Думаю всі бачили яскраві реклами брокерів, які надзвичайні відсотки можна заробити на первинному розміщенні акцій. Чули фінансових блогерів, що розповідають, які нереальні гроші вони заробили на цьому. Бачили іменитих аналітиків, які розповідають про перспективи участі у IPO, чи навіть читали серйозні і надійні видання, які ведуть до того, що первинне розміщення – це надзвичайна можливість заробити.
Проте, насправді не все так солодко як здається, і у цьому дописі, я розповім вам іншу сторону IPO і їх справжні результати, про які чомусь забувають розповісти. Усе буде із конкретикою, фактами і живими розрахунками.
Одразу до справи. Я пропоную розглянути IPO із погляду двох основних видів інвесторів – це довгострокові, яким подобається бізнес компанії, і які беруть участь для того, щоби отримати хорошу ціну входу для своєї позиції.
А друга група, це – короткострокові інвестори, які хочуть заробити на різниці ціни. Тобто, такі інвестори, отримують низьку ціну акції на IPO, у продають акції одразу після завершення lock-up періоду, в надії, що до того часу ціна збережеться вище ціни IPO і вони отримають прибуток.
Почнемо із довгострокових інвесторів. Та для повного розуміння, коротко розповім як саме відбувається вихід компанії на біржу.
Певний стартап розвиває ідею, а для розвитку він шукає кошти. Якщо цей проект має потенціал, то венчурні інвестори надають кошти для росту. По факту розвитку проекту, венчурні капіталісти розглядають як їм заробити на цій інвестиції.
Є два варіанти – або продати комусь цю компанію, або вивести її на біржу. Нас цікавить другий варіант. Щоб вийти на біржу, такі компанії звертаються у інвестиційні банки або інші організації, які займаються виводом компаній на біржу – такі організації називаються андерайтерами.
Вони працюють або за комісію, або викуповують усі акції, щоби потім продати їх дорожче. Далі йде ціла система підготовки до IPO – це підготовка фінансових звітів, пошук первинних зацікавлених інвесторів, формування пропозиції акцій і ціни, розрахунок ідеального часу виходу на біржу, і саме основне – це маркетинг.
У деяких моментах десь щось може трішки відрізнятися, але у основному усе так.
Узагалі, андерайтер робить усе, щоби роздути вартість. Тут немає жодної теорії змови, це просто бізнес – чим дорожче вони продадуть компанію, тим більше вони зароблять.
Потрібно зрозуміти, що на IPO гарантовано заробляють 4 групи учасників – це засновники стартапу, венчурні капіталісти (які першими вклались у компанію і переводять паперовий прибуток у реальні гроші), андерайтери (що запускають процес виходу на біржу) і брокери (які заробляють щедрі комісії).
І тут має появитись головне питання – за чий рахунок банкет? Думаю, що вам уже зрозуміло, що за рахунок роздрібного інвестора.
Я не випадково у описі процесу IPO зробив наголос на маркетинг, у цій ніші маркетинг – це левова частина залучення коштів. Без нього, ніхто би не купував акції до виходу на біржу.
А для ефективного маркетингу засновники активно їздять по конференціям і ведуть соціальні мережі, венчурні інвестори вкладають гроші у інфлюенсерів, аналітиків і провідні медіа. Андерайтери залучаються підтримкою грошовитих клієнтів, а брокери – рекламують послуги із участі у IPO, проводять розсилки повідомлень клієнтам і так далі.
Увесь цей спектр дій і приводить до того, що IPO таке популярне. Проте, маю зауважити, що це не означає, що на IPO виходять погані компанії – ні, на біржу виходить багато достойних бізнесів.
Проблема у іншому, як каже Уоррен Баффет – на IPO не буває недооцінених компаній.
Інший відомий інвестор, якого називають батьком «вартісного інвестування» Бенджамін Грем, говорив що IPO – це найгірший метод швидко розбагатіти.
Я у жодному разі не відмовляю вас брати учать у IPO, просто ви маєте розуміти, що знаходитесь у інформаційно не вигідному положенні – по новим компаніям немає довгої історії фінансової звітності. А окрім цього, є випадки маніпулювання звітністю, є навіть термін такий – фінансова інженерія.
Якщо все ж таки вирішили брати участь, то більш прискіпливо аналізуйте доступну звітність компанії, а також, інші доступні джерела інформації.
Вам потрібно знайти чітку відповідь – чому компанія виходить на IPO? Чому не достатньо взяти кредит для розширення, і приносити прибуток поточним власникам.
Як компанія планує використовувати залучені кошти. Зрозуміло, що усі заявляють, що на розвиток, але треба переконатись, що ціль не тільки вивести в готівку ранніх інвесторів.
Потрібен скрупульозний аналіз фінансової звітності, пошук незвичайних показників та їх пояснення. Наприклад, нестандартний прибуток – тобто, прибуток від неосновної діяльності, або якийсь одноразовий (не постійний) прибуток.
Те ж саме стосується і активів. Особливу увагу потрібно приділяти до нематеріальних активів (intangible assets) – це і для діючих компаній маніпулятивна категорія, не тільки для компаній IPO.
Там треба дивитися який відсоток від усіх активів становлять нематеріальні активи, що саме туди входить і як ці активи оцінені.
Узагалі перелічувати все немає змісту, просто знайте, що для компаній IPO потрібно більш глибоко аналізувати звітність.
Ще важливий момент IPO, який працює проти інвестора, це те, що андерайтери самостійно підбирають період виходу компанії. Вони дивляться, щоби на ринку була ліквідність і ринок ріс – тобто ще один фактор підвищеної ціни компанії.
Компанії не виходять на лістинг на падаючому ринку (звичайно виключення можуть бути). Явний приклад, це останнє IPO яке було на фрідом фінанс – компанія Sondors мала вийти на ІРО у кінці 2022 року, проте, відмінила вихід зі зрозумілих причин (боялись низьких продажів, так як на той час ринок був падаючий).
Та чи узагалі випереджують IPO біржові індекси? Це доволі просто перевірити – ми можемо зрівняти динаміку ETF на індекс S&P 500 і фонд IPO.
Як видно, фонд первинного розміщення доволі сильно відстає від індексу. Єдиний момент коли йде випередження, це 2020 рік післяковідний період, коли ринки заливали ліквідністю.
У цей період росло усе, грошей було стільки, що інвесторів не цікавила звичайна дохідність ринку, люди вкладати у ризикові історії. Але, як закінчились дешеві гроші, усе різко здулося.
І якщо коротко по статистиці IPO – то більше 60% компаній, що виходять на первинну пропозицію за 5 років так і не стають прибутковими. А ще, в останні роки, більшість компаній, як виходять на розміщення є збитковими, при чому в деякі роки цей показник перевищує 80%.
Проте, ще раз мушу наголосити, що є і багато хороших компаній, які виходять на IPO. Наприклад, той же фейсбук, який до речі за lock up період впав майже на 50%, але із часом показав себе дуже достойно – на зараз від ціни IPO він виріс приблизно на 1200%, випередивши індекс S&P500 у 4 рази.
Тому, якщо все ж таки хочете інвестувати довгостроково у IPO – то проводіть дуже детальний аналіз. А якщо ви в цьому не сильні і не являєтесь фахівцем – то краще уникати таких інвестицій. Інвестуйте туди, де у вас є розуміння.
Із довгостроковими інвестиціями у компанії IPO розібралися, тепер перейдемо до короткострокових – тобто, придбати компанії по ціні IPO і продати по завершенню lock up періоду.
Тут також дуже гарно попрацювали маркетологи. Я буду приводити розрахунки на основі даних Freedom Finance, але це не камінь у їх сторону – вони досить нормальний брокер, я маю там рахунок, і ніколи жодних питань не виникало.
Більше того, вони проводять попередню аналітику IPO і не допускають своїм клієнтам явний шлак – це є великий плюс.
Просто зручно використовувати їх дані, так як я маю статистику і особисто брав там участь у IPO. Якщо взяти інших брокерів – то картина буде приблизно ідентична.
По даним фрідома середня прибутковість по завершенню lock-up періоду становить 52,87% – ця цифра повністю реальна. Хоча у мене цей показник вийшов -19%, але це питання таймингу.
Тобто, якщо ви зайшли у несприятливий період – ваші втрати від IPO будуть суттєво перебільшувати середньо ринкові показники.
Більше того, ви можете зайти у сприятливий період, але поки ви утримуєте позицію під час lock up періоду, щось може помінятися і ринок почне падати – саме у таку ситуацію я і попав, і тому такий результат. Тому, у мене -19%, а ринок приблизно в нулі був за той період.
А тепер давайте розрахуємо реальну дохідність від IPO, а не те, що нам показують маркетологи і порівняємо із звичайною інвестицією у біржовий індекс.
І так, середня дохідність IPO становить 52,87% за lock up період. Цей період становить 93 дні, тобто фактично квартал.
IPO на фрідомі почали виходити із 2012 року і останні враховані дані закінчуються 2022 роком. За цей період середня дохідність ринку становила 11,75% – так цей період був доволі сильним.
Якщо перевести у квартальну дохідність, то це буде приблизно 2,7%. На перший погляд, це дуже мало порівняно із 52,87% дохідності IPO. Проте, є декілька важливих факторів.
Перший – це комісії. За учать у IPO приходилось платити 5% за алокацію капіталу, і 0,5% за продаж акції. Цим самим чиста дохідність падає із 52,87% до 48,63%
Хоча і комісії це не проблема, найбільше впливає другий фактор, це – розмір алокації, тобто, скільки вам дадуть акцій на капітал, який ви виділили під первинну пропозицію. По моїй власній участі, у мене середній показник алокації рівний 1,6%.
Це означає, що на 2000 доларів зарезервованих під IPO (найчастіше це був мінімум для участі), мені давали акцій на 32 долари. Таким чином, 48,63% прибутку із врахуванням алокації перетворюються у 0,78% – а це у 3,5 рази менше, ніж просто пасивно інвестувати у індекс S&P500. І це без врахування дивідендів від акцій, що входять в індекс.
А ще треба врахувати, що IPO не рівномірно проводяться, тобто певний період може не бути їх узагалі – капітал буде простоювати, а у певний період – їх буде кілька паралельно, тобто ви весь капітал не зможете розмістити повноцінно, і фактична дохідність буде ще меншою.
Таким чином, щоби реально отримувати прибутки від IPO потрібно мати високу алокацію – мінімум 10-20% на капітал, інакше, прибутки не будуть перевищувати показники біржових індексів.
Щоби підвищити алокацію потрібно взнавати умови у брокера, наприклад у фрідом фінанс можна було отримати кращу алокацію якщо ви утримували їх акції у портфелі, або якщо мали більший торговий оборот.
Також, якщо у вас більший депозит – то у вас будуть менші комісії. А ще можна використовувати маржинальні кошти, хоча за це прийдеться платити.
Звичайно це все ризики і додаткові витрати, тому потрібно чітко розраховувати чи окупиться вам ця затія, чи ні.
А узагалі, торгівля IPO на час lock up періоду – це щось схоже на лотерею. Хороша компанія при несприятливому періоді може дати великий мінус (як я раніше говорив, було у фейсбуку), так і навпаки – слабка і збиткова компанія може дати надприбутки.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Брокер фондового ринку №1 в світі:
Interactive Brokers із бонусом до 1000$ >>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.