто, витрати споживач це основа для здорової економіки, якщо споживач має можливість витрачати кошти, то це дає можливість бізнесу заробляти, і відповідно – економіці зростати.

А для того, щоби загалом споживання було у нормі потрібно два фактори – низький рівень безробіття і зростання реальних зарплат. Проте, зростання реальних зарплат, фактично повністю залежить від рівня безробіття. Це питання звичайного попиту і пропозиції – чим вище безробіття, тим більше людей шукають роботу, і тим більша конкуренція, а значить – можна платити менше. Про це ми детальніше поговоримо далі.

Тобто, один із самих важливих показників для здоров’я економіки є здоров’я ринку праці.

Інший фактор, що абсолютно прямо впливає на фондовий ринок, та й узагалі на ринок ризикових активів (крипта, нерухомість і т.п.) – це ставка ФРС. Загалом, ФРС дивиться на два ключових фактори – це інфляція і безробіття.

На даний момент (коли я пишу цей допис) із інфляцією усе в нормі, тому основна увага приділяється саме безробіттю.

А важливе це тому, що якраз ставка ФРС є основним інструментом для пом’якшення монетарної політики чи її посилення. А це визначає притоки і відтоки капіталу із класу ризикових активів. Думаю, що ви помічали, що абсолютним драйвером динаміки ринку акцій, крипти і навіть нерухомості є ліквідність. Із-за масового росту об’ємів пасивного індексного інвестування, фундаментальний аналіз акцій все більше відходить на задній план – повторюватися не буду, у мене є окремий допис на цю тему.

А ще безробіття має властивість не відновлюватися саме по собі (маю на увазі ефективно), для його відновлення потрібне економічне стимулювання – тобто, знову ж таки, прямий вплив на економіку, та відповідно і на ринки. Так, безробіття може самостійно приходити в норму, але це дуже повільний процес, який може призвести до затяжних криз, тому такий сценарій жодна держава не буде допускати.

Дуже гарно демонструє порівняння співзалежності зростання безробіття і економічних криз поточний графік, де видно, що кожна криза супроводжується стрибком безробіття. І по графіку виглядає, що безробіття, часто виникає після криз, але це не так – просто дані по безробіттю часто запізнюються, саме тому потрібно аналізувати випереджуючі індикатори безробіття, щоби бачити повну картину. Чим ми і займемося.

Отож, випереджуючі індикатори ринку праці. Одразу наголошу, що посилання на усі індикатори, про які я буду говорити, я залишу внизу допису – ви зможете собі зберегти їх та самостійно проводити аналіз.

Першим дзвіночком, який показує на те, що можливі проблеми на ринку праці – це середня кількість понаднормових годин на тиждень.

Але давайте спочатку розберемо, чому узагалі скорочуються робочі місця. Занятість, як я вже говорив – це прямий показник стану економіки. Якщо попит на товари і послуги активно зростає, то компанії набирають людей, якщо йде спадання попиту – то нові робочі місця не створюються, або навіть йде їх скорочення.

Тобто, якщо певний бізнес бачить тимчасове скорочення ділової активності, то свій персонал, в основному, вони звільняти не будуть. Їм простіше тимчасово втрачати виплачуючи заробітну плату, ніж потім шукати нового працівника, витрачати час і гроші на його навчання. Тому, безпосередньо зростання безробіття є уже явним показником охолодження економіки.

Тому, понаднормові години – це сама перша реакція бізнесу на економічний стан. Бо якраз, коли йде зростання ділової активності – то першим зростає кількість понаднормових годин. Причина проста, заплатити за понаднормові часто простіше, ніж набирати нових людей. Хоча, якщо уже йде активне зростання, то звичайно, і нові робочі місця також відкриваються.

І навпаки, коли ділова активність спадає, то самим першим зменшуються саме понаднормові години. Це ще далеко не ознака проблем, але це перший дзвіночок.

Наступним на черзі йде скорочення тимчасового персоналу. Це уже є більш сильний сигнал, так як уде йдуть фактичні скорочення. І саме тимчасові працівники самі перші відчувають на собі зміну в попиті на робочу силу.

Постійний ключовий персонал бізнес старається тримати до кінця, а от тимчасовий – перший йде на скорочення. І відповідно йде зворотній процес – при рості ділової активності спочатку набирають тимчасовий персонал, а якщо бізнес впевнений у подальшому зростанню, то уже йде збільшення постійного персоналу.

Наступний індикатор, який починає відчувати послаблення ринку праці – це середня кількість робочих годин на тиждень. Але спершу запрошую вас підписатися на мій телеграм канал по інвестуванню, так як я практикуючий інвестор, всі дописи там тільки по ділу – уся інформація прикладна і без води.

Середня кількість робочих годин чітко показує реальну завантаженість працівників. Цей показник уже не про очікування росту чи спадання ділової активності, а саме про реальність.

По його трактуванню, думаю також зрозуміло – якщо кількість годин скорочується, це означає, що немає стільки роботи, щоби завантажити нею працівників, тобто поточний стан ділового клімату погіршується.

І відповідно, коли кількість робочих годин зростає, це означає – що росте завантаження працівників, відповідно ділова активність також зростає.

Схожим індикатором є середня погодинна заробітна плата. Він напряму пов’язаний із кількістю робочих годин – чим більше годин занятості, тим більша заробітна плата, оскільки з’являється дефіцит праці.

Сайти із економічними індикаторам надають більшу вагу саме індикатору із погодинною зарплатою, але як на мене, кількість робочих годин несе первинний характер.

Окрім цього, статистика по погодинній зарплаті показує номінальні значення, тобто не враховує інфляцію, що уже робить його значення не зовсім об’єктивними і завищеними відносно реальності (крім рідкісних випадків дефляції).

Наступний вартий уваги показник – це рівень звільнень за власним бажанням (Job Quit Rate). Це уже оцінка ринку праці із зовсім іншої сторони, а саме зі сторони працівника – наскільки він впевнений у тому, що знайде кращу роботу. Цей показник вимірюється у % кількості людей, що звільнилися самостійно до усіх працівників загалом.

Щоби розуміти логіку цього індикатора давайте прояснимо, чому працівник може самостійно звільнятися. Звичайно, причин може бути багато, але основна причина – це те, що працівник знайшов краще робоче місце, можливо із більшою заробітною платою.

Тобто, це тоді, коли на ринку праці є попит на робочу силу і роботодавці готові платити більше, і навіть переманювати працівників, тобто ділова активність зростає. Тому, у періоди зростання ділової активності цей показник також росте.

І відповідно, коли ділова активність знижується, тобто економіка скорочується, рівень самостійних звільнень працівників знижується, вони навпаки тримаються за свою роботу.

Далі у нас йде показник відкритих вакансій. Щомісяця бюро статистики праці публікує дані по JOLTS Job Openings, що показує кількість відкритих вакансій, які підприємства намагаються заповнити.

Логіка показника кількості відкритих вакансій доволі проста – чим більше відкритих вакансій, тим більше підприємства шукають працівників, і відповідно, це ознака розширення ділової активності. Тобто, зростання кількості відкритих вакансій – це ознака активно зростаючої економіки.

Якщо ж кількість вакансій скорочується, то це відповідно ознака охолодження економіки, оскільки у підприємств немає стільки об’ємів робіт, щоби залучити велику кількість працівників. І відповідно, це свідчить про потенціал скорочення економіки.

Якщо підсумувати цей показник, то він відображає попит на робочу силу.

Наступним, часто випереджуючим індикатором, є Continuing Jobless Claims. Це індикатор відображає, скільки безробітних отримують виплати по безробіттю. Сюди входять як безробітні які тільки почали отримувати виплати, так і ті, які уже продовжують їх отримувати.

Загалом, ще є індикатор суто по первинним заявкам – Initial Jobless Claims, тобто, тут враховуються тільки ті, хто вперше подався на отримання виплат по безробіттю. Але цей індикатор не має особливого випереджуючого характеру, він скоріш одночасний із безробіттям.

А от уже сумарні заявки, тобто накопичена кількості людей, що отримують такі виплати, несе у собі якісну інформацію, куди рухається ринок праці.

Цей індикатор інтерпретується доволі просто – якщо кількість людей, що отримують виплати зростає, то це означає, що попит на робочу силу низький, тобто йде спадання ділової активності. І відповідно, якщо кількість таких осіб зменшується, то це ознака зростання попиту на робочу силу і відновлення ділової активності.

Цей індикатор, це фактично протилежність до кількості відкритих вакансій, але трішки під іншим кутом.

І ще один важливий показник, який багато хто не бере до уваги, це дані по ринку праці від федерації малого бізнесу. Чому ці дані важливі – є дві основні причини. По-перше, малий бізнес це приблизно 50% від усього ринку праці. А друге – дані подаються не від державних структур, де не виключається маніпулювання ним, щоби покращити статистику, а окремою організацією. Тобто, це виходить іще одне альтернативне незалежне джерело даних.

Якщо коротко, то тут зі всіх даних, як випереджуючий, мені особливо цікавий один індикатор – це показник, чи малий бізнес наймає працівників, тут якщо позитивне число, значить набирає, а якщо від’ємне – то навпаки, скорочує.

Загалом, там є більше статистики, але цей для мене ключовий. Отож, із основними індикаторами, які мають випереджуючий характер – ми розібралися, а важливі висновки по ним, я розповім трішки далі.

А зараз переходимо до структури ринку праці, бо навіть нормальний показник рівня безробіття аж ніяк не говорить про те, що ринок праці зараз здоровий. Ми глибоко занурюватися не будемо, бо у цьому немає потреби тільки глянемо два ключових показники.

Перший це кількість постійних і тимчасових робочих місць. Загальна статистика по безробіттю рахується трішки хитрувато, туди додаються усі робочі місця, але із погляду на якість занятості, то тут є велика різниця.

Коли зростає % робочих місць на повну занятість – це ознака економіки яка зростає, оскільки бізнес впевнений, і може набирати працівників на весь день. І навпаки, якщо зростає кількість робочих місць із неповною занятістю – це ознака скорочення ділової активності

Інша сторона ринку праці – це де саме відкриваються робочі місця. Наприклад, той же індикатор Non Farm Payrolls, включає у себе держаний сектор.

Тобто, туди входять робочі місця, що створені державою – це чиновники, працівники різних соціальних служб, агенцій і так далі. Але основна проблема таких робочих місць це те, що вони не створюють додаткової вартості, вони навпаки, збільшують державні витрати.

Тому, більш точним буде дивитися на такий індикатор як Private Nonfarm Payrolls, який уже показує зміну кількості робочих місць у приватному секторі, що має прямий зв’язок із реальною економікою.

Що ще важливо доповнити про ринок праці. Порядок індикаторів, що я надав у першій частині допису, може змінюватися, тобто, не обов’язково усе буде спрацьовувати саме у такій послідовності. Ринок не лінійний, тому навіть деякі випереджуючі індикатори при певній конкретній ситуації можуть і запізнюватися.

Тому, індикатори потрібно дивитися не одинично, а комплексно – зміна одного індикатору ніколи не дасть повної картини. Інша сторона аналізу – це аналіз трендів, як саме змінюються значення, а не самі значення.

Як часто потрібно перевіряти ці індикатори і проводити аналіз? Загалом, це не є постійні індикатори, які потрібно контролювати. На них варто дивитися, якщо є інші додаткові сигнали, що вказують на можливість рецесії, охолодження ринку, чи навпаки, можливого зростання. Але загалом, раз в місяць чи раз в квартал можна заглядати – тренди у таких індикаторів часто не змінюються.

І на рахунок популярної думки, що штучний інтелект забере роботу і показник безробіття буде високим. Це не так, ШІ не забере роботу, він просто змінить сам ринок праці – одні спеціальності з’являться, інші пропадуть, ще інші трансформуються.

Такі думки, про масове безробіття виникали регулярно в історії при появі нових технологій, це і винайдення інтернету, до того – комп’ютера, а ще раніше – автомобіля, конвеєра і так далі. Завжди були такі страхи, але ринок праці не зникав, а просто змінювався.

Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.

Мій брокер фондового ринку: